Тема 3. Закономірності

інноваційного оновлення суспільства і

Кожна теперішня подій народжується і;і минулого і є батьком майбутнього.

Вольтер

3.1. Динаміка

інноваційного

Оновлення суспільства

Періодичне інноваційне оновлен­ня суспільства — об'єктивно обумов­лений процес, отже, він повинен мати свої закономірності. Розкриття їх змісту і механізму використання — головне завдання шноватики як самостійної галузі наукового знання, що сформувалася в XX ст. Розглянемо ці закономірності в тому вигля­ді, в якому воїш усвідомлені сучасною наукою.

1. Періодичне інноваційне оновлення с загальною законо­мірністю суспільства в цілому і всіх складових його систем. Це пояснюється трьома обставинами. По-перше, будь-яка система має свій потенціал розвитку, життєвий цикл, і перехід від фази до фази вимагає часткового оновлення. По-друге, само суспільство мас загаль­ну тенденцію до зростання і ускладнення, збільшення обсягів і дифе­ренціації структури потреб; аби їх задовольнити, кожна система пови­нна удосконалюватися або поступатися своїм місцем іншій системі, здатній задовольнити ці потреби. По-третє, природне довкілля, що оточує суспільство, також схильне до змін, і суспільство з властивими йому системами повинне зазнати зміни, аби адекватно відреагувати на ці зовнішні виклики.

2. Інноваційна діяльність розвивається нерівномірно, ци­клічно, хвилі інноваційної активності зміняються спадами. Оновлен-

По ні' i- t>.мперервним. Услід за ним слідує період порівняно плавного,

мірного розвитку, поки не буде вичерпаний потенціал даного

і міг, і ііого еволюційноі'о вдосконалення. Не можна постійно, нерма- ИрИіио реформувати систему: сили її вичерпаються і вона передчасно чи і. і історичної сцени. Ллє небезпечно й запізнюватися з оновлен­ім лі ефективність системи падає, оновлення, що запізнюється, ви- .інп 11,єн хворобливим або закінчиться розпадом системи.

11. розвитку техніки і технології, економіки, соціально-політичної і t пнніїсультурної сфер спостерігаються чітко виражені інноваційні цик- мі рі.іної глибини і тривалості. У переломні періоди в динаміці тієї або Іншої сфери піднімається хвиля базисних інновацій, що породжує по- iiivi потік інновацій, що поліпшують і частково коректують зроблені і рунні інновації. Потім число базисних інновацій спадає, але воно у іімгито разів перекривається зростаючим числом різноманітних поліп­шуючих інновацій. На третій фазі циклу інноваційна активність єта- м п.іується, проте її структура погіршується: базисні інновації практи­чно припиняються, поліпшуючі інновації стають усе більш дрібними і lue менш ефективними. У фазі депресії інноваційна активність знахо­диться на низькому рівні, одночасно дозрівають передумови для чер­гового вибуху хвилі базисних інновацій, і спіраль оновлення вступає в черговий виток, починається новий інноваційний цикл.

3. У динаміці інноваційної активності спостерігається взаємовп­лив інноваційних циклів різної тривалості, а також їх взаємодія л циклічною динамікою суміжних і віддалених сфер суспільства. Най- оільш масовими поліпшуючі інновації бувають при зміні короткостро­кових циклів, наприклад, моделей техніки і модифікацій технологій. Проте при зміні поколінь техніки і технологій реалізуються базисні інновації, що лежать в їх основі, спостерігаються інноваційні хвилі (порівняно невеликі) в рамках десятирічного циклу. Ці хвилі, у свою чергу, накладаються на «підвищувальні» або «знижувальні» хвилі дов­гострокових (півстолітніх Кондратьєвських) циклів.

Проте найбільш триваліші періоди якнайглибших змін в суспільс­тві спостерігаються при зміні наддовгострокових, вікових (цивіліза- ційних) циклів. Хвилі базисних інновацій ведуть до становлення но­

вих технологічних і економічних способів виробництва майже на всій населеній частині планета. Природно, що це накладає відбиток на х;і рактер хвиль довгострокових інноваційних циклів, що доводяться на цей період.

Інший аспект взаємодії циклів - взаємний вплив інноваційних циклів в суміжних і віддалених областях. Наприклад, циклічні коли­вання технологічних інновацій пов'язані з динамікою циклів наукових і винахідницьких, відображають їх траєкторію і, у свою чергу, визна­чають траєкторію циклів економічних, екологічних, державно-полі­тичних і соціокультурних. Всі ці сфери, у свою чергу, в основі своєї ди­наміки мають власні інноваційні цикли. Тому можна говорити про за­кономірність взаємозв'язку інноваційного оновлення різних сфер сус­пільства, що мають загальний ритм коливань.