3. Види об’єктів прав

3.1. У ст. 420 ЦК України визначаються об’єкти права інтелектуальної власності – літературні та художні твори, комп’ютерні програми, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, наукові відкриття, винаходи, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин та ін. У ст. 433 ЦК України надається ширший перелік об’єктів авторського права, у ст. 449 ЦК України – суміжних прав, а в цілому в Книзі четвертій ЦК України надається детальна характеристика об’єктів інтелектуальної власності та прав їх носіїв.

3.2. Слід застерегти, що законодавець застосовує й такий вираз, як «об’єкт винаходу», «об’єкт промислового зразка», «об’єкт корисної моделі». Так, об’єктом винаходу та корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 459 та ч. 2 ст. 460 ЦК України). Об’єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу (ч. 2 ст. 461 ЦК України).

Увага! Відтак виходить певний ланцюг об’єктів: є об’єкти цивільного права – результати інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 177 ЦК), якими є об’єкти права інтелектуальної власності (ст. 420 ЦК), серед яких, зокрема, винаходи та інші, що мають свої об’єкти (тобто є й об’єкт винаходу, корисної моделі, промислового зразка). Видається таке становище не зовсім логічним, але на це слід звернути увагу.

Стаття 4. Особисті немайнові блага

1. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров’я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім’я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

2. Відповідно до Конституції України життя і здоров’я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Особисті немайнові блага, перелічені в ст. 201 ЦК України, є тими благами, які належать людині як фізичній та соціальній істоті. Ці блага самі по собі не піддані правовому регулюванню, а лише охороняються цивільним законодавством, бо більшою мірою вони не є правовими категоріями. З приводу цих благ у неї виникають певні права, що іменуються відповідно особистими немайновими правами. Ширший перелік цих прав надається в Книзі другій ЦК України.¹³⁶

Розділ IV правочини. Представництво

Глава 16

Правочини

§ 1. Загальні положення про правочини

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.