2. Недопущення відмови від виконання зобов’язання за цінним папером

2.1. Правило стосовно того, що відмова від виконання зобов’язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов’язання або на його недійсність не допускається, дозволяє констатувати про закріплення вітчизняним законодавцем публічної достовірності як однієї з найбільш важливих ознак цінних паперів. Ця особливість цінних паперів знаходить свій прояв у відсутності права боржника наводити проти вимоги належного пред’явника папера про виконання вираженого в ньому зобов’язання заперечення, не засновані на їхніх безпосередніх відносинах¹³⁵.

2.2. Положення, що коментуються, встановлюють правило публічної достовірності щодо всіх без виключення цінних паперів. Ураховуючи, що зазначена норма не містить обмежень стосовно поширення встановлених її змістом положень на певне коло відносин, слід визнати, що її дія поширюється на всі форми випуску та види цінних паперів.

Положення ЦК України встановлюють правило абсолютної публічної достовірності цінних паперів. Це означає можливість для емітента захисту своїх майнових прав за допомогою наведення заперечень, що випливають з досліджуваних правовідносин, суб’єктом яких він є. Виходячи з коментованих положень, на яких заснована публічна достовірність цінних паперів, що можуть перебувати в майновому обороті України, акценти в забезпеченні балансу ризиків суб’єктів правовідносин із цінними паперами зміщено в бік власника цінного папера.

Встановлення правила стосовно публічної достовірності цінних паперів забезпечує зниження ризику невиконання зобов’язання емітентом на користь законного набувача посвідчених цінними паперами майнових прав.

2.3. Належним пред’явником документарного цінного папера, який має право вимагати виконання зобов’язання емітентом, може бути як перший його набувач, так і кожний з наступних у разі переходу до нього прав на документ.

2.4. Правило абсолютної публічної достовірності цінних паперів, установлене положеннями актів чинного цивільного законодавства України, є цілком обґрунтованим. Для балансу майнових інтересів боржника, первісного і наступного кредиторів доцільним є законодавче забезпечення механізмів зниження всіх видів ризиків указаних суб’єктів.

Разом з тим обмеження права зобов’язаної за цінним папером особи наводити проти вимоги первісного і наступного кредиторів заперечення, засновані на відносинах, пов’язаних з його розміщенням (видачею), у яких вони беруть участь, може викликати ризик виконання боржником-емітентом недійсного, безпідставного зобов’язання. А це, з одного боку, суперечить загальним принципам цивільного права, а з іншого — порушує права емітента цінного папера, засновані на загальних положеннях зобов’язального права.

2.5. Надання боржнику права наводити проти вимог наступних кредиторів заперечення, не засновані на їхніх безпосередніх відносинах, могло б призвести до ризику настання таких несприятливих наслідків. Кожен наступний після першого кредитор не завжди може довести боржнику (а в разі спору — суду) законність первісного виникнення переданого йому права вимоги, оскільки він не був присутній при встановленні зобов’язання. Отже, один з ризиків власника цінного папера полягає в неможливості одержати виконання за документом, придбаним на законних підставах, за відсутності можливості доказу законності заснованого на видачі документа права вимоги в момент його виникнення. А це може спричинити підрив довіри до цінних паперів як надійного інструмента забезпечення здійснення посвідчених ними майнових прав з боку учасників цивільних правовідносин.

2.6. Правило щодо обов’язку здійснення виконання за незаконно виготовленим чи підробленим документом також пов’язане з публічною достовірністю цінних паперів і забезпечує твердість їх обороту. Адже зобов’язана за цінним папером особа несе ризик можливості повторного виконання одного і того ж зобов’язання, заснованого на єдиній правовій підставі: спочатку пред’явнику незаконно виготовленого чи підробленого документа, а потім власнику справжнього.

Незаконне виготовлення чи підробка цінного папера є протиправними діями, які істотно підривають ступінь довіри потенційних інвесторів до конструкції цінних паперів. Унаслідок вказаних протиправних дій можуть постраждати не тільки майнові інтереси, але й довіра особи, якій було передано такий документ.

2.7. Для документів, правовий режим яких передбачає власноручне заповнення бланка сертифіката цінного папера, такий ризик дещо зменшується. При власноручному заповненні необхідних реквізитів бланка сертифіката документарного цінного папера, що видається в одному чи кількох примірниках, особа, що видала цінний папір, при пред’явленні їй документа до виконання, підробку легко розпізнає. Зокрема, при його пред’явленні до виконання в зобов’язаної за цінним папером особи є можливість розпізнавання власного почерку, підпису та печатки (у відповідних випадках). Тому випадки незаконного виготовлення чи підробки цінних паперів найбільшою мірою характерні для документів, що випускаються великими серіями на бланках, виготовлених друкарським способом.

Попри застосування при виготовленні бланків сертифікатів документарних цінних паперів заходів щодо їх захисту від підробки не виключена потенційна можливість виготовлення правопорушником підробленого бланка сертифіката із зазначенням номера, серії, виготовлення підроблених підписів, печатки, а також дотримання інших реквізитів автентичного документа. За такі діяння нормативні приписи статей 199 і 224 КК України окремо стосовно державних і недержавних цінних паперів відповідно встановлюють кримінальну відповідальність. Виконання за підробленим документом не звільняє емітента від здійснення дій, що визначають зміст його зобов’язання, на користь власника автентичного цінного папера за тим же номером і серією.