5. Наслідки недійсності рішень загальних зборів та вплив цього на недійсність правочинів

Увага! Слід розуміти, що ст. 236 ЦК України поширюється тільки на недійсність правочинів і нею регулюється лише момент недійсності правочинів, а не інших правових категорій.

5.1. На практиці досить часто виникають ситуації, коли визнається недійсним рішення загальних зборів, що так чи інакше впливає на дійсність правочинів. Наприклад, якщо саме таким рішенням дозволялось керівникові АТ або іншій організації вчинити значний правочин (якщо такий порядок передбачено статутом або законом), або якщо визнане недійсним рішення загальних зборів про обрання керівника, що укладав згодом різні правочини від імені юридичної особи. У цих випадках постає питання, чи можна застосовувати ст. 236 ЦК України і вважати, що рішення загальних зборів буде недійсним з моменту його прийняття, а отже, відсутність повноважень керівника організації спричинить недійсність усіх правочинів, вчинених після такого рішення зборів?

5.2. Подібний хід міркування приведе до висновку, що в керівника організації повноваження були відсутні, і всі правочини, вчинені ним, недійсні й не мають потреби в оспоренні: досить будь-якій зацікавленій особі заявити вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Деякі суди визнають недійсними договори, укладені на виконання рішення загальних зборів, визнаного недійсним, уважаючи це правовими наслідками недійсності рішення загальних зборів. Інші, навпаки, обмежуються вказівкою, що ЦК України і норми закону (зокрема, Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки найчастіше оспорюються рішення загальних зборів акціонерів) таких наслідків не передбачають. Треті виходять з того, що на момент вчинення правочину рішення загальних зборів не було визнано недійсним, і тому прийняте згодом рішення суду не впливає на правочини, вчинені від імені організації керівником, який діяв на підставі такого рішення зборів.

Із цієї різноманітності рішень зрозуміло, що питання про момент недійсності рішень загальних зборів і його впливу (наслідків недійсності) на правочини, що вчиняються пізніше, мають бути вирішені на рівні закону, й ст. 236 ЦК України у цих випадках однозначно застосовуватися не може.

5.3. Отже, слід визнати очевидне: у ЦК України і в корпоративному законодавстві відсутня норма, що регулює наслідки визнання недійсними рішень загальних зборів. Тому так чи інакше суди застосовують більш близьку до корпоративних правовідносин норму про недійсність правочинів, допускають можливість застосування аналогії закону стосовно правочинів, що, у свою чергу, обумовлює подальшу аналогію й висновок, що недійсне рішення загальних зборів є таким з моменту його прийняття. При цьому часто суди залишають без уваги момент недійсності такого рішення й наслідки для правочинів, що вчиняються після визнання його недійсним.

Ситуація дійсно не проста, тому що визнавати недійсним рішення загальних зборів тільки з моменту набрання чинності відповідним судовим актом немає правових підстав. Якщо вважати, що всі рішення загальних зборів, визнані судом недійсними, не тягнуть юридичних наслідків з моменту прийняття таких рішень, то всі правочини, укладені на підставі таких рішень, повинні розцінюватися не як недійсні, а як вчинені (а) без повноважень (якщо визнане недійним рішення загальних зборів про обрання керівника, який вчиняв правочини) або (б) з перевищенням повноважень (значні правочини або правочини із заінтересованістю, вчинені керівником або представником за дорученням).

5.4. Вищі судові органі негативно поставилися до ситуацій, коли судами правочини визнавалися недійсними як вчинені після прийняття загальними зборами рішення, визнаного недійсним. Так, ВГСУ вказав, що недійсність рішення загальних зборів про обрання керівника господарського товариства не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цим керівником від імені товариства (п. 2.17 Рекомендацій президії ВГСУ «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».), пославшись на ч. 3 ст. 92 ЦК України.

ВСУ також зазначив, що при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано в судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися ч. 3 ст. 92 ЦК України та ст. 241 ЦК України. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄEC Ради Європейських співтовариств від 09.03.1968 р. (п. 42 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 жовтня 2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

1 Менгер К. Основания политической экономии // Австрийская школа в политической экономии: К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Визер. — М.: Экономика, 1992. — С. 39–75.

2 Шершеневич Г.Ф. Общая теория права. Тома III-IV.. – М.: Издание Бр. Башмаковых, 1910 [Электронный ресурс] // Система “ГАРАНТ платформа F 1 ЭКСПЕРТ”. Версия: 7.03.0.141.

3 Астахова М.А. Объект субъективного гражданского права: понятие и признаки // Гражданское право. — 2006. — № 2. [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

4 Детальніше див. коментар до ст. 192 та 194 ЦК України.

5 Див. дет. коментар до ст. 190 ЦК України.

6 Гражданское право Обязательственное право: Учебник: в 4 т. / под ред. Е.А. Суханова. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2008. – Т. 4. [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

7 Сенчищев В.И. Объект гражданского правоотношения. Общее понятие // Актуальные проблемы гражданского права: Сб. ст. – М.: Статут, 1999. – Вып. 1. – С. 112.

8 Мейер Д.И. Русское гражданское право: В 2 ч. – М.: Статут, 1997. – Ч. 1. – С. 94.

9 Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. – М.: Спарк, 1995. — С. 110; Братусь С.Н. О понятии гражданского оборота в советском гражданском праве. Доклад на заседании сектора гражданского права ВИЮН // Советское государство и право. — 1949. — № 11. — С. 71.

10 Дозорцев А.В. Объекты права государственной социалистической собственности и их классификация // Советское государство и право. — 1949. — № 1. — С. 56; Красавчиков О.А. Советский гражданский оборот (понятие и основные звенья) // Вопросы гражданского, трудового права и гражданского процесса. Ученые записки СЮИ. — М.: Госюриздат, 1957. — Т. V. — С. 17–20.

11 Див. коментар до ст. 190 ЦК України.

12 Детальніше див: Крат В.І. Переважне право купівлі пам’яток // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2009. – № 6 (48). – С. 187 – 190.

13 Кукольник В.Г. Начальные основания римского гражданского права для руководства в преподавании оного на публичных курсах. — СПб.; Печатня при Сенатской Типографии, 1813. – С. 86.

14 Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. — М., 2000. — С. 428.

15 Окунев К. Домашние животные как объекты гражданских прав [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.zooclub.ru/urist/16.shtml.

16 Див. коментар до ст. 180 ЦК України.

17 Див. коментар до ст. 190 ЦК України.

18 Мурзин Д.В. Ценные бумаги — бестелесные вещи: Правовые проблемы современной теории ценных бумаг. — М., 1998. — С. 67 – 68.

19 Таку позицію підтримують Є.А. Суханов, С.А. Свірков, В.А. Белов, М.І. Брагинський, В.В. Вітрянський. Див.: Гражданское право: Учебник. В 2 т. / Отв. ред. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – Т. ІІ. Полутом 1. — С. 306; Свирков С.А. Договорные обязательства в электроэнергетике. — М., 2006. — С. 49; Белов В.А. Гражданское право. Общая часть: Учебник. — М., 2002. — С. 181; Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. — М.: Статут, 2000. — С. 141. Див. також: Корнеев С.М. Юридическая природа договора энергоснабжения // Закон. — 1995. — № 7. — С. 118.

20 Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть. — М.: Статут, 2003. — С. 587.

21 Гражданское право / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. — М.: , 2003. — Т. 2. — С. 90.

22 Жанэ А.Д. Комментарий к Федеральному закону «Об электроэнергетике» (постатейный). – М.: Юстицинформ, 2005. – 192 с.

23 Гуйван П.Д. Правове регулювання постачання електричної енергії: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2000. – С. 8.

24 Лапач Л.В. Система объектов гражданских прав. — СПб., 2002. — С. 153.

25 Мейер Д.И. Русское гражданское право: В 2 ч. — М.: Статут, 2003. — С. 159.

26 Дормидонтов Г.Ф. Система римского права. Вещное право. Студенческое издание. — Казань: Типолитография Императорского университета, 1913. — С. 63.

27 Ратифікованої Законом «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року» від 03.06.1999 р. № 728-XIV.

28 Вылегжанин А.Н. К вопросу о применении международно-правовых норм о морских живых ресурсах // Вестник ВАС РФ. — 2002. — № 2. — С. 112.

29 Советское гражданское право / Под ред. О.А. Красавчикова. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Высшая школа, 1985. — Т. 1. — С. 179.

30 Див. коментар до ст. 180 ЦК України.

31 Диаковская Н.В. Правовое регулирование прав на недвижимое имущество и сделок с ним: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — М., 2003. — С. 8–12.

32 Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. — Т. II: Товар. Торговые сделки. — М.: Статут, 2004. — С. 9.

33 Синайский В.И. Русское гражданское право. — М.: Статут, 2002. — С. 127.

34 Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. — М.: Спарк, 1995. — С. 96.

35 Постановление Федерального арбитражного суда Западно-Сибирского округа от 22.09.2005 г. № Ф04-4784/2005 (13301-А46-9) [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

36 Мейер Д.И. Русское гражданское право: в 2-х ч. – М.: Статут, 1997. – Ч. 1. – С. 141.

37 Победоносцев К.П. Курс гражданского права. — Первая часть: Вотчинные права. — М.:Статут, 2002. — С. 89.

38 Див. коментар до ст. 191 ЦК України.

39 Див. коментар до ст. 182 ЦК України.

40 Хоча історичний факт свідчить, що землю (чорнозем) загарбники вивозили під час Другої світової війни для використання її в інших місцевостях, однак при цьому можна вести мову не про переміщення земельної ділянки, а лише про її знецінення внаслідок втрати (очевидно, часткової) нею своїх природних властивостей.

41 Скловский К.И. Применение законодательства о собственности и владении. Практические вопросы. — М.: Статут, 2004 [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

42 Потяркин Д.Е. Машино-место — особый вид имущества // Право и экономика. – 2007. – № 1 [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

43 Абакшин А. Правовой режим газопроводов // Право и экономика. — 2005. — № 5. — С. 17–23.

44 Спасибо-Фатєєва І.В. Поняття нерухомого майна та права на нього // Українське комерційне право. — 2009. — № 9. — С. 14.

45 Гражданское право: В 4 т. Общая часть: Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Е.А. Суханова. – М.: Волтерс Клувер, 2008. – Т.1: Общая часть [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

46 Методичні рекомендації стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації: Наказ Міністерства юстиції України від 14.04.2009 р. № 660/5 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

47 Рішення Приморського суду м. Одеси від 08.10.2007 р. у справі № 2-8048/07 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

48 Постанова ВГСУ від 11.10.2007 р. у справі № 30/192-2/430 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

49 Ухвала Апеляційного суду Волинської області від 19.10.2006 р. у справі № 22-Ц-938/06 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

50 Постанова Донецького апеляційного господарського від 25.03.2009 р. у справі № 31/102пн [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

51 Методика розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації: Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.09.2002 р. № 983 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

52 Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв: Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 р. № 61 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

53 Суддя допоміг продати газопровід [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. — 2008. — № 44 (723) // Офіційний сайт газети «Дзеркало тижня». – Режим доступу: http://www.dt.ua/1000/1050/64778. – Заголовок з екрану.

54 Такі на перший погляд однозначні висновки ускладнюються п. 2 Перехідних положень Закону України «Про нафту і газ», яким передбачено, що об’єкти магістрального трубопровідного транспорту і перевалювальні комплекси нафти, газу та продуктів їх переробки, що побудовані за кошти комунальних або приватних власників після набрання чинності Законом України «Про трубопровідний транспорт», можуть перебувати в комунальній або приватній власності.

55 Правила безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98): Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 р. № 254 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

56 Правила обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них: Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.2006.1998 р. № 124 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

57 Сайты: http://www.luna.ru и http://www.luna.msk.ru

58 Огородов Д.В. Осторожно: лунная недвижимость! [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “Консультант Плюс Проф”.

59 Степанов С.А. Недвижимое имущество в гражданском праве. — М.: Статут, 2004. — С. 67.

60 Хоча не виключено, що власниками квартир можуть бути й юридичні особи.

61 Степанов С.А. Составная недвижимая вещь // Журнал российского права. — 2004. — № 8.

62 Суханов Е.А. Приобретение и прекращение права собственности // Хозяйство и право. — 1998. — № 6.

63 Постатейный комментарий к Федеральному закону «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним». — М.: Спарк, 2001.

64 Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право (договоры о выполнении работ и оказании услуг). — Кн. 3. — М.: Статут, 2002. — С. 145; Доклад П.В. Крашенинникова на семинаре-совещании «Вопросы государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним» // Юрист. — 1998. — № 6.

65 Киндеева Е.А. Государственная регистрация прав на объекты незавершенного строительства // Правовое регулирование рынка недвижимости. — 2001. — № 1(6). — С. 83.

66 Детальніше див. коментар до ст. 331 ЦК України.

67 Див., наприклад: Комментарий к части первой Гражданского кодекса Российской Федерации. — М.: Спарк, 1995. — С. 283–284; Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации (часть первая) (постатейный). — М.: Юрид. фирма «Контракт»; Инфра-М, 1997. — С. 439–440, 445.

68 Детальніше див. коментар до ст. 376 ЦК України.

69 Див. коментар до ст. 377 ЦК України.

70 Див. коментар до ст. 381 ЦК України.

71 Конвенція про реєстрацію суден внутрішнього плавання (Женева, 25 січня 1965 р.). Україна до Конвенції не приєдналася.

72 Страсбурзька конвенція про обмеження відповідальності у внутрішньому водному судноплавстві (Страсбург, 4 листопада 1988 р.). Україна до Конвенції не приєдналася.

73 Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів по внутрішніх водних шляхах (Женева, 26 травня 2000 р.).

74 Абрамова М.В. Іпотека морських суден, повітряних судів, космічних об’єктів: Дис. ... канд. юрид. наук. – М., 2003. – С. 45.

75 Конвенция о регистрации объектов, запускаемых в космическое пространство (Нью-Йорк, 14 января 1975 г.) // Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. – Вып. XXXIV. – М., 1980. – С. 442 – 446.

76 Ельяшевич В. Очерк развития форм поземельного оборота на Западе. – СПб.: Правда, 1913. – С. 53.

77 Хаскельберг Б.Л., Ровный В.В. Индивидуальное и родовое в гражданском праве. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Статут, 2004. — С. 66 – 82.

78 Зимелева М.В. Поклажа в товарных складах. – М.: Финансовое изд-во, 1927. – С. 38.

79 Победоносцев К.П. Курс гражданского права. — М.: Статут, 2002. — Ч. 1. — С. 94; Шершеневич Г.Ф. Учебник гражданского права. — Тула: Автограф, 2001. — С. 146; Синайский В.И. Русское гражданское право. — М.: Статут, 2002. С. 136; Мейер Д.И. Русское гражданское право. — М.: Статут, 2000. — С. 171.

80 Гамбаров Ю.С. Гражданское право. Общая часть / Под ред. В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2003. – С. 616.

81 Советское гражданское право / Под ред. Д.М. Генкина. — М., 1950. — Т. I. — С. 205.

82 Белов В.А. Имущественные комплексы: Очерк теории и опыт догматической конструкции по российскому гражданскому праву. — М., 2004.

83 Хвостов В.М. Система римского права: Учебник. — М., 1995. — С. 124.

84 Вельяминов-Зернов В. Опыт начертания российского гражданского частного права. — Ч. II: Право вещей. — СПб, 1823.

85 Суханов Е.А. О понятии недвижимости и его влиянии на иные гражданско-правовые категории // Вестник гражданского права. – 2008. – № 4. [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

86 Лапач В.А. Развитие представлений об имуществе // ЭЖ-Юрист. – 2006. – № 7. [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

87 Плутанина спотерігається не лише при виявленні сутності зазначених прав, а навіть і при формулюванні статей. Так, у ст. 213 ГК України зазначається, що майнові активи належать «на підставі речових та зобов’язальних прав», у той час, як по-перше, активи й є правами, а по-друге, до них належать права, а не на підставі прав.

88 Детальніше про сутність відносин при іпотеці майнових прав див. у п. 6 цього коментаря.

89 Трофимов К.Т. Деньги как объект гражданских прав и предмет банковских сделок // Правововедение. — 2004. — № . — С. 37–48.

90 Трофимов К.Т. Деньги как объект гражданских прав и предмет банковских сделок // Правововедение. — 2004. — № 1. — С. 37 – 48.

91 Лапач В.А. Система объектов гражданских прав: теория и судебная практика. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. — С. 403.

92 Постанова ВГСУ від 27.11.2007 р. у справі № 25/64/07 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/docs/28_1788207.html

93 Башкатов М.Л. Деньги в гражданском праве: очерк некоторых проблем теории // Актуальные проблемы гражданского права: Сб. ст. / Под ред. О. Ю. Шилохвоста. — М., 2008. — С. 69.

94 Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства. Юридическое исследование // Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. — М.: Статут, 1999. — С. 27–28.

95 Рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ від 25.11.2009 р. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6895688.

96 Рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ від 27.05.2009 р. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3894499.

97 Поєдинок В.В. Про припустимість валютних застережень у договорах, що укладаються суб’єктами господарювання України // Вісник господарського судочинства. — 2009. — № 6. — С. 66–72.

98 Постанова ВГСУ від 25.08.2009 р. у справі № 23/195 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ВГСУ. – Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/docs/28_2459227.html.

99 Постанова ВГСУ від 23.07.2009 р. у справі № 15/351-08 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ВГСУ. – Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/docs/28_2419215.html.

100 Логічний зв’язок міркувань при цьому такий: (а) об’єкт права є благом; (б) гроші є об’єктом права; (в) електронні гроші як об’єкт права є специфічним благом.

101 Детальніше див.: Конфиденциальность и безопасность Группы e-port [Электронный ресурс] // Официальный сайт web-сервера Группы e-port. – Режим доступа: http://www.e-port.ru/corporate/security.html#8. – Заголовок з екрану.

102 Uniform Money Services Act drafted by National Conference of Commissioners on Uniform State Laws. St. Augustine, Florida, July 28 – August 4, 2000.

103 Див.: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 р. № 320 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

104 Умови використання системи «ІНТЕРНЕТ.ГРОШІ» [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ТОВ «Інтернет.Гроші». – Режим доступу: http://imoney.ua/system/conditions.ua.htm#. – Заголовок з екрану.

105 Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2009 р. у справі № 2а-9328/09/2670 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

106 Див.: Світовий досвід і перспективи розвитку електронних грошей в Україні: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 10 / П.М.Сенищ, В.М.Кравець, В.І.Міщенко, О.О.Махаєва, В.В.Крилова, Н.В.Грищук. – К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень. 2008. – 145 с.

107 Слід мати на увазі, що Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачені випадки обігу валютних цінних паперів. Так, за загальним правилом номінальна вартість облігації визначається в національній валюті, а якщо це передбачено умовами розміщення облігацій — в іноземній валюті; продаж облігацій здійснюється в національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та умовами їх розміщення, — в іноземній валюті (ч. 6 та 9 ст. 7 Закону). Продаж облігацій внутрішніх державних позик здійснюється в національній валюті, а облігацій зовнішніх державних позик України — у валюті запозичення (ч. 13 ст. 10 Закону).

108 Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. — К., Севастополь, 2004. — Т. 1. — С. 468.

109 Лист НБУ від 06.10.2000 р. № 28-113/3704 «Про використання валюти як засобу платежу» // Податки та бухгалтерський облік. — 2000. — № 68.

110 Лист НБУ від 02.06.2000 р. № 28-110/1941-3601 «Про здійснення резидентами України операцій згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

111 Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. — М.: Финансовое издательство НКФ СССР, 1927. — С. 9, 10.

112 Гордон В.М. Система советского торгового права. — Харьков: юрид. изд-во НКЮ УССР, 1924. — С. 36.

113 Степанов Д.И. Защита прав владельца ценных бумаг, учитываемых записью на счете. – М.: Статут, 2004. – 127 с.

114 Див. коментар до ст. 195 ЦК України.

115 Кот О.О. Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 76.

116 Облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик.

117 Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизаційні папери» допускається визначення випуску та обігу приватизаційних паперів іншими, ніж закони України, актами законодавства.

118 Передбачений пп. 1.5.1 п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» форвардний контракт за своїм легальним визначенням є різновидом ф’ючерса.

119 Харицький В.П. Державні цінні папери як об’єкти цивільних прав: Дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.03.– Х., 2006. – С. 72–73.

120 Карманов Є.В. Договiр банкiвського вкладу (депозиту) в iноземнiй валютi: Дис. … канд. юрид. наук:12.00.03. – Х., 2001. – С. 107.

121 Тульчевська Н.В. Договір банківського депозитного рахунка: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2004. – С. 63.

122 В окремих дослідженнях це поняття позначають як «базисний актив» чи «підлягаючий актив». Ми вважаємо за необхідне залишатись на позиції чинного законодавства України, що оперує терміном «базовий актив».

123 Мица Ю.В. Правова природа похідних цінних паперів. – Х., 2006. – С. 33.

124 Мица Ю.В. Правова природа похідних цінних паперів. – Х., 2006. – С. 65-66.

125 Щодо ф’ючерсів, то обмеження сфери їх обігу біржовим сектором на сьогодні є дещо проблематичним. Але саме проблематичним, а не беззаперечно скасованим, адже п. 4 Положення про порядок реєстрації змін до правил фондової біржі щодо запровадження в обіг на фондовій біржі деривативів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 04.08.2009 р. № 884, передбачає, що «операції за деривативами можуть здійснюватися на фондових біржах». Утім, по-перше, «можуть здійснюватися» не означає «повинні здійснюватися тільки», а по-друге, сама сфера дії цього Положення aрriori обмежена сферою діяльності фондових бірж.

126 Валиев С., Эльтазаров Б. Защита ценных бумаг. – М.: ТОО «ЧеРо», 1997. – С. 35 – 117.

127 Вершинин А.П. Электронный документ: правовая форма и доказательство в суде: Учебно-практ. пособие. М.: ООО «Городец-издат», 2000. – С. 42.

128 Постанова ВГСУ від 16.10.2001 р. у справі № 6/8-01 // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1. – С. 163-164.

129 Постанова ВСУ від 23.11.2003 р. // Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України в господарських справах. – 2004. – № 9. – С. 122-124.

130 Див. коментар ст.195 ЦК України стосовно векселя.

131 Пушай В.І. Деякі проблеми відступлення права вимоги за новим Цивільним кодексом України // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 3. – С. 230–234; Спасибо-Фатеева И. В. Правовая природа цессии // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 11. – С. 13–18.

132 Брагинский М.И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положения. — М: Статут, 1997 — С. 373.

133 Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. — М: Спарк, 1997. — С. 287–288.

134 Посполітак В. В. Передача права власності на цінні папери та прав за цінними паперами в Україні (цивільно-правовий аспект): Дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – С. 142–165.

135 Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. — М.: Финансовое издательство НКФ СССР, 1927. – С. 28.

136 Див. коментар до статей 269-315 ЦК України.

137 Законодавець у ст. 202 ЦК України при визначенні можливих учасників правочину оперує терміном «особи», тобто їх учасниками внаслідок законодавчого припису можуть бути фізичні та юридичні особи (ст. 2 ЦК України). Втім правочини можуть вчинятися й іншими учасниками цивільних відносин (державою, територіальними громадами, АРК), підставою участі яких у цивільних відносинах виступає гл. 9 ЦК України.

138 Див. напр.: Гражданское право: Учебник: В 3 т. – Изд. 2-е перераб. и доп. / Под. ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПБОЮЛ Л.В. Рожников, 2000. – Т. 2. – С. 657.

139 Див. напр.: Иоффе О.С. Избранные труды: В 4 т. Обязательственное право. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – Т. ІІІ. – С. 735.

140 Белов В.А. Гражданское право: Общая и Особенная часть: Учебник. – М.: Центр ЮрИнфоР, 2003. – С. 167 – 167; Новікова В.В. Безоплатні договори у цивільному праві України. – Х.: Ксилон, 2008. – С. 50.

141 Причому варто звернути увагу на умовність цієї класифікації, оскільки вона дозволяє розподілити тільки ті правочини, що не підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, оскільки якщо правочин підлягає нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, то він вважається укладеним відповідно з моменту такого посвідчення або реєстрації.

142 Детальніше див. коментар до ст. 212 ЦК України.

143 Крім того, законодавством передбачено спеціальні можливості щодо визнання недійсним правочинів із заінтересованістю укладених фізичною особою — підприємцем (ч. 9 ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

144 Печений О.П. Заповіт у нотаріальній практиці // Нотаріат для Вас. — 2009. — № 9. — С. 41–45.

145 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

146 Див. коментар до ст. 9 ЦК України: Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців) / За заг. ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х.: Страйд., 2010. – Том 1: Загальні положення. – 320 с.

147 Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

148 Детальніше про це див. коментар до статей 31–41 ЦК. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Х.: Страйд, 2009. – Т. 2: Фізичні особи. – 296 с.

149 Детальніше див. коментар до статей 229 – 233 ЦК України.

150 Детальніше про форму правочинів див. коментар до статей 205 – 209 ЦК України.

151 Детальніше див. коментар до статей 234 – 235 ЦК України.

152 Зазначена Конвенція схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (резолюція 44/25 від 20.11.1989 р.). Набула чинності для України 27 вересня 1991 року (Див.: Права людини. Міжнародні договори України. Декларації, документи. – К: Наукова думка, 1992. – С. 123–146.)

153 Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосованим до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

154 Детальніше про це див. коментар до ст. 215 ЦК України.

155 Ухвала Судової палати у цивільних справах ВСУ від 15.07.2009 р. у справі № 6-17884св08 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

156 Постанова ВГСУ від 05.02.2009 р. у справі № 20/86  [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.

157 Див. напр.: Ромовська З.В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С. 360–361.

158 Постанова ВГСУ від 10.07.2006 р. у справі № 31/35 [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.

159 Детально див. коментар до ст. 206 ЦК України.

160 Детально про це див. коментар до статей 207 – 209 ЦК України.

161 Рішення колегії Судової палати у цивільних справах ВСУ від 19.03.2008 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховного суду України. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/2F23C411B4551939C225754E00282690?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=2F23C411B4551939C225754E00282690&Count=500&. – Заголовок з екрану.

162 Цивільний кодекс України: Наук.-практ. ком. / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – С. 159.

163 Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – Ч. 1. – С. 288.

164 Постанова ВГСУ від 04 вересня 2009 р. у справі № 19/2462 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

165 Постанова ВГСУ від 14 вересня 2006 р. у справі № 2/3159 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

166 Постанова ВГСУ від 20 вересня 2006 р. у справі № 7/340-ПН [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

167 Постанова ВГСУ від 25 липня 2007 р. у справі № 10/41/07 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

168 Семенов М. Письменная форма сделок в российском гражданском праве // Хозяйство и право. – 2003. – № 2. – С. 71.

169 Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення.

170 Хейфец Ф.С. Недействительность сделок по российскому гражданскому праву. – 2-е изд., доп. – М.: Юрайт, 2000. – С. 31 – 32; Рясенцев В.А. Сделки по советскому гражданскому праву. – М.: Эра, 1951. – С. 53; Штерн Е. Договорное право разных стран // Закон. – 1993. – № 4. – С. 70; Len Yong Smith, Richard A. Mann, Barry S. Roberts Business Law and the Regulation of Business. – West Publishing company, 1987. – С. 275; Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: Договор. Неосновательное обогащение. Деликт: В 2 т.: Перевод с нем.. – М.: Междунар. отношения, 1998. – Т. 2. – С. 63 – 64.

171 Семенов М.И. Действительность сделок (актуальные вопросы теории и практики) // Юрист. – 2001. - № 4 – С. 16 – 20.

172 Эннекцерус Л. Курс германского гражданского права: Введение и общая часть: Пер. с нем. — Т. 1: Полут. 2 / Под ред.: Д.М. Генкин, И.Б. Новицкой. – М.: Иностр. лит., 1950. – С. 149.

173 Архів господарського суду Запорізької області за 2009 рік. Справа № 21/14/08-19/298/08.

174 Адже відомо, що договір зазвичай розуміється у трьох значеннях – як юридичний факт, як документ та як правовідносини.

175 Агарков М.М. Основы банковского права. Учение о ценных бумагах. Курс лекций; Научное исследование. — 2-е изд. – М.: БЕК, 1994. – С.173-175.

176 Наприклад, Правилами оформлення перевізних документів. Див.: Правила оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту): Наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

177 Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1994 р. № 283 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

178 Кокин А.С. Коносамент: правовые аспекты. – М.: Транспорт, 1987. – С. 9–11.

179 Див. напр.: Блажківська Н. Електронний правочин [Електронний ресурс] // Юридичний журнал. – 2007. – № 1 // Офіційний сайт журналу “Юридичний журнал”. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2531. – Заголовок з екрану.

180 Див. напр.: Шкіра Я. Юридична сила правочину, укладеного в електронній формі // Право України. – 2005. – № 3. – С. 59 – 63; Гудзь О. Еволюція форм правочинів: від усної – до «електронної» // Юридичний журнал. – 2006. – № 1. – С.32 – 37; Кулик Т.Ю. Правовое регулирование договоров, заключаемых в электронной форме : [монография]. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 160 с.

181 Див. напр.: Світовий досвід і перспективи розвитку електронних грошей в Україні: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 10 / П.М. Сенищ, В.М. Кравець, В.І. Міщенко, О.О. Махаєва, В.В. Крилова, Н.В.Грищук. – К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень. 2008. – 145 с.

182 Годэмэ Е. Общая теория обязательств / Пер. с франц. И.Б. Новицкого. – М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – С. 16.

183 Наприклад, при розслідуванні кримінальної справи про порушення авторських прав слідство встановило, що за допомогою torrents.ru користувачі скачують контрафактне програмне забезпечення, завдаючи таким чином збитків правовласникові, внаслідок чого було припинено делегування домену torrents.ru. Див.: Режим доступу.: http://www.pravo.ru/news/view/24888/. – Заголовок з екрану.

184 На противагу Закону України «Про електронний цифровий підпис» у ч. 3 ст. 207 ЦК України використовується термін «електронний числовий підпис», однак, як цілком вірно відмічається в літературі, це наслідок помилкового перекладу з англійської мови «electronic digital signature». Див.: Чучковська А.В. Правове регулювання електронної комерції в Україні.. — К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 81.

185 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України: Наказ Міністерство юстиції України від 27.12.2004 р. № 142/5/310 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52 (ч. 2). – Ст. 3492.

186 Торгово–промышленная палата предлагает внедрить в РФ электронный нотариат [Электронный ресурс] // Сайт газеты «Деловой Петербург». – Режим доступа: http://www.dp.ru/a/2009/05/15/Torgovopromishlennaja_pala. – Заглавие с экрана.

187 Муругов С.М. «Электронный нотариус» и выполняемые им задачи // Журнал «Information Security / Информационная безопасность». – 2006. – № 1, 2 [Электронный ресурс] // Сайт Журнала “Information Security/ Информационная безопасность”. – Режим доступа: http://www.itsec.ru/articles2/Oborandteh/elektronnyi_notarius. – Заглавие с экрана.

188 Алейниченко В. Г. Некоторые проблемы использования имени как средства гражданско-правовой индивидуализации личности при совершение сделок // Экономический вестник Ростовского государственного университета. — 2006. — № 1. — С. 10-11.

189 Белов В. А. Гражданское право: Общая и Особенная части: Учебник. — М.: АО «Центр ЮрИнфорР», 2003. — С. 622.

190 Эрделевский А. Подпись или параф? // Домашний адвокат. — 2000. — № 22. — С. 8.

191Див. детально п. 3 коментарю до ст. 207 ЦК України .

192 Постанова ВГСУ від 18.06.2009 р. у справі № 18/160 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

193 Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Постанова Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

194 Див. напр.: Цивільний кодекс України: Наук.-практ. ком. / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – С. 161; Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – Ч. 1. – С. 291.

195 Щодо вчинення правочину у письмовій формі та підписання його особами, уповноваженими установчими документами: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 11.11.2005 р. № 10006 // [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

196 Щодо підписання уповноваженою особою письмового правочину та обов’язковості скріплення його печаткою: Лист Міністерства юстиції України від 10.10.2005 р. № 19-14-587 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

197 Постанова ВГСУ від 16.08.2006 р. у справі № 3/285/05 [Електронний ресурс] // [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

198 Ильков С.В. Все о сделках. – СПб, 2000. – С. 33.

199 Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. — К.: А. С. К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. — Т. 1. — 928 с. — С. 519.

200 Рішення ВСУ від 10.06.2009 р. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3905666.

201 Звичайно, умову в такому розумінні слід відрізняти від умови як елемента змісту договору.

202 Абз. 3 п. 195 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

203 Постанова ВГСУ від 03.04.2008 р. у справі № 110/20-06/10 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

204 Постанова ВГСУ від 16.11.2005 р. у справі № 5/30 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

205 Постанова ВАСУ від 02.11.2006 р. у справі № К-3196/06 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

206 Постанова ВГСУ від 01.03.2005 р. у справі № 17/141-04-3952 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

207 Постанова ВГСУ від 07.04.2009 р. у справі № ПР25/319-07 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

208 Ухвала ВСУ від 07.02.2007 р. у справі № 6-20917св06 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

209 Постанова ВГСУ від 12.12.2006 р. у справі № 2-20/7384-2006 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

210 Постанова ВГСУ від 07.04.2009 р. у справі № ПР25/319-07 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

211 Ухвала ВСУ від 10.12.2008 р. № 6-13036св08 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

212 Постанова ВГСУ від 03.10.2006 р. у справі № 6/170-05-5506 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

213 Постанова ВГСУ від 10.12.2008 р. у справі № 02/1679 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

214 Постанова ВГСУ від 12.02.2009 р. у справі № 6/636-29/343 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

215 Постанова ВГСУ від 07.11.2006 р. у справі № 48/46 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

216 Советское гражданское право: Учебник: В 2 т. / Под ред. О.А. Красавчикова. – М.: Высш. школа, 1985. — Т. 1. – С. 220; Брагинский М.И. Сделки: понятие, виды и формы (комментарий к новому ГК РФ). – М.: Изд-во ЭЖ, 1995. – С. 50.

217 Гражданское право: В 4 т. Т. 1: Общая часть: учебник / Отв. ред. Е.А. Суханов. – 3-е изд. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – С. 455; Рясенцев В.А. Лекции на тему «Сделки по советскому гражданскому праву» (1-я и 2-я) для студентов ВЮЗИ // Рясенцев В.А. Представительство и сделки в современном гражданском праве. – М.: Статут, 2006. – С. 484; Кузнецова Л.В. Сделки, совершенные под условием // Сделки: проблемы теории и практики: Сборник статей / Отв. ред. М.А. Рожкова. – М.: Статут, 2008. – С. 225.

218 Ухвала ВСУ від 09.06.2005 р. // Бюлетень «Судова практика». – 2006. – № 1. – С. 14-16.

219 Ухвала ВСУ від 07.11.2007 р. у справі № 6-10028св07 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

220 Постанова ВГСУ від 22.01.2008 р. у справі № 20-11/209 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

221 Постанова ВГСУ від 30.10.2007 р. у справі № 169/11-06 // [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.

222 Постанова ВГСУ від 25.12.2007 р. у справі № 16/216 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

223 Постанова ВГСУ від 26.01.2009 р. у справі № 8/93 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

224 У літературі іменуються потестативними – див дет. п. 4 цього коментарю.

225 Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность // Новицкий И.Б. Избранные труды по гражданскому праву: В 2 т. — М.: Статут, 2006. — Т. 1. — С. 227.

226 Постанова ВГСУ від 28.02.2007 р. у справі № 41/437 [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.

227 Постанова ВГСУ від 03.07.2007 р. у справі № 1/369-пд-06 [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.

228 Постанова ВГСУ від 17.12.2008 р. у справі № 4/442 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

229 Советское гражданское право: Учебник: В 2 т. / Под ред. О.А. Красавчикова. – М.: Высш.школа, 1985. — Т. 1. — С. 220.

230 Див., зокрема, абз. 2 п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.

231 Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права. – М.: Зерцало, 2003. – С. 158.

232 Постанова ВГСУ від 07.11.2006 р. у справі № 48/46 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

233 Див.: Постанову ВГСУ від 02.09.2008 р. у справі № 20/152д/07 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

234 Див.: Постанову ВГСУ від 26.01.2009 р. у справі № 8/93 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

235 Постанова ВГСУ від 13.11.2007 р. у справі № 21/262-07 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

236 Див. коментар до ст. 3 ЦК України. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців) / За заг. ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х.: Страйд, 2010. – Том 1: Загальні положення. – 320 с.

237 Див. коментар до ст. 627 ЦК України.

238 Див. коментар до ст. 6 ЦК України. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців) / За заг. ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х.: Страйд, 2010. – Том 1: Загальні положення. – 320 с.

239 Див. коментар до ст. 637 та 1256 ЦК України.

240 Див. коментар до ст. 215 ЦК України.

241 Загальна теорія держави і права: (підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів) / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін. / За ред.. д-ра юрид наук, проф., академіка АПрН України М.В Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., академіка АПрН України О.В.Петришина. – Харків: Право, 2009. – С. 232.

242 Соцуро Л.В. Толкование договора судом. — М.: ТК «Велби»; Проспект, 2008. — С. 12-13.

243 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році: Інформаційний лист ВГСУ від 11.04.2005 р. № 01-8/344 // Вісник господарського судочинства. — 2005. — № 3.

244 Постанова ВГСУ від 28.09.2005 р. у справі № 973 // Офіційний сайт Вищого господарського суду України: http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_1052124.html.

245 Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 4 т. Т. 4: Методологія тлумачення нормативно-правових актів України / Відп. ред. В. Т. Ротань. — К.: Юридична книга; Севастополь: Ін-т юрид. дослід., 2008. — С. 791.

246 Постанова ВГСУ від 19 грудня 2007 р. у справі № 16/63-07 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу:http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_1801355.html.

247 Однак у літературі зазначалося, що недійсний правочин не є юридичним фактом. Див.: Тузов Д.О. О правовой природе недействительных сделок // Гражданское законодательство Республики Казахстан: Статьи, комментарии, практика / Под ред. А.Г.Диденко. Вып.14. – Алматы, 2002.

248 Тузов Д.О. О правовой природе недействительных сделок // Гражданское законодательство Республики Казахстан: Статьи, комментарии, практика / Под ред. А.Г. Диденко. Вып.14. – Алматы, 2002.

249 Саніахметова Н.О., Харитонов Є.О. Цивільне право України: Підручник. – К.: Істина, 2003. – С.213.

250 Луць А.В. Тіньові угоди: поняття, ознаки, види // Університетські наукові записки. – 2005. – № 4. – С.89

251 Роз’яснення ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнання угод недійними» від 12.03.1999 р. № 02-5/111.

252 Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.04.1978 р.

253 Шовкова О.В. Позовна давність як різновид цивільно-правових строків: Дис. … канд. юрид. наук за спец. 12.00.03. – Х., 2007. – С.100.

254 Черленяк М. Нікчемні та оспорювані правочини за новим Цивільним кодексом України // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2004. — № 1. — С. 25.

255 Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. — К.: А. С. К.; Севастополь: Ін-т юрид. досліджень, 2005. — Т. 3. — С. 410.

256 Тузов Д.О. Ничтожность и оспоримость сделок: классическая доктрина и проблемы российской цивилистики // Цивилистические записки. – М.; Екатеринбург, 2002 – Вып. 2. – С.174.

257 Калаур І. Окремі аспекти застосування правових наслідків нікчемних і оспорюваних договорів // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 12. – С.48.

258 Тузов Д. О. Общие учения теории недействительных сделок и проблемы их восприятия в российской доктрине, законодательстве и судебной практике: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук. — С.41.

259 Рабинович Н.В. Недействительность сделок и ее последствия. — Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1960. – С.16,17; Шахматов В.П. Составы противоправных сделок и обусловленные ими последствия. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1967. – С.148.

260 Гусак М., Данішевська В., Попов Ю. Нікчемні та оспорювані правочини: регулювання за Цивільним кодексом УРСР // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3. – С.81.

261 Постанова ВСУ від 26.09.2006 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 1. – С. 8–10.

262 Жеков В.І. Порушення моральних засад суспільства як підстава визнання правочину недійсним // Суспільство. Держава. Право. — 2005. — Вип. 5. Цивільне право. — С.26-30; він же. Правочини, які порушують публічний порядок за цивільним законодавством України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Одеса, 2006; Сібільов М.М. Загальна характеристика нікчемних правочинів (договорів) // Проблеми законності. — 2002. - № 55. – С.43-46 та ін.

263 Див. коментар до ст. 228 ЦК України.

264 Агарков М.М. Понятие сделки по советскому гражданскому праву // Советское государство и право. – 1946. – № 3-4. – С. 48.

265 Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. – М.: Госюриздат, 1954. – С. 22

266 Советское гражданское право. — М.: Госюриздат, 1950. — Т. І. — С. 210.

267 Див. коментар до ст. 220 ЦК України.

268 Адже всякий договір – правочин.

269 Постанова ВГСУ від 24.06.2004 р. у справі № 18/123 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5. Ухвалою Судової палати у господарських справах ВСУ від 16.09.2004 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку.

270 Див. коментар до ст. 216 ЦК України.

271 Генкин Д.М. Недействительность сделок, совершенных с целью, противной закону // Ученые записки ВИЮН. — 1947. — Вып.V. – С.49; Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М.: Юрид. лит., 1967. – С. 295, 297.

272 Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. – М., 1954. – С.69-70.

273 За деякими виключеннями, наприклад, коли йдеться про так звану реституцію власності, коли мається на увазі повернення незаконно (як з часом встановлено) конфіскованого майна тощо. Правда, в Україні такі підходи до бачення реституції практично відсутні.

274 Джунь В.В. До питання про обов’язковість застосування реституції у разі неправозгідності угоди // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 4.

275 Тузов Д.О. Реституция при недействительности сделок. – М.: Статут, 2007. – С.96.

276 Победоносцев К. Курс гражданского права: Договоры и обязательства. – СПб.: Синод. тип., 1880. – Ч.III. – С.32.

277 Годэмэ Е. Общая теория обязательств / Пер. с франц. И.Б. Новицкого. – М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – С.177.

278 Приходько И. Недействительность сделок и арбитражный суд: процессуальные аспекты // Хозяйство и право. – 2000. – № 5. – С.98.

279 Скловский К.И. Некоторые проблемы реституции // Вестник ВАС РФ. — 2002. — № 8. — С. 113.

280 Научно-практический комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой (Постатейный) / Под ред. проф. В.П. Мозолина и проф. М.Н. Малиной [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.

281 Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: Статут, 1998. – С. 223.

282 Див., напр.: Дзера О., Отраднова О. Недійсність правочину (угоди) за новим ЦКУ // Юридична Україна. – 2003. – № 10. – С. 5-18.

283 Див. коментар до ст. 221 та 226 ЦК України.

284 Див. коментар до ст. 219 та 220 ЦК України.

285 Ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 02.10.2009 р. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6807543.

286 Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2008 р. у справі № 2-184/08 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/2005450.

287 Див. коментар до ст. 210 ЦК України, хоча в цій нормі поняття чинності та нечинності правочину пов’язується з явищем державної реєстрації правочину, а не його форми.

288 Див. коментар до ст. 205 ЦК України.

289 У ст. 203 ЦК України закріплено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

290 Див. коментар статей 204-208 ЦК України.

291 Слід відзначити що в Узагальнені з розгляду справ щодо визнання правочинів недійсними ВСУ ч. 1 ст. 218 ЦК України витлумачена як норма, що забороняє сторонам за допомогою показань свідків доводити дійсність умов правочину без витлумачення співвідношення понять «частина правочину» та «умова правочину»

292 У статтях 57, 64 ЦПК України використовується дещо інший термін «показання свідка».

293 Див. коментар до ст. 216 ЦК України.

294 Постанови ВГСУ від 22.07.2009 р. у справі № 9/114 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу:http://arbitr.gov.ua/docs/28_2442381.html.

295 Постанова ВГСУ від 18.11.2009 р. у справі № 14/107-08-3863 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/docs/28_2562907.html.

296 У тому числі як документа.

297 Постанова ВГСУ від 03.12.2009 р. у справі № 25/91-09 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/docs/28_2584664.html.

298 Постанова ВГСУ від 01.12.2009 р. у справі № 8/483-07 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/docs/28_2581054.html

299 Звісно, вказані умови перебувають у кореляційних зв’язках між собою, однак суду необхідно констатувати існування всієї сукупності цих умов як окремих обставин, існування яких підтверджено доказами, які наявні у справі.

300 Усуваючи ваду відсутності дій нотаріуса, який не лише посвідчує договір, й що більш важливіше, перевіряє відповідність змісту правочину положенням чинного законодавства, право- та дієздатність сторін та повноваження представників тощо.

301 Постанова ВГСУ від 15.12.2009 р. у справі № 7/172-93 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/docs/28_2599697.html

302 Постанова ВГСУ від 03.12.2009 р. у справі № 25/91-09 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Вищого господарського суду України. – Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/docs/28_2584664.html.

303 Архів господарського суду Запорізької області. Справа № 10/63/09.

304 Див. коментар до ст. 219 ЦК України.

305 Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – С. 804.

306 Приезжая Н.В. Оговорка о публичном порядке: применение в международном арбитражей // Московский журнал международного права. – 2000. – № 4. – С. 66-67.

307 Альбіна М. Нікчемність вчинених правочинів // Вісник податкової служби України. – 2008. – № 46–47 (522). – С. 85.

308 Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України: Інформаційний лист ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

309 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес): Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 50. – Ст. 3288.

310 Про судову практику у справах про спадкування: Постанова Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. № 7 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

311 Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 10.09.2009 р. у справі № 2-343/09 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

312 Постанова ВГСУ від 03.06.2008 р. у справі № 38/374 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

313 Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.12.2009 р. у справі  № 2-1797 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

314 Ромовська З.В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс: Подручник. – К.: Атіка, 2005. – С. 391.

315 Постанова ВГСУ від 24.12.2008 р. у справі № 24/483-49/80 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

316 Ромовська З.В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс: Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С. 395.

317 Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – Ч. 1. – С. 318.

318 Ухвала Колегії суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ від 23.09.2009 р. у справі № 6-8231св09 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

319 Постанова ВГСУ від 27.06.2006 р. у справі № 04/5323 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

320 Ухвала ВАСУ від 27.10.2009 р. у справі № К-14614/08 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

321 Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2008 р. у справі № 2а-8056/08 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

322 Див. коментар до ст. 229 ЦК України.

323 Див.: Науково-практичний коментар до статті 230 Цивільного кодексу України // Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.

324 Ухвала Колегії суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ від 10.06.2009 р. у справі № 6-27882св08 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

325 Додатково див. коментар до статей 22 і 23 ЦК України: Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). — Т. 1: Загальні положення / За ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х.: Страйд, 2010. –– 320 с.

326 Постанова ВГСУ від 28.05.2009 р. у справі № 28/485-08  [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.

327 Ухвала Апеляційного суду Одеської області від 23.11.2006 р. у справі № 22-5457\0б [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

328 Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.01.2010 р. у справі № 2-1762/10/16 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

329 Ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2010 р. у справі № 22-7/10 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

330 Ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 07.08.2009 р. у справі № 22-1434/09 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

331 Додатково див. коментар до статей 22 і 23 ЦК України: Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Том 1: Загальні положення / За ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х.: Страйд, 2010. – 320 с.

332 Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Узагальнення ВСУ від 24.11.2008 р. [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

333 Науково-практичний коментар до статті 232 Цивільного кодексу // Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.

334 Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Узагальнення ВСУ від 24.11.2008 р. [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

335 Детальніше див. коментар до ст. 237 ЦК України.

336 Постанова ВГСУ від 17.12.2009 р. у справі № 16/172/09 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

337 Див. напр.: Гутников О.В. Недействительные сделки в гражданском праве: Теория и практика оспаривания / О.В. Гутников. – М.: Бератор-Пресс, 2003. – С. 337 – 338.

338 Постанова ВГСУ від 31.01.2008 р. у справі № 38/259 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

339 Постанова ВГСУ від 04.06.2009 р. у справі № 05/2846 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

340 Ухвала Колегії суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ від 28.05.2009 р. у справі  № 6-6639вов09 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

341 Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28.03.2009 р. у справі  № 2-415/2008 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

342 Хоча в науково-практичній літературі висловлена й інша точка зору щодо його нікчемності, однак видається, що вона не відповідає положенням ЦК України щодо недійсності правочинів. Див.: Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. — 3-тє вид., перероб. і доп. / За заг. ред. Є.О. Харитонова. – Х. : Одісей, 2007. – С. 235.

343 Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Узагальнення ВСУ від 24.11.2008 р. [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

344 Победоносцев К.П. Курс гражданского права. – Ч. 3: Договоры и обязательства. - М.: Статут, 2003. – С. 326.

345 Див. коментар до ст. 330 ЦК України.

346 Див. напр.: Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – Ч. 1. – С. 322 – 323.

347 Цивільний кодекс України: Наук.-практ. ком. / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – С. 188;

348 Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.08.2008 р. у справі  № 22ц-4536/08 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

349 Ухвала Апеляційного суду Херсонської області від 28.01.2009 р. у справі  № 22ц-2752/2008 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

350 Див. коментар до ст. 217 ЦК України.

351 Див. напр.: Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. — 3-тє вид., перероб. і доп. / За заг. ред. Є.О. Харитонова. – Х. : Одісей, 2007. – С. 236.

352 Див.: Цивільний кодекс України: проект Закону України від 25.08.1996 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законотворча діяльність. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=12096.

353 Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Узагальнення ВСУ від 24.11.2008 р. [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

354 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – ЕКСПЕРТ”. Версія: 9.5.5.5.

355 Див. коментар до ст. 721 ЦК України.

356 Винавер М.М. Гражданская хроника // Вестник гражданского права. – 1913. – № 2. – С. 92.

357 Ромовська З.В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник – К.: Атіка, 2005. – С. 411.

358 Постанова Колегії суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ від 11 лютого 2009 р. у справі  № 6-25079cв08 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

359 Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду  від 25.06.2008 р. у справі  № 22-а-1247/2008 [Електронний ресурс] // БД “НАУ – Судові рішення”. Версія: 9.5.5.5.

360 Див. коментар до ст. 215 ЦК України.

361 Див. коментар до ст. 228 ЦК України.

362 Див. коментар до ст. 16 ЦК України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). — Т. 1: Загальні положення / За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. — Х.: Страйд, 2010. — 320 с.

363 Рудоквас А.Д. Opus magnum: монографии Д.О. Тузова о недействительности сделок в гражданском праве // Вестник гражданского права. – 2009. – № 2. [Электронный ресурс] // Справочная правовая система “КонсультантПлюс Проф”.