Тема 8. Інновації в соціально-політичній сфері

Соціальний прогрес вимагає стандартизації.шодей, і цю стандартизацію називають рівністю.

Е. Фромм

1. Цивілізаційна

динаміка соціальної

стратифікації і мобільності

З моменту свого виникнення суспільство підрозділяється на певні, чітко розрізнянні шари - страти, що визначаються як біологічними особ­ливостями конкретної людини і його

життєвого циклу, так і придбаними в процесі соціального розвитку (класова, економічна, політична, соціокультурна, цивілізаційна стра­тифікація).

Природна стратифікація як розподіл людей і груп (страт) за пев- ною класифікаційною ознакою (ділення за полом, віком, національною приналежністю, расою) порівняно стабільна, можливість переходу з однієї страти до іншої обмежена, якщо не зважати на перехід до іншої пікової групи за фазами життєвого циклу.

Соціальний розподіл більш рухливіший, в наявності процеси соці­альної мобільності - рухи вгору або вниз сходами економічної, полі­тичної, соціокультурної, цивілізаційної стратифікації, а також пере­міщення в інші групи по горизонталі.

Теорія соціальної стратифікації і мобільності розроблена П. Соро- кіним, який ввів в науковий обіг низку нових макросоціологічних ка­тегорій:

• соціальний простір як структура народонаселення планети: «Соціальний простір є деякий всесвіт, що складається з народонасе­лення Землі»;

• соціальні координати тієї або іншої людини або соціальний)

шару (групи) в цьому просторі - відношення людини до певної групи, відношення цих груп одна до одної і відношення даної популяції ии інших популяцій, що входять в людство;

• соціальна стратифікація як розподіл людей і соціальній груп (страт) за певиою класифікаційною ознакою (майновою, політич* ' ною, професійною, релігійною), за горизонтальним і вертикальним пи раметрами соціального всесвіту;

• соціальна мобільність - переміщення людини по вертикалі (вгору або вниз ієрархічними сходами) або по горизонталі - з одніс! страти до іншої на одному рівні.

На відміну від природної (статевікової, національної, расової), со- І ціальна стратифікація і пов'язана з нею соціальна мобільність виник­ли разом із становленням суспільного поділу праці в період неолітич­ної світової цивілізації. Саме тоді люди почали займа тися (разом з по- ‘і люванням, рибальством) землеробством, скотарством, а також ремес- Я лом і будівництвом, тобто виникла професійна стратифікація.

До кінця неоліту на базі моногамних сімей і формування приват­ної власності створилися умови для майнової стратифікації і мо- 1 більності, економічної нерівності соціальних груп всередині племені, І роду, общини.

Вирішальний крок у формуванні соціальної стратифікації і мобі- І льності, основи якої зберігаються понині, був зроблений в період ран- 1 ньокласової світової цивілізації, у III тис. до н. е.; це був справжній і «осьовий час» з точки зору формування соціально-політичних ладів, І держави і права. У цей період остаточно оформилася майнова страти- 1 фікація, сформувалися класи і крупні соціальні групи - рабовласників 1 і рабів, дрібних незалежних або напівзалежних селян, ремісників, то- Я рговців, державних службовців, жерців.

В цю епоху виник ще один вигляд соціальної стратифікації - ци- вілізаційний. Великі групи людей розрізнялися за приналежністю ] до тієї або іншої локальної цивілізації, прихильністю до певної систе- І ми соціокультурних цінностей. Тут також спостерігалася мобільність - І пересування з однієї цивілізації до іншої, особливо в періоди міжциві- | ,41 ІМЦІЙНИХ воєн, поширення світових релігій, а також у зв’язку з роз­питком міжнародної торгівлі.

В античну епоху зберігалися основи соціальної стратифікації і мо­гил ьності, що були закладені в період ранньокласової цивілізації, з не- Ш'.чякими модифікаціями. До кінця цієї епохи, в період цивілізаційної кризи, коли виникли світові релігії, сформувався ще один вигляд і гратифікації — конфесійний - за приналежністю до тієї або іншої релігії і місця серед прибічників цієї релігії.

Становлення середньовічної цивілізації з середини І тис. н.е. при- нело до руйнування соціальної стратифікації, що склалася в антично­му суспільстві, прискорило процес мобільності. Місце двох колишніх молярних класів — рабовласників і рабів — зайняли феодали (крупні ігмлевласники, царі і королі, ієрархи церкви) і залежні селяни, що і планували феодальну ренту в тій або іншій формі.

Станові перегородки в соціальшй стратифікації були ослаблені в період раннєіндустріальної світової цивілізації і зламані в буржуазно­му суспільстві, в період індустріальної світової цивілізації. Ринкова ^ пстема господарства, буржуазна демократія, секуляризація суспільс­тва створювали формально рівні умови для вільної конкуренції і пере­сування людини в соціальних стратах по горизонталі і вертикалі. Про­те розподіл на класи, на професіїші і політичні групи не зник.

Цивілізаційна криза кінця XX - початку XXI ст., підсумком якої Г>уде становлення пості ндустріальної світової цивілізації, стала при­чиною чергового вибуху соціальної мобільності, глибоких перетворень и системі соціальної і цивілізаційної стратифікації. Це перш за все по­силення цивілізаційної і конфесійної стратифікації в результаті ста­новлення 5-го покоління локальних цивілізацій і загострення бороть­би між ними (гпабл. 8.1); відродження впливу релігії (хоча і не в тою мірою, яка спостерігалася в середньовічному суспільстві). Цивільне суспільство намагається пом'якшити майнове і політичне розшару­вання суспільства, але це не завжди вдається. У перехідний період ак­тивізується соціальна мобільність - формуються нові еліти, збільшу­ється число мігрантів, відбувається енергійне переміщення по верти­калі і горизонталі в майнових і політичних стратах.

Цивілізації	і	1000	1.500	1600	1700	1820	1870	1913	1050	1973	2001
Світ у цілому	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	ПНІ
Західна Європа	101	92	136	150	162	181	224	227	217	279	3»М
Східна Європа	90	109	88	92	99	102	107	129	100	122	100
Колишній СРСР	90	109	88	93	99	103	108	98	135	148	76
США			71	67	86	188	279	348	453	408	462
Латинська Америка	90	109	73	74	86	104	78	97	119	110	96
Японія	100	97	88	87	93	100	84	91	91	279	341!
Китай	100	103	106	101	98	90	61	36	21	21	59
Індія	100	103	97	92	89	80	61	44	29	21	32
Африка	97	97	73	71	68	63	57	42	42	34	25
Відношення вищого рівня до нижнього, %	112	118	192	224	238	298	457	967	2157	1912	184*

Вірогідно, лише до середини XXI ст., коли постіндустріальне сус­пільство увійде у фазу зрілості, соціальна мобільність зменшиться, за­твердиться соціальна структура, адекватна умовам і суті постіндустрі- альної гуманістично-ноосферної цивілізації.

З тих пір, відколи з явилася