Публічний виступ і зовнішня культура оратора

1. Форми підготовки публічної промови

За знаковим оформленням існує чотири основні способи підготовки публічної промови.

• Експромт (імпровізована промова) – виступ без підготовки (промови з певної нагоди, вітальні промови, дискусії, виступи).

• План-конспект, коли готується детальний план, у якому кожний пункт супроводжується коротким викладом основних ідей виступу (офіційні політичні промови, наукові доповіді, реферати).

• Написання тексту, коли готується текст виступу, який потім повністю зачитується (політичне красномовство).

• Заучування напам'ять – виступ заучується напам'ять і виголошується без опори на будь-які записи (виступи на дипломатичних прийомах, ушанування ювіляра).

Досвідчені ритори користуються, звичайно, усіма цими способами, але ідеалом вважають виступ без записів.

Чому початківцеві треба мати під рукою повний текст промови? Тому, що виступаючи перед широким загалом, він повинен стежити за багатьма речами: станом свого одягу, виходом на трибуну, диханням і голосом, виразністю артикуляції, силою голосу, реакцією слухачів тощо. Навряд чи зуміє молодий ритор думати ще й над змістом промови та формулюванням думок. Тільки ритор із великим досвідом, який не боїться публічно виступати, може наважитися виголосити промову перед великою кількістю слухачів без написаного тексту.

Підготовка до виступу має такі стадії: обдумування теми, опрацювання й писемне оформлення її (тобто складання конспекту, плану, написання тексту), критичний розбір уже готового виступу, тимчасовий «відхід» від теми (треба, щоб вона уклалася в пам'яті, остаточно викристалізувалася, зазнала певних змін та ін.) – і, нарешті, виголошення.

Не можна розраховувати на успіх промови, якщо ритор не вміє логічно організувати матеріал, пов'язати основні ідеї свого виступу, наведені факти й цифри, у єдине ціле, якщо він не вміє повно та глибоко висвітлити тему, і, нарешті, якщо він не вміє враховувати основні особливості своєї майбутньої аудиторії, щоб одразу вступити з нею в контакт. Адже контакт забезпечується не в той момент, коли ритор з'явився перед слухачами й побачив їх, а тоді, коли він почав обдумувати свій виступ, уявляючи свою майбутню аудиторію, шукаючи засобів упливу на неї та визначаючи її можливу реакцію.

Розпочинати підготовку потрібно з конкретизації теми виступу, встановлення кола питань, що розглядатимуться. Для початку виберіть один-два аспекти або питання. Дуже важливо, щоб ви мали «резервні знання», матеріалу у вас повинно бути на 1/3 більше того, що ви плануєте виголосити. Американський учений Дейл Карнегі, якому належить термін «резервні питання», писав, що вони надають особливої впевненості, виникає відчуття, яке важко описати, – ви будете заряджені позитивно.

Обдумуючи майбутній виступ, потрібно розбити його в думках на тематичні блоки (їх має бути 3 – 4): спочатку скажу про те, потім те, іще те, а на кінець розкажу про те...

До виступу готуйтеся не за 1 день, розтягніть це на декілька днів, робіть перерви в підготовці, готуйте свій виступ блоками – так ви краще його запам'ятаєте.

Після обдумування потрібно починати підготовку конспекту промови. Конспект – це короткий писаний виклад змісту чого-небудь: лекції, статті, монографії, розділу з підручника.

Конспектувати необхідно не одразу (під час першого читання). Доцільніше спочатку одержати загальне уявлення про твір у цілому, а лише після цього, під час повторного його читання, почати конспектувати. Отже, готуючись до виступу:

• робіть короткі записи прочитаного, нагромаджуйте фактичний матеріал;

• складіть перелік фактів, які ви можете віднести до цієї теми виступу;

• виберіть найосновніше й напишіть перелік головних пунктів виступу. Залишіть між ними місце, щоб потім вписати другорядні питання;

• викресліть усе зайве;

• складіть план виступу: вступ, основна частина, висновки. Вступ і висновки повинні бути сформульовані найбільш чітко. Напишіть повністю вступні та заключні фрази;

• розробіть план основної частини виступу, прослідкуйте, щоб був логічний перехід від однієї думки до іншої.

Як саме користуватися конспектом? Ритори користуються своїми записами по-різному, найбільш оптимальним варіантом є, коли конспект написано на невеликих листках, щоб їх можна було взяти в руки, йти з ними в зал, зрідка заглянути в них.

Дейл Карнегі вважає, що конспект потрібен на етапі підготовки до виступу, використання ритором записів, на його думку, на 50 % знижує інтерес до промови. Звичайно, що він має рацію, але без конспекту може виступати найдосвідченіший оратор. Потрібно обов'язково мати записи, але користуватися ними якомога рідше.

Тим, хто прагне стати оратором, необхідно потренуватися в проголошенні промови вдома – вголос чи «про себе». Це допоможе вам визначити час звучання промови, орієнтуючись приблизно на 100 – 200 слів на хвилину (саме такий темп найбільш сприятливий для аудиторії). Дуже зручними помічниками будуть відеомагнітофон, магнітофон чи дзеркало. За їх допомогою ви можете оцінити себе ніби «збоку», розробити схему жестів, попрацювати над виразом обличчя тощо.