12.6. Оцінка ефективності антикризового фінансового управління

Ефективність антикризового управління забезпечується захо­дами, які покладені в його основу і повинні дати очікувані ре­зультати в організації та управлінні, зростанні обсягів виробниц­тва, поліпшенні фінансового стану підприємства. Основним немонетарним критерієм ефективності можна вважати рівень до­сягнення головної мети антикризового управління. Ця мета може різнитися залежно від ініціаторів антикризових заходів. Для вла­сників та персоналу — це запобігання банкрутству та забезпе­чення фінансового оздоровлення підприємства в довгостроково­му періоді; для кредиторів — повернення заборгованості.

На практиці доцільно розраховувати прогнозну ефективність та фактичну. Прогнозна ефективність антикризових заходів ви­значається у разі складання та експертизи планів санації (рестру­ктуризації"), при прийнятті рішення щодо санаційної спроможно­сті підприємства. У разі складання антикризовим менеджментом звітів про проведену роботу, відповідні фактичні показники слу­гуватимуть критерієм оцінювання ефективності менеджменту та визначення величини їх винагороди. Основними монетарними критеріями оцінки ефективності антикризового фінансового управління на практиці є такі:

зміна показників «ліквідність» та «платоспроможність»;

підвищення рівня прибутковості;

тенденції зміни показників ділової активності (продуктив­ності праці, оборотності тощо);

додаткова вартість, створена в результаті антикризових за­ходів.

Рівень ефективності визначається на основі зіставлення зна­чення окремих показників до і після впровадження антикризових заходів при оцінюванні ефективності антикризового фінансового управління: значення інтегрального показника фінансового стану порівнюється до і після впровадження антикризових заходів.

Прогнозні показники ефективності доцільно розраховувати при моделюванні доцільності реалізації тих чи інших антикризо­вих заходів. Наприклад, при обґрунтуванні переваг, які може отримати підприємство в результаті зміни організаційно-правової форми, відокремлення певних структурних підрозділів у нові са­мостійні суб’єкти підприємницької діяльності, зміни структури управління, диверсифікації діяльності, введення в дію нових ви­дів обладнання, згортання діяльності, скорочення персоналу.

Якщо за основу брати критерій прибутковості, то ефектив­ність санації (Е) можна визначити за такою формулою:

Результати антикризового фінансового управління (окрім по­долання неплатоспроможності та відновлення конкурентоспро­можності) можна оцінити через додатковий прибуток підприємс­тва (різницю між сумою прибутків після санації і розміром прибутків (чи збитків) до її проведення). Для більш об’єктивної оцінки ефективності прогнозований обсяг прибутку приводиться до теперішньої вартості. Вкладення в проведення санації можна розглядати як капіталовкладення санатора (інвестора) в підпри­ємство, що перебуває у фінансовій кризі, з метою одержання прибутку (в абсолютній чи відносній формі).

Критерієм ефективності антикризового управління може бути також додаткова вартість (абсолютний приріст вартості підприємства), створена в результаті застосування антикризо- вих заходів. Вона розраховується як різниця між потенційною ва­ртістю підприємства (після проведення санації) та його ліквіда­ційною вартістю до санації (реструктуризації). Потенційна вартість визначається на основі приведених до теперішньої вар­тості майбутніх грошових потоків, зменшених на суму додатково залученого власного та позичкового капіталу. Даний метод оці­нювання ефективності санації базується на дисконтуванні майбу­тнього Cash-Flow.

Оскільки додаткова вартість може визначатися як різниця між вартістю підприємства після санації (за вирахуванням суми знову залученого капіталу) та ліквідаційною вартістю підприємства, зі­ставлення даних величин відіграє вирішальну роль у процесі прийняття кредиторами рішення щодо акцептування плану сана­ції чи ліквідації підприємства. Ця вартість підприємства береться до уваги також інвесторами, які можуть взяти участь у фінансу­ванні санації на умовах пайової участі.

Зазначимо, що ефективність антикризового управління, стабі­льна ліквідність, платоспроможність та прибутковість буде за­безпечена в тому разі, якщо фінансово-господарська діяльність на підприємстві буде організована у такий спосіб, щоб операцій­на, інвестиційна та фінансова діяльність здійснювалися з ураху­ванням вимог антикризової фінансової політики.