50. Поняття і види монополії. Характеристика бар’єрів до вступу конкурентів у монополізовану галузь.

Монополія – це така ринкова модель, в якій існує один продавець товару, що не має близьких замінників і підприємець має повну (абсолютну) владу над ціною внаслідок жорстких вхідних бар’єрів в дану галузь. Характерні риси монополії: 1. Єдиний продавець (чистий монополіст являє собою всю галузь); 2. Нема близьких замінників (покупець повинен або купляти продукт монополіста, або відмовлятися від нього); 3. “Price maker”. Монополіст повністю контролює ціну і “диктує” її; 4. Наявність бар’єрів для входу на ринок.

Види бар’єрів: 1. Затратні, пов’язані з економією на масштабах. В деяких галузях (автомобільна, алюмінієва, сталеплавильна...) ефективне мало затратне виробництво може бути досягнуте тільки при великих Q бо ефект росту масштабу вир-ва дуже суттєвий. Нові фірми не можуть відразу ж досягнути такої ефективності вир-ва їм дуже важко конкурувати із монополістом. 2. Природні. В деяких галузях ефект економії на масштабах дуже суттєвий і до того ж конкуренція неможлива, утруднена або взагалі неприйнятна. Приклад: підприємства громадського користування (водо-, газопостачання, залізничний транспорт, телекомунікації...). Проведення додаткових ліній електропередач, газо- чи водопроводів було б для суспільства марнотратством р-сів. Переважно ці галузі повністю або частково контролюються державою. 3. Легальні: патенти та ліцензії. Перші призначені для захисту авторських прав винахідника, другі для контролю за важливими галузями чи природними монополіями. 4 Власність на найважливішу сировину. Фірмі, в руках якої зосереджені осн джерела сировини необхідної для її ж вир-ва, дуже легко не допустити на ринок готової продукції конкурентів. 5. Нечесна конкуренція. Заниження P для усунення конкурентів, тиск на банки та постачальників.

Види монополій: 1) чиста – один єдиний продавець продукту, що немає замінників; 2) природна – з бар’єрами 2 виду; 3) проста - в кожний конкретний момент часу продає свою продукцію всім покупцям за однією і тією ж ціною; 4) дискримінаційна – різні P на той самий товар, коли ця різниця не обумовлена різницею C 5) відкрита - одна фірма на якийсь період часу стає єдиним постачальником продукту, але не має спеціального захисту від конкурентів. 6) закрита – захищена від конкуренції через юридичні обмеження.

Чисті монополії – надзвичайна рідкість.

Умови існування монополій:

1. весь галузевий випуск постачає одна фірма, а частка кожного споживача в загальному обсязі дуже незначна; 2.продукція однорідна і не має близьких замінників; 3. входження нових фірм на ринок блоковано; 4. споживачі не взаємодіють між собою; 5. Існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту покупців.

Ринок на якому виконуються всі 5 умов називається чистою монополією

Типи вхідних бар’єрів:

1. Чинники, що створюють несприятливі умови для фірм новачків порівняно з фірмами старожилами: абсолютна перевага у вартості продукції; економія від масштабу; необхідність великого початкового капіталу; диференціація продукції; високі транспортні витрати або взагалі не транспортабельність окремих товарів та послуг; монопольне володіння окремого рідкого і важливого ресурсу; 2) Юридичні бар’єри створені державою (ринок закритої монополії): патенти; ліцензії; авторські права; привілеї на здійснення певної діяльності лише однією фірмою; нормативно-законодавчий акт.

Монополістичні об’єднання:

1. Картелі – об’єднання декількох підприємств однієї сфери виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва; вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність і домовляються про частку обсягу виробництва, цінах та ринків збуту.

2. Синдикати – об’єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт та комерційну самостійність (продаж здійснюється спільним підрозділом)

3. Трест – об’єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва, на вироблений продукт, на комерційну самостійність, але отримують акції тресту.

4. Концерни – це об’єднання великої кількості підприємств різних галузей, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва, на вироблений продукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль над всіма учасниками об’єднання.

5. Конгломерати – створено шляхом поглинання прибутків різногалузевих підприємств, що не мають ані технічної, ані виробничої єдності.