- •1. Мікроекономіка як складова ек.Теорії. Роль та місце мікроекономіки в системі ек.Наук
- •3. Предмет мікроекономіки
- •4. Основні категорії, поняття та інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •5. Методологія мікроекономіки
- •6. Економічний вибір та виробничі можливості в мікроекономічному аналізі
- •7. Основи моделювання мікроек процесів.
- •8. Мікроекономічний аналіз ринку
- •10. Пропозиція та фактори, що її визначають. Функція пропозиції
- •11. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13.Еластичність попиту
- •14. Практичне застосування теорії еластичності
- •15. Модель поведінки споживача:вимоги та умови визначення споживчого вибору. Характеристика вподобань споживача.
- •16. Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача
- •Особливі типи кривих байдужості
- •17.Поняття корисності блага; сукупна та гранична користність; принцип спадаючої граничної користності.
- •18.Бюджетне обмеження вибору споживача та його зміни під впливом зміни доходів та цін
- •19. Оптимум споживача та його графічна інтерпретація
- •20.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу та цін.Ефекти доходу і заміщення для повноцінних товарів
- •21 Економічна природа фірми. Аналіз економічних організацій та основні орми підприємств
- •22. Теорія виробництва
- •23.Виробнича функція: поняття і параметри Сукупний, середній та граничний продукт.
- •24.Виробнича функція при зміні обсягу одного фактору виробництва.
- •25. Характеристика виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванти та їх можливі конфігурації.
- •26.Сукупний, середній та граничний продукт виробництва. Їх взаємозв’язок та графічний аналіз.
- •27. Вибір виробничї технології.
- •28.Поняття ефекту масштабу виробництва,його типи.
- •29. Поняття і види витрат.
- •30.Аналіз витрат виробництва у короткостроковому періоді. Криві витрат виробництва
- •Затрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •31. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у довгостроковому та короткостроковому періоді.
- •32. Функції витрат виробництва за різних типів технологій
- •33. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періоді
- •3 4.Прибуток, економічний зміст та форми.
- •35.Функція прибутку.
- •36. Оптимальний план виробництва. Технічна та економічна результативність виробництва.
- •37. Оптимальний план виробництва. Умови мінімізації витрат та максимізації прибутку. Графічна інтерпретація.
- •38.Мікроекономічний аналіз ринкового середовища.
- •39. Предмет і методи аналізу ринкових структур.
- •40. Порівняльний аналіз ринків досконалої та недосконалої конкуренції.
- •41. Класифікація ринків за г.Фон Штакельбергом
- •42.Практичне застосування теорії ринкових структур
- •43.Типи ринкових структур: загальна характеристика та фактори, що визначають структуру ринку.
- •44. Ринок досконалої конкуренції
- •48. Короткострокова конкурентна рівновага
- •49.Довгострокова конкурентна рівновага
- •48,49. Максимізація прибутку на дк ринку
- •50. Поняття і види монополії. Характеристика бар’єрів до вступу конкурентів у монополізовану галузь.
- •51.Монопольна влада
- •Вимірювання монополістичної влади.
- •52. Визначення монополістом ціни та обсягу в-ва
- •52. Ринковий попит на продукцію та ринкова пропозиція монополіста.
- •53 Особливості ціноутворення на ринку монополії
- •54.Модель Короткострокової рівноваги монопольної фірми. Прибуток монополіста та умови його максимізації
- •55. Суспільні витрати монопольної влади, соціальна ціна монополії. Антимонопольна політика.
- •56.Антимонопольне регулювання як напрямок держ. Ек.Пол.
- •57,59.Ринок мк.
- •59.Рівновага фірми на р мк у короткостроковому періоді.Цінова та нецінова конкуренція
- •60.Рівновага фірмина р. Монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді . Прибуток ірми на р. Мк
- •61.Ринок олігополії :суть,ознаки та особливості поведінки фірми на ринку олігополії
- •62 Дуополія Курно
- •63.Рівновага Бертрана
- •64.Модель Штакельберга.
- •65.Теорія ігор та моделювання олігополістичної поведінки
- •66 Моделі олігополістичного ціноутворення.
- •68.Ринки факторів виробництва, особливості мікроекономічних досліджень.
- •70.Пропозиція на ринках факторів виробництва. . Пропозиція на ринках факторів виробництва
- •71. Вплив структури ринку фактору виробництва і кінцевого продукту на обсяги попиту та пропозиції.
- •72. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів. Правило Хоттелінга.
- •73.Ринок послуг праці, загальна характеристика та особливості функціонування.
- •74.Індивідуальна та ринкова пропозиція праці, її графічна інтерпретація. Вплив нетрудових доходів на пропозицію праці.
- •75. Визначення ефекту доходу та ефекту заміщення на ринку праці
- •76.Ринок капіталів. Індивідуальна та ринкова криві пропозиції заощаджень.
- •77. Процес інвестування в мікроекономічному аналізі.
- •78. Визначення дисконтної вартості. Внутрішня норма доходу. Норма дисконту.
- •79.Ринок землі. Особливості формування попиту та пропозиції землі.
- •80.Рента: зміст та види. Визначення ціни землі.
- •81.Часткова і загальна рівновага ринкової економічної системи.
- •8 1.Встановлення ринкової рівноваги в процесі взаємодії попиту і пропозиції.Надлишок споживача та виробника.
- •82.Види ринкової рівноваги та основні підходи до встановлення рівноваги.Важелі державного впливу на встановлення ринкової рівноваги.
- •83.Механізм встановлення рівноваги. Важелі державного впливу на встановлення ринкової рівноваги
- •84.Економіка добробуту . Модель загальної рівноваги Вальраса.
- •85.Принцип ефективності Парето:
- •Розподіл ефективності за Парето
- •Ящик Еджварта
- •88. Функції суспільного добробуту.
- •90.Досягнення соціального оптимуму.
- •91. «Провали» ринку ,їх причини та наслідки для суспільства
- •92.Державне регулювання економіки.
- •93.Зовнішні ефекти та їх коригування
- •94.Теорема Коуза.
- •95. Асиметричність інф-ції на ринку та шляхи подолання негативних наслідків
- •96. Суспільні блага
- •97. Теорія суспільного вибору.
- •98.Оптимальний обсяг виробництва суспільних благ
26.Сукупний, середній та граничний продукт виробництва. Їх взаємозв’язок та графічний аналіз.
Вона надає інформацію про внесок кожної одиниці змінного фактора у зростання загального обсягу випуску, дозволяє визначити, якими затратами змінного фактора можна досягти максимального обсягу випуску за певний період часу з врахуванням дії закону спадної віддачі. Внесок змінного фактора у виробничий процес обчислюють у показниках сукупного, середнього та граничного продукту в фізичних одиницях.
Сукупний фізичний продукт або сумарна продуктивність змінного фактора – це загальна кількість продукції, виробленої всіма одиницями змінного фактора в умовах незмінності інших факторів.
Граничний фізичний продукт або гранична продуктивність змінного фактора – це приріст сукупного продукту, або додатковий продукт, одержаний від застосування додаткової одиниці змінного фактора: .
Середній фізичний продукт або середня продуктивність змінного фактора – це кількість продукції, виробленої на одиницю затрат змінного фактора: .
Припустимо, що фірма нарощує обсяги виробництва , збільшуючи лише кількість праці , яка є єдиним змінним фактором, за незмінних обсягів капіталу (рис. 7.1). Якщо кількість змінного фактора дорівнює нулю, то обсяг продукції також дорівнює нулю. В міру залучення у виробництво все більшого числа робітників сукупний обсяг продукції зростає і досягає максимального значення (120 одиниць), коли на фірмі працюють 9 робітників, а далі, з наймом десятого робітника, сукупний обсяг випуску починає скорочуватись. Додатковий робітник більше не додає продукції і навіть гальмує виробництво.
Конфігурація кривої сукупного продукту (рис.7.1 а) ілюструє нерівномірність приростів випуску продукції. Початкова опуклість функції донизу показує, що до точки обсяг продукції зростає швидше, ніж обсяги ресурсу. Праворуч від точки крива стає опуклою вгору – це означає, що зростання обсягу випуску уповільнюється з кожною додатково залученою у виробництво одиницею праці. Таким чином, до точки діє закон зростаючої граничної продуктивності, після неї починає проявлятись закон спадної граничної продуктивності ( спадної віддачі).
Найбільш виразно ці закони відображає крива граничного продукту праці . Граничний продукт змінного фактора спочатку зростає. Найбільше продукції додає третій робітник, його = 30, але, починаючи з четвертого, гранична продуктивність кожного наступного робітника спадає. Отже, динаміка граничного продукту проходить дві стадії: за низьких обсягів використання змінного фактора гранична продуктивність додатна і зростає, а за високих – додатна, але зменшується. На обох цих стадіях сукупний продукт зростає, досягаючи максимуму, коли = 0, крива перетинає горизонтальну вісь.
Крива середнього продукту також відображає дію обох законів, проте з деяким запізненням порівняно з кривою . Продуктивність праці зростає до точки , після якої спадає більш повільно, ніж гранична продуктивність.
Всі криві взаємопов’язані. За кривою сукупної продуктивності можна визначити величини граничного і середнього продуктів. Так, в точці величину граничної продуктивності визначає нахил кривої , а величину середньої продуктивності дає , тобто нахил променя, що йде від початку координат до даної точки . В точці встановлюється рівність між граничною і середньою продуктивністю, оскільки тут промінь від початку координат є одночасно дотичною, яка показує нахил кривої . В точці С , досягається найефективніше використання змінного ресурсу, оскільки відповідні криві перетинаються у максимальному значенні середньої продуктивності.
Для аналізу ефективності використання ресурсів враховують таку властивість показників: якщо гранична продуктивність вища за середню, то нарощування змінного фактора супроводжується зростанням продуктивності (крива висхідна), а якщо гранична продуктивність нижча за середню, то зі збільшенням змінного фактора середня продуктивність спадає (обидві криві спадні).
Якщо врахувати динаміку всіх показників продуктивності за умови нарощування використання змінного фактора, то можна виділити чотири стадії розвитку виробництва:
на першій стадії всі показники зростають, всі криві є висхідними до точок ;
на другій стадії гранична продуктивність і крива починають спадати, але і продовжують зростати до точок ;
на третій стадії зростає лише сукупний продукт (до точки ), а і спадають;
на четвертій – спадають всі показники (праворуч від точок ).
Закон спадної віддачі, як правило, діє в межах певної технології, тобто у короткостроковому періоді. Спадна продуктивність змінного фактора визначає динаміку короткострокових витрат виробництва.