1 Контури вже є видимими - це підвищення

tмін 'іі.пості, стійкості фінансово-кредитних Інструментів з диференці- Ііііі иі за фазами циклів, заздалегідь відомими умовами функціону- Вмиїїя цих механізмів для окупності інвестицій;

І. Базисним нововведенням майбутніх десятиліть стане форму- кши ї інноваційного типу економіки. Ккономіка, що розвивається, Вижди інноваційна, проте інноваційнісіь її неврегульована: іннова­ційні хвилі зміняться спадами. Перехід до економіки, заснованої на ні. і пнях, на їх матеріалізації в інноваціях, зажадає формування під- нігтми розвитку (інноваційно-інвестиційпої) як визначальної у фун-

нуванні економіки на рівні інноваційного оновлення, вироблення

ефективного механізму ринкового саморегулювання і державного ре-

1. V іювання цього оновлення.

Іншою стороною цього базисного нововведення стане формування національних інноваційних систем, інтегруючих достоїнства ін- новаційних ініціатив підприємців і державну підтримку освоєння і поширення базисних інновацій за вузьким колом вибраних пріорите­ті. Основними елементами цих систем, ймовірно, стане:

• довгострокове прогнозування науково-технічного і ііпшваційно- IX) розвитку, зміни поколінь техніки і технологічних ладів, періодично- гті, масштабів і наслідків інноваційного оновлення економіки;

• вибір порівняно вузького кола національних інноваційних пріо­ритетів і вироблення довгострокової національної інноваційної страте­гії, що періодично уточнюється і продовжується. Ця стратегія с обов'яз­ковою для державних органів і рекомендаційною для приватного сек­тора;

• формування системи довгострокових і середньосгрокових цільо­вих інноваційних програм за кожним з обраних пріоритетів, з тим щоб забезпечити їх реалізацію в оптимальні терміни і з мінімальними ви­тратами;

• включення показників інноваційних стратегій і цільових про­грам в середньострокові програми соціально-економічного розвитку і річні індикативні плани як узагальнюючі, ключові;

• розвиток інноваційної інфраструктури, особливо для підтримки малого і середнього інноваційного бізнесу, інноваційних проектів ВНЗ

і академічних інститутів;

• формування гнучких і достатніх за обсягом механізмів фінансо­вого забезпечення реалізації інноваційної стратегії, включаючи інно­ваційні фундації і банки, венчурні фундації тощо;

• здійснення інноваційно-технологічної експертизи інвестиційних проектів, з тим аби повернути інвестиції до інновацій;

• розвиток інноваційної освіти як в загальній системі вищої осві­ти, так і у вигляді спеціальних програм підготовки інноваційних ме­неджерів, кадрів для реалізації інноваційних програм і проектів тощо.

Національні інноваційні системи створюватимуться в різних краї­нах і цивілізаціях за свосю специфікою, своїм набором інноваційних і пріоритетів і механізмів їх реалізації.

5. Протягом тисячоліть економіка формувалася як єдина система в рамках держав, хоча між національними економіками розвивалися всілякі горгівельні і інші зв'язки. Однією з базисних інновацій XXI ст. стане формування наднаціональної економіки - цивілізаційної і глобальної, перенесення центру тяжіння на ухвалення господарських рішень і регулюванні економічних процесів на наддержавний рівень, і Моделлю цивілізаційного наддержавного економічного об’єднання е Європейський союз. Глобальними наддержавними регулювальниками економічних стосунків стають Міжнародний валютний фонд, Всесвіт­ній банк, Світова організація торгівлі.

Це не означає, що національна економіка зникає, вопа залишай ється, як і національний ринок. Проте вона служитиме лише складо­вим елементом падсистеми, буде діяти за її правилами, подібно до того як регіональні економіки і ринки є реальністю, підпорядкованою зага­льним правилам функціонування національних економік і ринку.

Шлях глобальної економічної інтеграції складний, суперечливий і тривалий. Базисна (якщо не епохальна) інновація - глобалізація еко­номіки - промальовується в двох варіантах, що взаємно виключають один одного і є протилежними за результатами. Неоліберальний варі­ант глобальної економіки, що реалізовується нині, по суті с прагнен­ням встановити глобальний диктат найбільших ТНК і невеликої гру­пи розвинених держав, в яких вони зареєстровані. Це модель однопо- лярної імперської економіки із декількома поясами залежності і із зняттям перешкод для проникнення ТНК в будь-яку національну еко­номіку і підпорядкування її своїм інтересам.

Подібний виклик не зможе не викликати у відповідь реакцію. Все більш широке коло країн, політичних сил, суспільних рухів починає усвідомлювати згубність пануючої моделі глобалізації і відстоювати альтернативну модель, орієнтовану на взаємовигідну співпрацю і пар­тнерство цивілізацій і країн у вирішенні глобальних проблем, на ви­користання і’лобалізаційного ефекту в цілях скорочення надмірного розмежування в рівнях економічного і соціального розвитку декількох багатющих і більшості бідних країн. ІІа зміні характеру глобалізації перебуває вісь міждержавних економічних протиріч перших десяти­літь XXI ст.

Література до теми:

Васильєва Т.А. Банковское инвестирование на рынке инноваций: моно­графия / Т.А. Васильева; М-во образования и науки Украины. - Суми: Изд- ІЮ Сум. ун-та, 2007. — 513 с.

Економіка й організація інноваційної діяльності: навч. посіб. / 1.1. Ци- гнлик, С.О. Кропельницька, О.І. Мозіль, І.Г. Ткачук. -К.: Центр навч. л-ри, 2004. - 127 с.

Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация. Наличествующие предпо­сылки и возможные последствия постэкономической революции. М.: Лсасіетіа-Наука, 1999. - 724 с.

Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: учеб. пособие для студентов вузов / М.: Логос, 2000. - 304 с.

Менеджмент на рынке инноваций: [учеб.-метод. пособие / Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации, Центр коммерциализации тех­нологий; [общ. ред. и сост. С.Я. Бабаскин, В.Г. Зинов]. - М., 2002. — 260 с.

Михайлова Л.І. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. для студ. вузів. / Л.І. Михайлова, С.Г. Турчіна. - К.: Центр учб. л-ри, 2007. — 327 с.

Соловьев В.Г1. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике: (синергет. эффекты инноваций): [монография] / В.П. Соловьев; Нац. акад. наук Украины. Центр исслед. науч.-техн. потен­циала и истории науки им. Г.М. Доброва. - К.: Феникс, 2004. - 558 с.

Яковец Ю.В., Кузык Б.Н. Стратегия инновационно-технологического прорыва. М.: МФК, 2003. - 510 с.

Модуль III.

ФОРМУВАННЯ НОВОГО СВІТОУСТРОЮ