- •1.2. Система інновацій
- •Інноваційна рента і квазірента
- •2.1. «Людський чинник»
- •2.2. Ринкові
- •Держава
- •Тема 3. Закономірності
- •3.1. Динаміка
- •Оновлення суспільства
- •Інноваційна діяльність розвивається нерівномірно, циклічно, хвилі інноваційної активності зміняються спадами. Оновлен-
- •У динаміці інновацій виявляються закономірності соціоге- нетики - спадковості, мінливості і відбору.
- •Цивілізаційна соціогенетика
- •Природно-екологічне середовище:
- •Демографічна складова:
- •Технологічна складова:
- •Економічна складова:
- •Державно-політична складова:
- •Соціокультурна складова:
- •Історична складова
- •Тема 4. Екологічні інновації: становлення ноосфери
- •Напрями
- •4.3. Інновації
- •Тема 5.
- •Класифікація демографічних циклів
- •Життєвий цикл людини -
- •5.2. Історичні тенденції циклічної динаміки чисельності населення
- •Інновації
- •Тріада технологічного прогресу:
- •6.4. Епохальні
- •7.1. Хвилі
- •7.2. Структурні інновації в економіці
- •Економічні
- •1 Контури вже є видимими - це підвищення
- •Тема 8. Інновації в соціально-політичній сфері
- •Політичні
- •Тема 9. Інновації в духовному житті суспільства
- •9.1. Наука -
- •9.2. Циклічність в динаміці культури
- •9.3. Освітні цикли та революції в освіті
- •9.4. Динаміка системи цивілізацінннх цінностей
- •Тема 10. Інноваційна економіка XXI століття 'Ге, що Ти не хочеш мати завтра, відкинь сьогодні, а те, що хочеш мати завтра. - набувай сьогодні.
- •10.1. Методологія інтегрального макропрогиозування у першій половині XXI о/г. Людство опинилося перед линем глибоких тектонічних зрушень, найсерйозніших за останні декілька століть.
- •Тема 1. Система інновацій та інноваційна економіка
Тема 3. Закономірності
інноваційного оновлення суспільства і
Кожна теперішня подій народжується і;і минулого і є батьком майбутнього.
Вольтер
інноваційного3.1. Динаміка
Оновлення суспільства
Періодичне
інноваційне оновлення суспільства
— об'єктивно обумовлений процес,
отже, він повинен мати свої закономірності.
Розкриття їх змісту і механізму
використання — головне завдання
шноватики як самостійної галузі наукового
знання, що сформувалася в XX ст. Розглянемо
ці закономірності в тому вигляді, в
якому воїш усвідомлені сучасною наукою.
Періодичне інноваційне оновлення с загальною закономірністю суспільства в цілому і всіх складових його систем. Це пояснюється трьома обставинами. По-перше, будь-яка система має свій потенціал розвитку, життєвий цикл, і перехід від фази до фази вимагає часткового оновлення. По-друге, само суспільство мас загальну тенденцію до зростання і ускладнення, збільшення обсягів і диференціації структури потреб; аби їх задовольнити, кожна система повинна удосконалюватися або поступатися своїм місцем іншій системі, здатній задовольнити ці потреби. По-третє, природне довкілля, що оточує суспільство, також схильне до змін, і суспільство з властивими йому системами повинне зазнати зміни, аби адекватно відреагувати на ці зовнішні виклики.
Інноваційна діяльність розвивається нерівномірно, циклічно, хвилі інноваційної активності зміняються спадами. Оновлен-
По ні' i- t>.мперервним. Услід за ним слідує період порівняно плавного,
мірного розвитку, поки не буде вичерпаний потенціал даного
і міг, і ііого еволюційноі'о вдосконалення. Не можна постійно, нерма- ИрИіио реформувати систему: сили її вичерпаються і вона передчасно чи і. і історичної сцени. Ллє небезпечно й запізнюватися з оновленім лі ефективність системи падає, оновлення, що запізнюється, ви- .інп 11,єн хворобливим або закінчиться розпадом системи.
розвитку техніки і технології, економіки, соціально-політичної і t пнніїсультурної сфер спостерігаються чітко виражені інноваційні цик- мі рі.іної глибини і тривалості. У переломні періоди в динаміці тієї або Іншої сфери піднімається хвиля базисних інновацій, що породжує по- iiivi потік інновацій, що поліпшують і частково коректують зроблені і рунні інновації. Потім число базисних інновацій спадає, але воно у іімгито разів перекривається зростаючим числом різноманітних поліпшуючих інновацій. На третій фазі циклу інноваційна активність єта- м п.іується, проте її структура погіршується: базисні інновації практично припиняються, поліпшуючі інновації стають усе більш дрібними і lue менш ефективними. У фазі депресії інноваційна активність знаходиться на низькому рівні, одночасно дозрівають передумови для чергового вибуху хвилі базисних інновацій, і спіраль оновлення вступає в черговий виток, починається новий інноваційний цикл.
У динаміці інноваційної активності спостерігається взаємовплив інноваційних циклів різної тривалості, а також їх взаємодія л циклічною динамікою суміжних і віддалених сфер суспільства. Най- оільш масовими поліпшуючі інновації бувають при зміні короткострокових циклів, наприклад, моделей техніки і модифікацій технологій. Проте при зміні поколінь техніки і технологій реалізуються базисні інновації, що лежать в їх основі, спостерігаються інноваційні хвилі (порівняно невеликі) в рамках десятирічного циклу. Ці хвилі, у свою чергу, накладаються на «підвищувальні» або «знижувальні» хвилі довгострокових (півстолітніх Кондратьєвських) циклів.
Проте найбільш триваліші періоди якнайглибших змін в суспільстві спостерігаються при зміні наддовгострокових, вікових (цивіліза- ційних) циклів. Хвилі базисних інновацій ведуть до становлення но
вих технологічних і економічних способів виробництва майже на всій населеній частині планета. Природно, що це накладає відбиток на х;і рактер хвиль довгострокових інноваційних циклів, що доводяться на цей період.
Інший аспект взаємодії циклів - взаємний вплив інноваційних циклів в суміжних і віддалених областях. Наприклад, циклічні коливання технологічних інновацій пов'язані з динамікою циклів наукових і винахідницьких, відображають їх траєкторію і, у свою чергу, визначають траєкторію циклів економічних, екологічних, державно-політичних і соціокультурних. Всі ці сфери, у свою чергу, в основі своєї динаміки мають власні інноваційні цикли. Тому можна говорити про закономірність взаємозв'язку інноваційного оновлення різних сфер суспільства, що мають загальний ритм коливань.