- •Розділ III об’єкти цивільних прав
- •Глава 12
- •Загальні положення про об’єкти цивільних прав
- •1. Вихідні положення щодо поняття об’єктів цивільних прав
- •2. Речі, у тому числі гроші та цінні папери
- •3. Інше майно
- •4. Майнові права
- •5. Результати робіт, послуги
- •6. Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інформація
- •7. Інші матеріальні та нематеріальні блага
- •1. Значення оборотоздатності для об’єктів
- •2. Поняття обороту та оборотоздатності
- •3. Які об’єкти можуть бути оборотоздатними
- •4. Ступені оборотоздатності
- •5. Оборот об’єктів та суміжні з цим категорії цивільного права
- •Глава 13. Речі. Майно Стаття 1. Поняття речі
- •1. Визначення поняття речі
- •2. Річ як матеріальна субстанція
- •3. Річ як предмет
- •4. Річ як об’єкт, стосовно якого виникають цивільні права та обов’язки
- •5. Ознаки речей
- •6. Класифікація речей
- •Стаття 180. Тварини
- •1. На яких тварин поширюється дія ст. 180 цк України
- •2. Законодавче регулювання
- •3. Тварини як об’єкти прав
- •4. Заподіяння шкоди тваринами
- •5. Племінне тваринництво
- •Стаття 281. Нерухомі та рухомі речі
- •1. Визначення понять «нерухомість», «нерухомі речі», «нерухоме майно»
- •Критерії віднесення речей до нерухомих
- •3. Земля як природна нерухомість
- •4. Земельна ділянка та деякі «нетрадиційні об’єкти»
- •5. Земельна ділянка та те, що знаходиться на ній та під нею
- •6. Будівлі, будинки, споруди. Приміщення: квартири, нежитлові, допоміжні
- •7. Недобудовані, зруйновані, самовільно побудовані будинки й споруди
- •8. Правовий зв’язок різних нерухомих речей між собою та його значення
- •9. Рухомі речі як нерухомі
- •1. Нормативно-правове регулювання державної реєстрації
- •2. Що підлягає державній реєстрації
- •2) У динамічному стані:
- •3. Поняття державної реєстрації
- •4. Хто здійснює державну реєстрацію прав на нерухомість
- •5. Відмова в державній реєстрації прав на нерухомість або правочинів з нерухомістю. Надання інформації про реєстрацію
- •1. Поняття подільних та неподільних речей
- •2. Значення класифікації речей на подільні та неподільні
- •1. Поняття індивідуально визначеної речі
- •2. Поняття речі, визначеної родовими ознаками
- •3. Індивідуальні речі та речі, визначені родовими ознаками, як об’єкти речових та зобов’язальних прав
- •4. Замінні та незамінні речі
- •5. Значення класифікації речей на визначені індивідуальними та родовими ознаками
- •1. Поняття та значення поділу речей на споживні та неспоживні
- •1. Сутність поділу речей на головну та приналежність
- •2. Квартира та допоміжні приміщення у багатоквартирному житловому будинку
- •1. Розуміння складової частини речі
- •2. Перехід права на річ і складові частини речі
- •1. Розуміння складної речі
- •2. Складові частини складної речі
- •3. Комплекси як об’єкти права
- •1. Розуміння продукції, плодів та доходів
- •2. Суб’єкт прав на продукцію, плоди та доходи
- •1. Майно як об’єкт
- •2. Значення майнових прав
- •3. Визначення майнових прав
- •4. Сутність майнових прав
- •5. Види майнових прав
- •6. Майнові права як предмет іпотеки
- •1. Проблема віднесення грошей до речей
- •2. Функції грошей
- •3. Гроші як засіб платежу
- •4. Іноземна валюта в системі об’єктів цивільних прав. Використання іноземної валюти в Україні
- •5. Електронні гроші як об’єкт цивільних прав
- •6. Електронні гроші як річ та як спосіб фіксації відступлення права вимоги
- •7. Електронні гроші як законний засіб платежу
- •1. Поняття валютних цінностей
- •2. Правочини з валютними цінностями
- •Глава 14 цінні папери
- •1. Сутність та значення цінних паперів
- •2. Неподільна юридична єдність права «з папера» та способу його фіксації
- •3. Визначення цінним папером відносини між особою, яка його розмістила (видала) і власником
- •4. Забезпечення цінними паперами юридичної можливості передачі посвідчених ним майнових прав іншим особам
- •5. Оборотоздатність цінних паперів
- •6. Нормативна визначеність видів та груп цінних паперів
- •7. Перехід прав, що посвідчується цінним папером
- •1. Загальні застереження
- •2. Пайові цінні папери
- •3. Боргові цінні папери
- •4. Поняття та види векселів
- •5. Вимоги до оформлення векселя
- •6. Характеристика вексельного зобов’язання
- •7. Оборотоздатність векселя
- •8. Платіж за векселем. Аваль. Протест
- •9. Похідні цінні папери
- •9.21. Види похідних цінних паперів
- •10. Товаророзпорядчі цінні папери
- •11. Інші групи цінних паперів
- •12. Форма випуску цінних паперів
- •1. Загальні зауваження щодо текстуального оформлення змісту цінних паперів як документів
- •2. Структурування змісту цінного папера. Форма сертифікатів цінних паперів
- •3. Проблема бездокументарної форми існування цінних паперів
- •4. Наслідки порушення вимог щодо форми та реквізитів цінних паперів, а також вимог щодо введення їх в обіг
- •1. Залежність прав за цінним папером від виду цінного папера
- •2. Заборони та обмеження випуску окремих видів цінних паперів
- •3. Порядок передання прав, посвідчених окремими видами цінних паперів
- •1. Сутність солідарної відповідальності за цінним папером
- •2. Недопущення відмови від виконання зобов’язання за цінним папером
- •Глава 15. Нематеріальні блага Стаття 3. Результати інтелектуальної, творчої діяльності
- •1. Сутність результату інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкта прав
- •2. Загальна характеристика ознак результатів інтелектуальної творчої діяльності як об’єкта прав
- •3. Види об’єктів прав
- •Стаття 4. Особисті немайнові блага
- •Розділ IV правочини. Представництво
- •Глава 16
- •Правочини
- •§ 1. Загальні положення про правочини
- •1. Поняття правочину
- •2. Ознаки правочину
- •3. Види правочинів
- •1. Застереження
- •2. Зміст правочину
- •3. Вимоги до суб’єктного складу правочину
- •4. Вимоги до волевиявлення
- •5. Форма правочину
- •6. Спрямованість правочину на настання правових наслідків
- •7. Правочин та права й інтереси дітей
- •1. Сутність презумпції правомірності правочину.
- •Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •1. Способи волевиявлення
- •2. Поняття форми правочину
- •3. Форми правочину
- •Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
- •1. Загальна характеристика усної форми правочину.
- •2. Спеціальні правила щодо усної форми правочину
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •1. Значення письмової форми правочину
- •2. Документальне оформлення правочину
- •3. Електроні правочини
- •4. Підписання правочину
- •Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
- •1. Критерії для вимог про письмову форму правочину
- •2. Залежність письмової форми правочину від суми правочину
- •3. Інші випадки вчинення правочину в письмовій формі
- •1. Поняття «місця вчинення правочину»
- •2. Наслідки порушення правил стосовно визначення місця вчинення правочину
- •1. Загальне поняття умови в правочині
- •2. Обставини, що залежать від волі осіб, які вчиняють правочин, як умови в правочині
- •3. Кваліфікуючі ознаки умов у правочині
- •4. Види умов у правочині. Момент настання умови
- •5. Стан невизначеності в умовних правочинах
- •6. Спеціальні наслідки недобросовісної поведінки сторони в умовних правочинах
- •1. Об’єктивність тлумачення правочину
- •2. Причини необхідності тлумачення правочину
- •3. Здійснення тлумачення
- •4. Процесуальний аспект тлумачення правочину
- •Стаття 214. Відмова від правочину
- •2. Відмова від двостороннього правочину
- •3. Відмова від багатостороннього правочину
- •§ 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону Стаття 215. Недійсність правочину
- •1. Загальні положення недійсності правочинів
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Недійсні та неукладені правочини
- •4. Суб’єкт звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочинів
- •Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •1. Види правових наслідків недійсності правочинів
- •2. Підстави застосування реституції
- •4. Конкуренція позовів
- •5. Недійсність правочинів та установчих документів
- •6. Інші наслідки недійсності правочинів
- •1. Поняття окремої частини правочину
- •2. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину
- •1. Особливості недодержання вимог закону про форму правочину як підстави його недійсності
- •2. Імперативність приписів закону про форму правочину та наслідки її порушення
- •3. Наслідки недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •4. Усунення негативних наслідків недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •1. Необхідність нотаріального посвідчення одностороннього правочину
- •2. Визнання одностороннього правочину, який не був посвідчений нотаріально, дійсним
- •1. Загальні наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору
- •2. Можливість визнання договору, укладеного з порушенням вимог про його нотаріальне посвідчення, дійсним
- •3. Умови, необхідні для визнання судом нікчемного правочину дійсним
- •Стаття 221. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності
- •1. Недійсність правочину, вчиненого з малолітньою особою
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •2. Наслідки недійсності правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •1. Недійсність правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •2. Визнання правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування дійсним
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •1. Поняття стану, в якому особа стає не здатною усвідомлювати значення своїх дій
- •2. Доведення підстав, які надають можливість застосування ст. 225 цк України для визнання правочину недійсним
- •3. Застереження
- •Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- •1. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною особою
- •2. Визнання правочину вчиненого недієздатною особою дійсним за рішенням суду
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого недієздатною особою
- •Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти
- •1. Підстави недійсності правочину за ст. 227 цк України
- •2. Суб’єкт та підстави оспорення правочину за ст. 227 цк України
- •3. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття публічного порядку
- •2. Правочини, які порушують публічний порядок
- •3. Наслідки правочину, що порушує публічний порядок
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом помилки
- •2. Поняття та види помилок
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок помилки
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом обману
- •2. Поняття та види обману
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок обману
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом насильства
- •2. Поняття насильства
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок насильства
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених у результаті зловмисної домовленості
- •2. Поняття зловмисної домовленості
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною
- •Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини
- •1. Умови визнання правочину недійсним на підставі ст. 233 цк України
- •2. Наявність тяжкої обставини
- •3. Вкрай невигідні умови
- •4. Необхідність і достатність умов, зазначених у ч. 1 ст. 233 цк України, для визнання правочину недійсним
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття фіктивного правочину
- •2. Умови для визнання правочину фіктивним
- •3. Правові наслідки вчинення фіктивного правочину
- •1. Поняття удаваного правочину
- •2. Правові наслідки удаваного правочину
- •Стаття 236. Момент недійсності правочину
- •1. Важливість установлення моменту недійсності правочину
- •2. Момент недійсності нікчемного правочину
- •3. Момент недійсності оспорюваного правочину
- •4. Недійсність наслідків правочину на майбутнє
- •5. Наслідки недійсності рішень загальних зборів та вплив цього на недійсність правочинів
1. Проблема віднесення грошей до речей
1.1 Коментована стаття встановлює основи правового режиму грошей як об’єктів цивільних прав, а ст. 177 ЦК України містить положення, за яким гроші і цінні папери віднесені до речей. У цій статті вказується, що об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери.
Такий підхід є досить спірним, оскільки гроші не є річчю як такою, вони не мають власної споживчої вартості, а є лише мірою вартості інших речей89. Правила ЦК України про віднесення грошей до речей не слід розуміти буквально. За ст. 179 ЦК України речами є предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права і обов’язки. Тобто речі призначені для задоволення потреб людини. Однак гроші (у вигляді купюр і монет, тобто в уречевленому вигляді) значної цінності для людини не становлять, оскільки важливою є їхня номінальна вартість, що виражається кількістю уособлених купюрою чи монетою грошових одиниць. Відомо, що одна і та ж грошова сума може бути представлена, з огляду на номінальну вартість, різною кількістю купюр і монет. Коментована стаття містить правило, що гривня є законним платіжним засобом. Зрозуміло, що при цьому не йдеться про гривню як річ, а мається на увазі, перш за все, гривня як грошова одиниця України.
1.2. Використання грошей здійснюється лише у відносинах обміну на щось інше. Тому певні властивості речей як об’єктів цивільних прав при проекції на гроші даватимуть зовсім інший результат.
Якщо допустити бачення грошей як речей, то в аспекті загальноприйнятої в цивільному праві класифікації речей гроші можуть розглядатися як речі споживні, подільні та родові. Однак аналіз грошей як таких надає результати, які доводять неможливість їх вважати речами. Так, якщо споживанням речі є використання її природних властивостей за призначенням, то щодо грошей логічно вести мову лише про використання їх соціально-економічних функцій.
Подільність речей на гроші поширюється лише умовно, оскільки фізичний поділ грошей є неможливим, а операцію розміну грошей як за порядком вчинення, так і за змістом, прирівняти до подільності ніяк не можна. Неоднозначним бачиться і поширення на гроші правового режиму родових та індивідуально-визначених речей.
Крім того, проблемним видається застосування правового режиму речей до безготівкових грошових коштів та електронних грошей.
1.3. Однак принциповою вбачається різниця не в правовому режимі речей та грошей, а в їх оборотоздатності.
Гроші не можуть з’явитися в обороті як звичайні речі, оскільки виготовлення грошей та їх випуск у цивільний оборот є виключною прерогативою держави в особі Національного банку України. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про Національний банк України» виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.
Економічні властивості грошей не дозволяють їм бути предметом більшості цивільно-правових правочинів, чого не можна сказати про речі. Гроші не можна купити, оскільки вони не задовольняють природних потреб людини90. Звичайно, не слід заперечувати, що гроші можуть бути предметом окремих правочинів, на кшталт звичайних речей (дарування, зберігання грошей тощо), однак функція грошей як засобу платежу використовується набагато частіше, ніж їх роль як різновиду речей.
1.4. Очевидно, що законодавець хоча і прирівнює гроші до речей, однак при цьому свідомо відокремлює їх від категорії «річ», наголошуючи тим самим, що віднесення грошей до речей можливе лише в певних межах, з урахуванням особливого правового режиму грошей як об’єктів цивільних прав. Більш правильним є розуміння місця грошей у понятійній системі цивільного права за принципом: «вслед за вещами, но не из вещей»91. У практичному аспекті це означатиме «пряме» входження грошей (готівкових та безготівкових) до поняття «майно» як самостійного майнового блага.
1.5. Хоча гроші у вигляді купюр та монет і випускаються державою в особі Національного банку України, однак держава не наділена ні правом власності, ні іншими речовими правами щодо грошей як речей. Не несе держава як суб’єкт публічного права і обов’язків, зокрема щодо сплати замість грошей іншого їх еквівалента, в тому числі у вигляді іноземної валюти чи банківських металів. Не випадково, що відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про Національний банк України» офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється. Держава в особі її органів, в першу чергу Національного банку України, виконує функцію встановлення правового режиму обігу грошей і забезпечення його дотримання, зокрема, при здійсненні товарообмінних операцій.
Увага! При тлумаченні закріпленої в цивільному законодавстві системи об’єктів цивільних прав, слід мати на увазі, що гроші не є речами у класичному, традиційному розумінні, тому правовий режим речей може поширюватися на гроші лише з певними застереженнями.
1.6. З наведеного випливають такі наслідки:
• Безготівкові грошові кошти, у вигляді записів на рахунках, електронні гроші, мають правовий режим грошей, і до них застосовуються всі правила стосовно грошей, однак, ураховуючи, що законодавець розмежовує «гроші» і «грошові кошти», правила ст. 177 ЦК України про віднесення грошей до речей на грошові кошти не поширюються, оскільки останні в системі об’єктів цивільних прав відносяться не до речей, а до майнових прав.
• Подільність грошей має свою специфіку, відмінну від загального правила, викладеного у ст. 183 ЦК ЦК України, оскільки подільність грошей означає подільність вираженої в них номінальної вартості, незалежно від того, в яких купюрах чи монетах ця вартість представлена. Самі купюри чи монети поділятися не можуть.
• Гроші не можуть бути предметом віндикаційного позову, цьому перешкоджають два правила. По-перше, за віндикаційним позовом може бути витребуване лише індивідуально-визначене майно (п. 6.1 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом»), тоді як гроші наділені родовими ознаками. По-друге, неможливість витребування грошей від добросовісного набувача прямо передбачена законом (ст. 389 ЦК України). У випадку пред’явлення вимог про витребування грошей з чужого незаконного володіння, суди обґрунтовано відмовляють у їх задоволенні. Обґрунтування зводиться до того, що предметом позову про витребування майна з чужого незаконного володіння може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Майно, яке визначається за родовими ознаками, не може бути предметом віндикаційного позову, оскільки грошові суми визначаються родовими ознаками, позови про повернення грошових сум не є віндикаційними, а є зобов’язально-правовими, у зв’язку з чим правомірним є висновок про відмову в позові92.
Стосовно безготівкових грошових коштів, то уявити їх віндикацію як позов про захист права власності взагалі неможливо. Такий позов при його пред’явленні буде містити дефект змісту — не може бути витребувано об’єкт, не тільки не визначений ознаками, що його індивідуалізують, але і не існуючий у матеріально-фізичній формі93. До того ж з моменту розміщення грошей на рахунку вони переміщуються зі сфери речемо-правових відносин (зокрема, права власності на них) до сфери зобов’язальних відносин, що виключає можливість пред’явлення позову про їх витребування з чужого незаконного володіння, замінюючи цей позов вимогами про стягнення грошових коштів.