Тема 1. Система інновацій та інноваційна економіка

Сьогодні є лише один спосіб отримання конкурентної переваги - інновація.

Майкл Портер

1. Розвиток теорії Хоча інноваційна практика

інновацій існус багато тисячоліть, але предме­

том спеціального наукового вивчен­ня інновації стали лише у XX ст. Формування основ теорії інновацій відбувалося в рамках становлення загальної теорії циклів і криз, перш за все в економічній і технологічній сферах. Передумови для розумін­ня ролі інновацій у виході з економічних криз витікають із розуміння М.І. Туган-Барановським вирішальної ролі коливань інвестицій при зміні фаз промислового циклу. Адже інвестиції зазвичай супроводжу­ються інноваціями.

Потужний наріжний камінь у фундамент теорії інновацій заклав М.Д. Кондратьев. Викладаючи вчення про великі цикли кон'юнктури приблизно півстолітньої тривалості, він обгрунтував закономірний зв’я­зок «підвищувальних» і «знижувальних» хвиль цих циклів із хвилями технічних винаходів та їх практичного використання, по суті справи - про хвилю технологічних і економічних інновацій. М.Д. Кондратьев зв'язав ці хвилі з радикальними змінами в інших сферах життя суспі­льства. Таким чином, можна зробити висновок, що М.Д. Кондратьевим закладені основи загальної теорії інновацій, що охоплює не лише тех­нологію і економіку, але й соціально-політичну сферу, а також розкри­ває механізм взаємодії інновацій в різних сферах суспільства.

Основоположником теорії інновацій вважається Йозеф Шумпетер, •ікіій підхопив і розвинув основні ідеї М.Д. Кондратьева в цій області.

Шумпетер сконцентрував свою увагу на економічних інноваціях, високо оцінив роль підприємця — новатора в економічному прогресі. Основи теорії інновацій Й. Шумнетера: інноваційна діяльність як

11. її (Іважливіша функція підприємців; розрізнення інновацій-продуктів ' нміонацій-процесів, радикальних (базисних) і поліпшуючих, техноло- і гіних і економічних інновацій; місце інновацій в циклічній динаміці ічсиноміки; неминучість подолання сили інерції, опору середовища.

Друг і однодумець М.Д. Кондратьева Пітірім Сорокін заклав осно- ші теорії інновацій в соціокультурній сфері, розуміючи її в широкому П'ІИ'І не лише мистецтво і культуру, соціальні і політичні стосунки, її іг іі динаміку наукових відкриттів і винаходів, міждержавних і гро- мпдянських воєн. Ним дана кількісна оцінка інноваційних хвиль у

11. п. її 0 сфер духовного відтворення. Таким чином в першій третині XX і"Г. було закладено фундаментальні основи теорії інновацій, особливо

1. г Ч і юлогічних і соціокультурних.

Другий період розвитку теорії інновацій — з 1940-х до середини 11(70-х років - не характеризується настільки фундаментальними про­їм тими в цій області пізнання. Цьому перешкодили Друга світова вій­ті і післявоєнна гонка озброєнь, коли зусилля були направлені на <м ні»:пня і розповсюдження базисних інновацій нового технологічного уі грою; дослідження носили більш практичний, прикладний харак- і і і ■ II роте теорія інновацій істотно просунулася вперед.

У цей період велика увага приділялася взаємозв'язку інновацій з і і* і помічним зростанням. Цій проблемі була присвячена Нобелівська ігкм.ія Саймона Кузнеця. У ній сформульовано ряд нових підходів до сі'орії інновацій, що розвивають ідеї Йозефа Шумнетера.

І Іо-иерше, С. Кузнець ввів поняття епохальних нововведень, що

2. жать в основі переходу від однієї історичної епохи до іншої.

По-друге, революційне прискорення темнів економічного зростан­ні! » індустріальну епоху викликане, за думкою С. Кузнеця, епохаль­ним нововведенням — новим джерелом зростання став прискорений І н 1.1 ниток науки.

1