- •1.2. Система інновацій
- •Інноваційна рента і квазірента
- •2.1. «Людський чинник»
- •2.2. Ринкові
- •Держава
- •Тема 3. Закономірності
- •3.1. Динаміка
- •Оновлення суспільства
- •Інноваційна діяльність розвивається нерівномірно, циклічно, хвилі інноваційної активності зміняються спадами. Оновлен-
- •У динаміці інновацій виявляються закономірності соціоге- нетики - спадковості, мінливості і відбору.
- •Цивілізаційна соціогенетика
- •Природно-екологічне середовище:
- •Демографічна складова:
- •Технологічна складова:
- •Економічна складова:
- •Державно-політична складова:
- •Соціокультурна складова:
- •Історична складова
- •Тема 4. Екологічні інновації: становлення ноосфери
- •Напрями
- •4.3. Інновації
- •Тема 5.
- •Класифікація демографічних циклів
- •Життєвий цикл людини -
- •5.2. Історичні тенденції циклічної динаміки чисельності населення
- •Інновації
- •Тріада технологічного прогресу:
- •6.4. Епохальні
- •7.1. Хвилі
- •7.2. Структурні інновації в економіці
- •Економічні
- •1 Контури вже є видимими - це підвищення
- •Тема 8. Інновації в соціально-політичній сфері
- •Політичні
- •Тема 9. Інновації в духовному житті суспільства
- •9.1. Наука -
- •9.2. Циклічність в динаміці культури
- •9.3. Освітні цикли та революції в освіті
- •9.4. Динаміка системи цивілізацінннх цінностей
- •Тема 10. Інноваційна економіка XXI століття 'Ге, що Ти не хочеш мати завтра, відкинь сьогодні, а те, що хочеш мати завтра. - набувай сьогодні.
- •10.1. Методологія інтегрального макропрогиозування у першій половині XXI о/г. Людство опинилося перед линем глибоких тектонічних зрушень, найсерйозніших за останні декілька століть.
- •Тема 1. Система інновацій та інноваційна економіка
Тема 1. Система інновацій та інноваційна економіка
Сьогодні є лише один спосіб отримання конкурентної переваги - інновація.
Майкл Портер
Розвиток теорії Хоча інноваційна практика
інновацій існус багато тисячоліть, але предме
том спеціального наукового вивчення інновації стали лише у XX ст. Формування основ теорії інновацій відбувалося в рамках становлення загальної теорії циклів і криз, перш за все в економічній і технологічній сферах. Передумови для розуміння ролі інновацій у виході з економічних криз витікають із розуміння М.І. Туган-Барановським вирішальної ролі коливань інвестицій при зміні фаз промислового циклу. Адже інвестиції зазвичай супроводжуються інноваціями.
Потужний наріжний камінь у фундамент теорії інновацій заклав М.Д. Кондратьев. Викладаючи вчення про великі цикли кон'юнктури приблизно півстолітньої тривалості, він обгрунтував закономірний зв’язок «підвищувальних» і «знижувальних» хвиль цих циклів із хвилями технічних винаходів та їх практичного використання, по суті справи - про хвилю технологічних і економічних інновацій. М.Д. Кондратьев зв'язав ці хвилі з радикальними змінами в інших сферах життя суспільства. Таким чином, можна зробити висновок, що М.Д. Кондратьевим закладені основи загальної теорії інновацій, що охоплює не лише технологію і економіку, але й соціально-політичну сферу, а також розкриває механізм взаємодії інновацій в різних сферах суспільства.
Основоположником теорії інновацій вважається Йозеф Шумпетер, •ікіій підхопив і розвинув основні ідеї М.Д. Кондратьева в цій області.
Шумпетер сконцентрував свою увагу на економічних інноваціях, високо оцінив роль підприємця — новатора в економічному прогресі. Основи теорії інновацій Й. Шумнетера: інноваційна діяльність як
її (Іважливіша функція підприємців; розрізнення інновацій-продуктів ' нміонацій-процесів, радикальних (базисних) і поліпшуючих, техноло- і гіних і економічних інновацій; місце інновацій в циклічній динаміці ічсиноміки; неминучість подолання сили інерції, опору середовища.
Друг і однодумець М.Д. Кондратьева Пітірім Сорокін заклав осно- ші теорії інновацій в соціокультурній сфері, розуміючи її в широкому П'ІИ'І не лише мистецтво і культуру, соціальні і політичні стосунки, її іг іі динаміку наукових відкриттів і винаходів, міждержавних і гро- мпдянських воєн. Ним дана кількісна оцінка інноваційних хвиль у
п. її 0 сфер духовного відтворення. Таким чином в першій третині XX і"Г. було закладено фундаментальні основи теорії інновацій, особливо
г Ч і юлогічних і соціокультурних.
Другий період розвитку теорії інновацій — з 1940-х до середини 11(70-х років - не характеризується настільки фундаментальними проїм тими в цій області пізнання. Цьому перешкодили Друга світова війті і післявоєнна гонка озброєнь, коли зусилля були направлені на <м ні»:пня і розповсюдження базисних інновацій нового технологічного уі грою; дослідження носили більш практичний, прикладний харак- і і і ■ II роте теорія інновацій істотно просунулася вперед.
У цей період велика увага приділялася взаємозв'язку інновацій з і і* і помічним зростанням. Цій проблемі була присвячена Нобелівська ігкм.ія Саймона Кузнеця. У ній сформульовано ряд нових підходів до сі'орії інновацій, що розвивають ідеї Йозефа Шумнетера.
І Іо-иерше, С. Кузнець ввів поняття епохальних нововведень, що
жать в основі переходу від однієї історичної епохи до іншої.
По-друге, революційне прискорення темнів економічного зростанні! » індустріальну епоху викликане, за думкою С. Кузнеця, епохальним нововведенням — новим джерелом зростання став прискорений І н 1.1 ниток науки.