Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мікроекономіка.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
3.69 Mб
Скачать

27. Вибір виробничї технології.

Технологія - це сукупність методів і практичних знань та навичок по виготовленню, зміні стану, властивостей напівфабрикатів, які здійснюються у процесі виробництва економічних благ.

Завданням технології є виявлення фізичних, хімічних, механічних та інших закономірностей з метою використання на практиці найбільш ефективних і економічних виробничих процесів.

Виробничий процес технологічно ефективний, якщо не існує ніякого іншого способу, при якому для виробництва даного обсягу продукції витрачається менша кількість хоча б одного з ресурсів при умові не збільшення інших видів ресурсів.

Виробничий процес технологічно ефективний, якщо обсяг виробленої продукції є максимальним при використанні визначеної кількості ресурсів.

Оскільки ж ресурси платні, фірма, крім визначення найкращої технології, повинна зосередитись на пошуку економічно ефективного способу виробництва, щоб мінімізувати свої витрати.

28.Поняття ефекту масштабу виробництва,його типи.

На відміну від короткотермінового періоду в довготерміновому періоді всі фактори виробництва змінні. Якщо зберегти припущення, що для виробництва вико­ристовується тільки два фактори (праця та капітал) і технологія залишається незмінною, то зростання вироб­ництва в довготерміновому періоді можна розглядати як таке, що відбувається при незмінному співвідношенні факторів виробництва. Це означатиме, що вироб­ництво збільшуватиметься тоді, коли використання йо­го факторів зростатиме за променем, спрямованим від початку координат. При цьому можливі кілька варіантів реакції середнього продукту на збільшення масштабів виробництва: 1) зростаюча; 2) нейтральна; 3) спадна. Тут проявляються різні наслідки так званого ефекту масштабу виробництва.

Зростаюча реакція середнього продукту відбувається на позитивний ефект збільшення масштабів виробницт­ва. Він може досягатися за рахунок таких факторів:

1. Поділ праці. На більших підприємствах можлива глибша внутрішня спеціалізація, що дає ефект зростан­ня продуктивності праці і, отже, зменшення затрат,

2. Поліпшення управління. Поглиблена спеціалі­зація поширюється і на управлінську діяльність. По­ява управлінців, які спеціально займаються марке­тингом, рекламою, постачанням, організацією науко­во-технічних робіт тощо, допомагає збільшити ефек­тивність діяльності підприємства в цілому, що прояв­ ляється в зростанні середнього продукту.

3. Збільшення масштабів виробництва найчас­тіше не вимагає пропорційного збільшення всіх ре­ сурсів. Скажімо, витрати часу лектора не збільшать­ся, якщо в аудиторії на лекції буде не одна, а дві групи студентів.

Нейтральна реакція середнього продукту на зростання масштабів виробництва означає, що незалежно від розмірів підприємства та обсягів продукції, яка на ньому виробляється, середня продуктивність факторів залишається незмінною.

Разом з тим, можлива й така ситуація, коли зростання масштабів виробництва негативно позначається на середньому продукті: його рівень змен­шується. Справа в тому, що збільшення виробництва може призвести до виникнення проблем, з якими втикається підприємство. Це насамперед значна інерція великих систем і втрата ними гнучкості, «Край необхідної в умовах нестабільного ринку. Крім того, фірма може вийти за межі порогу керо-\ цаності: занадто великі розміри створюють громіздку систему управління, розвивають бюрократичні тенденції, що негативно позначається на ефективності упраравлінських рішень.

При аналізі динаміки середнього продукту в дов­готерміновому періоді для одного й того самого під­приємства на різних дільницях збільшення обсягів виробництва, як правило, виявляються всі з перелі­чених реакцій. їх комбінація багато в чому залежить під специфіки галузі, ринкової ситуації тощо. Де­тальніше про це йтиметься в наступній темі.