7. Секрети усмішки оратора

Існує неписане правило –перш ніж говорити, усміхніться. Це настроїть будь-яку розмову, навіть важку, на доброзичливий тон і взаємоповагу. Усмішка повинна відповідати ситуації, а якщо можливо, й визначити її. Самої мовчазної усмішки іноді буває досить, щоб пом’якшити неприємну ситуацію або зняти роздратування з партнера. Усмішка має бути багатозначною, але не маскою, і відповідати ситуації. При спілкуванні з великою аудиторією за допомогою погляду й усмішки ви завжди знайдете підтримку. Знайдуться люди, які усміхнуться вам, кивнуть чи якось інакше схвально відреагують на ваш виступ.

Чи знаєте ви, що навіть сміх – красномовна реакція на почуте? Так, російський психолог Роберт Чалдіні досліджував особливості людського сміху. Він з’ясував, що сміх із закінченням складу на відповідну голосну означає:

• на [а] (ха-ха) – відкритий, іде від серця, безтурботний;

• на [є] (хе-хе) – заздрісний, несимпатичний;

• на [і] (хі-хі) – суміш іронії та злорадства;

• на [о] (хо-хо) – хвалькуватий та погрозливий водночас, у його основі – знущання й протест;

• на [у] (ху-ху) – прихований страх.

Завжди усміхайтесь. Щира усмішка обеззброює та дає оточуючим зрозуміти, що Ви сприймаєте їх.

Усмішка володіє універсальною властивістю змінювати обличчя. Натяк на посмішку, стримана посмішка, ніжна посмішка, радісна посмішка – кожна з них гарна по-своєму. До речі, за даними дослідників, у «Війні та мирі» Льва Толстого змальовано 97 відтінків усмішки і 85 відтінків виразу очей, що відображають особливості настрою персонажів роману.

Посмішка допомагає доброзичливо ставитися до людей, з якими спілкуєшся, і уникати критичних ситуацій, здатних зіпсувати настрій. Пам'ятайте, що ніщо не коштує так дешево й не цінується так дорого, як ввічливість, прикрашена приємною усмішкою.

Важливо зрозуміти, щопосмішка не тільки народжується почуттям, але й породжує його. Людина з природною привітною усмішкою і сама стає бадьорою та життєрадісною і піднімає настрій тим, хто її оточує.

Усмішка тільки тоді справляє враження усмішки, коли скорочується нижня частина кругового м'яза повіки. Давні фізіогномісти називали цю частину то м'язом привітності, то м'язом щирості. Частина цього м'яза скорочується мимоволі. Ось чому посмішка на замовлення вдається так рідко.

Усього ж, як показав румунський дослідник Георге Гіцеску, в моделюванні усмішки беруть участь 14 м'язів середньої зони обличчя.

Припущення фізіогномістів про секрет щирої усмішки були підтверджені результатами експериментів німецького антрополога Карстена Німіца. Записуючи осіб, що посміхалися, на відео й проводячи відповідні вимірювання, він і його співробітники встановили, що враження про те, щира чи удавана усмішка, виникає залежно від двох параметрів: від швидкості, з якою піднімаються куточки рота, і від одночасного розширення очей з подальшим коротким закриттям повік. Експерти оцінювали відеозаписи за спеціально розробленою шкалою від «абсолютно щиросердної» до «штучної» посмішки.

Було встановлено, що дуже тривале розширення очей без їх короткочасного закривання в поєднанні з усмішкою розглядається як загроза. Карстен Німіц знайшов еволюційну основу для цього: у мавп оголення зубів одночасно з наполегливим розглядом партнера широко розкритими очима – сигнал загрози.

Людину з посмішкою на обличчі завжди приймають привітно. Тому, перш ніж увійти до кого-небудь у кабінет, завжди на мить зупиніться й пригадайте якусь гарну подію, щоб викликати на обличчі посмішку.

Цей простий прийом може стати важливим у професійних успіхах.

Усмішка, як правило, виражає дружність, потребу в схваленні. Проте, вона може відображати різні мотиви, і тому варто бути обережним у тлумаченні посмішки співбесідника.