1. Загальні зауваження щодо текстуального оформлення змісту цінних паперів як документів

1.1. Законодавством України встановлюється низка обов’язкових до виконання правил, що визначають умови та порядок надання цінному паперу як документу юридичного значення об’єкта цивільних прав. Виконання емітентом чи особою, яка видає неемісійний цінний папір, нормативних вимог щодо його форми та реквізитів визначає належність чи, навпаки, неналежність його оформлення.

1.2. Оформлення документарного цінного папера характеризується загальнообов’язковістю використання не тільки узвичаєної загально-юридичної термінології, а й спеціальних термінів. Використання усталеної (і такої, що не допускає різноманітного її тлумачення) юридичної термінології є обов’язковим при викладенні правової інформації, що стосується формулювання майнового права, яке визначається в реквізитах цінного папера. Спеціальні терміни підлягають використанню при впорядкуванні тексту, який уособлює реквізити документарного цінного папера і визначену для них форму. Деякі спеціальні терміни застосовуються тільки в ході оформлення окремих видів цінних паперів. Наприклад, формулювання «без звернення на мене» є елементом техніки складання індосаменту, який забезпечує механізм передачі переказного векселя (тратти).

1.3. Оформлення цінного папера припускає не тільки використання узвичаєної і спеціальної (такої, що використовується тільки при оформленні цінних паперів) юридичної термінології. Процес оформлення документарного цінного папера характеризується застосуванням специфічного стилю викладення реквізитів, а також логічною послідовністю їхнього компонування, яка в одному з аспектів визначає і його форму.

1.4. Стилістика викладення тексту документарного цінного папера характеризується логічно вивіреним структуруванням його змістовного наповнення і лаконічністю викладу його реквізитів — загальнообов’язкових юридичних відомостей, що визначають змістовне наповнення документа.

2. Структурування змісту цінного папера. Форма сертифікатів цінних паперів

2.1. Важливим прийомом фіксації правової інформації, використовуваної в процесі оформлення цінного папера, є нормативні вимоги щодо зовнішніх ознак і особливої форми документа. Порядок структурування правової інформації, що становить текст окремих видів документарних цінних паперів, при виготовленні їх сертифікатів визначений у нормативних актах і, таким чином, має загальнообов’язковий характер. Зокрема, послідовність викладення правової інформації, що повинна міститись у сертифікатах деяких видів документарних цінних паперів, передбачає додаток 1 до Положення про вимоги до сертифікатів цінних паперів документарної форми існування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31. 07. 1998 р. № 95.

2.2. Вказане Положення в цілому встановлює низку обов’язкових вимог, що стосуються використання особливих техніко-юридичних прийомів при виготовленні бланків сертифікатів документарних цінних паперів. Зокрема, його розділ 2 визначає вимоги до паперу, що використовується для виготовлення бланків сертифікатів цінних паперів: розмір формату паперу, його щільність, склад паперової маси (не менше 80 відсотків волокон бавовни), вміст у папері не менше двох видів волокон, що можна було б перевірити у видимій чи іншій частині спектра, можливість заміни волокон на інші види включення — конфеті, полімерні нитки, капсульований люміноформ тощо, багатотоновий водяний знак, що легко розпізнається за якістю і розміром.

Розділ 3 зазначеного Положення встановлює вимоги до способів друку бланків цінних паперів, випущених у документарній формі. Зокрема, при виготовленні бланків сертифікатів усіх цінних паперів обов’язковим є використання не менше двох способів друку. Крім того, спеціальні вимоги ставляться до використовуваних при друкуванні бланків сертифікатів цінних паперів фарб, їх дизайну, захисту від підробки, маркірування і друкування їх реквізитів.

Розділ 6 вказаного Положення встановлює адресовану виробникам бланків сертифікатів документарних цінних паперів вимогу при їх виробництві постійно вдосконалювати технології їх захисту від підробки, головною метою застосування яких є створення надійних технологічних і юридичних перешкод для протизаконних спроб їх підробки. У літературі спеціально-технологічними способами захисту цінних паперів від підробки називаються спеціальна поліграфія, гільйоширні елементи (геометричні візерунки, виконувані у вигляді розеток і поясів), штрихові рисунки, орнамент, фон, мікротекст, приховані знаки та особливі способи захисту, всі різновиди голограм (дифракційні ґратки, кінеграми, кіноформ, плівкові голограми) тощо¹²⁶.

2.4. Від належного виконання вищевказаних вимог законодавства в кінцевому підсумку також залежить поява в цивільному обороті документів, на які поширюється правовий режим документарних цінних паперів. Адже документ, який не містить обов’язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає встановленій для них формі, не є цінним папером (ч. 2 ст. 196 ЦК України).