Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мистецтво комунікації 2011.doc
Скачиваний:
199
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
6.46 Mб
Скачать

4.2. Рекомендації для промовців

Якщо від нервозності ви не знаєте, «куди подіти руки», використовуйте старовинний акторський прийом: між середнім та великим пальцями кожної з рук утримується малесенький, непомітний уламок сірника.

У найвиразніших місцях промови робіть корпусом легкий рух уперед, спираючись на носок, або й цілий крок уперед. Живіт має бути підтягнений.

Якщо вас «заціплює», знайдіть куток, аби кілька разів зігнути коліна, крутнути головою й плечима, змахнути руками. Якщо перехоплює дихання, кілька разів енергійно зігніться. Усе це знімає напругу. Мета таких засобів – набути спокійної постави.

Не розглядайте свої руки чи нігті. Подумки проаналізуйте вираз обличчя: чи не насуплені у вас брови, чи не зібралося в зморшки чоло, чи не роззявлено рота. Буває, що від хвилювання обличчя начебто «заціплюється». У такому випадку перед тим, як виступати, два-три рази з усієї сили напружте м'язи обличчя. Посміхніться, «до вух» розтягнувши рота. Піднесіть брови «аж до зачіски». Спробуйте поворушити вухами. Звичайно, це треба робити, щоб ніхто не бачив. Наведені вправи займуть кілька секунд, але в результаті м'язи обличчя повністю розслабляться, воно набуде спокійного виразу.

Якщо ви легко червонієте, знічуєтеся – наберіть повні груди повітря й не видихайте, скільки можете утриматися. Зробіть таку затримку раз, другий, третій. Дихання автоматично почне саморегулюватися. Загалом воно має бути цілком вільне, спокійне. А відтак легені ритмізують роботу серця, кровообіг стане нормальним.

Мова міміки та жестів, а також уміння сприймати є важливими аспектами бесіди. Беручи участь у бесіді, подбайте про те, щоб справити позитивне враження та привабити до себе співрозмовника.

5. Трактування емоційних жестів

5.1. Прикриття рота рукою

Прикриття рота рукою є одним з небагатьох жестів дорослої людини і має той же зміст, що й дитячий жест, хоча дорослі намагаються його деякою мірою замаскувати. Рука прикриває рот і великий палець притиснутий до щоки, у той же час як мозок на рівні підсвідомості посилає сигнали стримувати вимовлені слова. Іноді це можуть бути декілька пальців біля рота або навіть кулак, але значення жесту залишається тим же.

Жест «прикриття рота рукою»треба відрізняти від жестів оцінки. Деякі люди намагаються удавано підкашлювати, щоб замаскувати цей жест. Якщо цей жест використовується людиною в момент промови, це свідчить про те, що вона говорить неправду. Однак, якщо вона прикриває рукою рот у той момент, коли ви говорите, а вона слухає, це означає, що вона відчуває вашу – брехню.

Однією з найбільш гнітючих картин для промовця є вигляд аудиторії, де всі тримають руки біля рота під час його виступу. У невеликій аудиторії чи при спілкуванні тет-а-тет буде доцільно призупинити своє повідомлення і звернутись до аудиторії з питанням: «Чи не бажає будь-хто прокоментувати сказане мною?» Це дасть можливість аудиторії висловити всі свої заперечення, а вам надасть можливість уточнити свої висловлювання і відповісти на питання.

5.2. «V»-подібний знак пальцями

Цей знак дуже популярний у Великобританії та Австралії і має образливу інтерпретацію «закрийся». Під час другої світової війни Уїнстон Черчілль популяризував знак «V» для позначення перемоги, для цього рука поверталася зворотною стороною до того, хто говорив. Якщо ж при цьому жесті рука повернута долонею до співрозмовника, то жест набуває образливого значення – «замовкни». У більшості країн Європи V-подібний жест у будь-якому випадку означає «перемога», тому коли англієць хоче цим жестом сказати європейцю, щоб він замовкнув, останній буде дивуватися, яку перемогу той має на увазі. У багатьох країнах цей жест означає також цифру «2».

Ці приклади є свідченням того, до яких непорозумінь можуть призвести двозначні тлумачення жестів, які не враховують національні особливості того, хто говорить. Тому перед тим, як робити будь-які висновки про значення жестів та мови тіла, необхідно враховувати національну приналежність людини.