Елегантне поєднання кольорів одягу

До однотонної сорочки підійдуть краватки з малюнком, до сорочки в смужку або клітинку – однотонні. Із костюмом світлих тонів прийнято носити яскраві краватки. Складніше підібрати краватку до костюма із тканини в смужку або клітинку. У цьому випадку перевага надається однотонним, трохи світлішим за костюм. При виборі костюма треба враховувати, що індивідуально гладка або смугаста тканина робить фігуру більш стрункою, клітина – повнить.

Будь-який колір і поєднання кольорів підходять стосовно конкретної зовнішності. Повним підходять світлі, так звані пастельні тони. Але не всі, а тільки теплі, наприклад, відтінку слонової кістки. Холодні світлі тони – синюватий, зелений – оптично збільшують фігуру. Чорний колір рекомендується, як правило, для урочистих випадків. Він особливо підходить світловолосим зі світлою шкірою. Вдало поєднується з іншими кольорами – білим, жовтим, червоним. Але контрасти притаманні молодим, людям похилого віку краще уникати подібних сполучень. Коричневий колір підходить до бавовняних тканин, його відтінки – шоколадний і каштановий – підходять до світлої шкіри. Зелений колір багатьма несправедливо відкидається, хоч його теплі відтінки – оливковий і липовий – добре освіжають природні фарби обличчя. Жовтий колір дуже неоднозначний, він підходить для літа . Синій колір більше, ніж інші, притаманний для повсякденного одягу. У поєднанні з білим він молодить у будь-якому віці. А білий колір – король кольорів.

Костюм	Сорочка	Краватка	Черевики	Шкарпетки
Сірий	Біла, блакитно-рожева, слонової кістки	Будь-якого кольору	Чорні	Під тон краватки
Темно-сірий	Біла, світло-рожева, слонової кістки	Червоно-чорна	Чорні	Чорні
Темно-блакитний	Біла, слонової кістки	Сіро-червоно-бордова	Чорні, темно-коричневі	Сірі, бордові
Темно-синій	Біла	Біло-червоно-блакитна	Чорні	Темно-блакитні, темно-бордові
Темно-зелений	Слонової кістки, світло-рожева	Червоно-зелено-коричнева	Коричневі	Коричневі
Пісочний	Світло-блакитно-рожева	Темно-блакитна	Світло-коричневі	Світло-блакитні
Світло-коричневий	Біла, рожева, тютюнова	Зелена, бордова, червоно-чорна	Кавові, червоно-коричневі	Бордові
Темно-коричневий	Біла, бежева, світло-рожева	Зелено-коричнева	Коричневі	Кавові, бордові
Чорний	Біла	Сріблясто-сіра, червоно-чорна	Чорні	Димчасті, чорні, темно-фіолетові

Прислів'я: «За одягом зустрічають, за розумом проводжають» і «Видно пана по халявах» можна розглядати, як алгоритм утворення іміджу. Уміння подати себе, справити з перших же хвилин своєї появи в суспільстві сильне враження про себе – запорука подальшої успішної діяльності в колективі.

Отже, пристойний зовнішній вигляд завжди сприяє створенню позитивного образу ритора в слухачів. Однією зі складових частин приємного зовнішнього вигляду є вміння гарно поводитися, інакше кажучи, мати гарні манери.

Вихід до слухачів. До місця промови треба йти спокійно, не бігти, не поправляти на ходу одяг чи зачісуватися тощо. Є старовинний прийом: починати йти з півкроку, а не з широкого кроку. Якщо вам потрібно прочитати текст з аркуша, не втуплюйтеся одразу в папірці. Огляньте людей, усміхніться. Запам’ятайте: той, хто кладе перед собою текст і читає, заклякнувши в одній позі, немов хоче сховатися від слухачів, справляє враження людини-магнітофона.

Манери – це динамічна складова частина особистості людини. Сюди ми відносимо: поставу, ходу, манеру сидіти, рухи рук, голови, жести, міміку, рухливість.

Крім зовнішніх ознак особистості, є ще внутрішні якості: інтелект, характер, сила волі, енергійність, мужність тощо.

Кожен ритор має бути сильною особистістю. Під поняттям «сильна особистість» переважна кількість людей уявляє людину, яка своїми особистісними якостями виділяється з-поміж них. Як правило, це людина, яка в професійній діяльності чогось досягла.

У чому саме таємниця правильного спілкування з людьми?

Посмішка – це надійна зброя, за допомогою якої найлегше проникнути крізь панцир інших «я». Дружня посмішка усуває настороженість або агресивність. Приязність, дружнє ставлення полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире.

Для ритора проблема першого враження дуже важлива:

• Перше враження – дуже сильне, воно добре запам'ятовується.

• Перше враження, як правило, у переважній більшості випадків помилкове, суб'єктивне.

• Перше враження дуже стійке, воно довго утримується в пам'яті.

• Ритор оцінюється аудиторією як з боку його місця й ролі в суспільстві (вчений, журналіст, депутат, письменник, артист, чоловік, жінка тощо), так і з боку його індивідуальних особистісних характеристик: зовнішність, комунікативна поведінка, внутрішні якості тощо.

• Основою першого враження є зоровий образ.

Ключ до таємниці позитивного першого враження –«правило дванадцяти»:

• Перші 12 слів, які ви промовите при зустрічі, повинні містити певну форму подяки, якщо, зрозуміло, це доцільно. Наприклад: “Дуже вдячний, що знайшли час для нашої зустрічі ”, “ Дуже приємно познайомитись”.

• Перші 12 кроків, зроблених вами, повинні говорити про вашу впевненість у собі. Хода повинна бути енергійною, рішучою та живою.

• Перші 12 дюймів донизу від маківки вашої голови повинні бути бездоганно доглянуті. Ваша зачіска, комір, краватка та інші деталі повинні бути відображенням ваших достоїнств.

• Останні 12 дюймів від підлоги до середини ніг повинні бути на відповідному рівні. Взуття повинно бути начищене до блиску й мати вигляд нового, навіть якщо це не так. Колір шкарпеток повинен відповідати кольору одягу й не кидатись в очі.

Успіх будь-якої промови залежить також від поведінки ритора в аудиторії:

• Ритор повинен поводитися в аудиторії як стороння людина до оголошення його виступу.

• Завжди давати можливість аудиторії роздивитися ритора, оскільки перше враження формується протягом 1-2 хвилин.

• Слідкувати за світлом, промовець повинен знаходитися в найосвітленішому місці.

• Ритор повинен стояти перед аудиторією.

Загальна манера поведінки під час промови має також велике значення – вона добре запам'ятовується й може підвищити рейтинг ритора або його знизити. Вирізняють п'ять основних складових манери виступу, що можуть сприяти успіхові: упевненість у собі, діловитість, дружнє ставлення, скромність, піднесеність.

Ритор не повинен виглядати втомленим, незадоволеним, таким, який кудись поспішає. Він не повинен демонструвати свою безпорадність, нерішучість, вибачатися за свою місію.

Яка саме тоді оптимальна манера виступу?

• Енергійність викладу.

• Фізична бадьорість, рухливість.

• Упевнений зовнішній вигляд.

• Дружній тон.

• Зосередженість на промові.

Місце промови. Оратору необхідно звертати увагу на деякі моменти, що стосуються сприйняття його персони очима аудиторії. Так, він мусить бути достатньо добре освітлений – голос з темного кута мало кого приваблює. Для оратора-початківця небажано починати свою практику з виступу просто неба, перед численними слухачами. Окрім психологічного бар'єру, який може виникнути, на перший план виступає й такий важливий момент, як акустика. Навпаки, у приміщенні, в якому резонує голос оратора (а багато залів, де виступають промовці, спеціально налаштовані на добру акустику), початківець почуватиметься впевненіше. Хайнц Леммерман дає таку пораду: зверніть увагу, аби задня стіна, що підтримує вас акустично, була розташована не дуже далеко. Тут-таки зазначено ще два моменти, які потрібно врахувати ораторові: у великих приміщеннях його підстерігають дві небезпеки: або поглинання звуку, або луна; у першому випадку слід дуже чітко артикулювати кожен звук; у другому – уповільнити темп. Луна спостерігається переважно у високих приміщеннях або в приміщеннях, які поділено на частини.

Поль Сопер радить: якщо аудиторія невелика (до 75 осіб), говорити, ставши на один рівень зі слухачами.

Отож, варто обстежити місце майбутнього виступу заздалегідь і врахувати свої можливості відповідно до конкретних обставин.