- •1. Мікроекономіка як складова ек.Теорії. Роль та місце мікроекономіки в системі ек.Наук
- •3. Предмет мікроекономіки
- •4. Основні категорії, поняття та інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •5. Методологія мікроекономіки
- •6. Економічний вибір та виробничі можливості в мікроекономічному аналізі
- •7. Основи моделювання мікроек процесів.
- •8. Мікроекономічний аналіз ринку
- •10. Пропозиція та фактори, що її визначають. Функція пропозиції
- •11. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13.Еластичність попиту
- •14. Практичне застосування теорії еластичності
- •15. Модель поведінки споживача:вимоги та умови визначення споживчого вибору. Характеристика вподобань споживача.
- •16. Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача
- •Особливі типи кривих байдужості
- •17.Поняття корисності блага; сукупна та гранична користність; принцип спадаючої граничної користності.
- •18.Бюджетне обмеження вибору споживача та його зміни під впливом зміни доходів та цін
- •19. Оптимум споживача та його графічна інтерпретація
- •20.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу та цін.Ефекти доходу і заміщення для повноцінних товарів
- •21 Економічна природа фірми. Аналіз економічних організацій та основні орми підприємств
- •22. Теорія виробництва
- •23.Виробнича функція: поняття і параметри Сукупний, середній та граничний продукт.
- •24.Виробнича функція при зміні обсягу одного фактору виробництва.
- •25. Характеристика виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванти та їх можливі конфігурації.
- •26.Сукупний, середній та граничний продукт виробництва. Їх взаємозв’язок та графічний аналіз.
- •27. Вибір виробничї технології.
- •28.Поняття ефекту масштабу виробництва,його типи.
- •29. Поняття і види витрат.
- •30.Аналіз витрат виробництва у короткостроковому періоді. Криві витрат виробництва
- •Затрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •31. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у довгостроковому та короткостроковому періоді.
- •32. Функції витрат виробництва за різних типів технологій
- •33. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періоді
- •3 4.Прибуток, економічний зміст та форми.
- •35.Функція прибутку.
- •36. Оптимальний план виробництва. Технічна та економічна результативність виробництва.
- •37. Оптимальний план виробництва. Умови мінімізації витрат та максимізації прибутку. Графічна інтерпретація.
- •38.Мікроекономічний аналіз ринкового середовища.
- •39. Предмет і методи аналізу ринкових структур.
- •40. Порівняльний аналіз ринків досконалої та недосконалої конкуренції.
- •41. Класифікація ринків за г.Фон Штакельбергом
- •42.Практичне застосування теорії ринкових структур
- •43.Типи ринкових структур: загальна характеристика та фактори, що визначають структуру ринку.
- •44. Ринок досконалої конкуренції
- •48. Короткострокова конкурентна рівновага
- •49.Довгострокова конкурентна рівновага
- •48,49. Максимізація прибутку на дк ринку
- •50. Поняття і види монополії. Характеристика бар’єрів до вступу конкурентів у монополізовану галузь.
- •51.Монопольна влада
- •Вимірювання монополістичної влади.
- •52. Визначення монополістом ціни та обсягу в-ва
- •52. Ринковий попит на продукцію та ринкова пропозиція монополіста.
- •53 Особливості ціноутворення на ринку монополії
- •54.Модель Короткострокової рівноваги монопольної фірми. Прибуток монополіста та умови його максимізації
- •55. Суспільні витрати монопольної влади, соціальна ціна монополії. Антимонопольна політика.
- •56.Антимонопольне регулювання як напрямок держ. Ек.Пол.
- •57,59.Ринок мк.
- •59.Рівновага фірми на р мк у короткостроковому періоді.Цінова та нецінова конкуренція
- •60.Рівновага фірмина р. Монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді . Прибуток ірми на р. Мк
- •61.Ринок олігополії :суть,ознаки та особливості поведінки фірми на ринку олігополії
- •62 Дуополія Курно
- •63.Рівновага Бертрана
- •64.Модель Штакельберга.
- •65.Теорія ігор та моделювання олігополістичної поведінки
- •66 Моделі олігополістичного ціноутворення.
- •68.Ринки факторів виробництва, особливості мікроекономічних досліджень.
- •70.Пропозиція на ринках факторів виробництва. . Пропозиція на ринках факторів виробництва
- •71. Вплив структури ринку фактору виробництва і кінцевого продукту на обсяги попиту та пропозиції.
- •72. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів. Правило Хоттелінга.
- •73.Ринок послуг праці, загальна характеристика та особливості функціонування.
- •74.Індивідуальна та ринкова пропозиція праці, її графічна інтерпретація. Вплив нетрудових доходів на пропозицію праці.
- •75. Визначення ефекту доходу та ефекту заміщення на ринку праці
- •76.Ринок капіталів. Індивідуальна та ринкова криві пропозиції заощаджень.
- •77. Процес інвестування в мікроекономічному аналізі.
- •78. Визначення дисконтної вартості. Внутрішня норма доходу. Норма дисконту.
- •79.Ринок землі. Особливості формування попиту та пропозиції землі.
- •80.Рента: зміст та види. Визначення ціни землі.
- •81.Часткова і загальна рівновага ринкової економічної системи.
- •8 1.Встановлення ринкової рівноваги в процесі взаємодії попиту і пропозиції.Надлишок споживача та виробника.
- •82.Види ринкової рівноваги та основні підходи до встановлення рівноваги.Важелі державного впливу на встановлення ринкової рівноваги.
- •83.Механізм встановлення рівноваги. Важелі державного впливу на встановлення ринкової рівноваги
- •84.Економіка добробуту . Модель загальної рівноваги Вальраса.
- •85.Принцип ефективності Парето:
- •Розподіл ефективності за Парето
- •Ящик Еджварта
- •88. Функції суспільного добробуту.
- •90.Досягнення соціального оптимуму.
- •91. «Провали» ринку ,їх причини та наслідки для суспільства
- •92.Державне регулювання економіки.
- •93.Зовнішні ефекти та їх коригування
- •94.Теорема Коуза.
- •95. Асиметричність інф-ції на ринку та шляхи подолання негативних наслідків
- •96. Суспільні блага
- •97. Теорія суспільного вибору.
- •98.Оптимальний обсяг виробництва суспільних благ
56.Антимонопольне регулювання як напрямок держ. Ек.Пол.
не має на меті ліквідацію чи заборону крупних монопольних утворень, бо у суспільстві давно склалося розуміння того, що монополія, як один із основних факторів зростання прибутку не може бути “приборкана”. Тому основним завданням є поставити її під державний контроль, усунути можливість зловживань монопольним становищем.
Можна назвати такі дві основні форми боротьби з монополіями: 1) попередження створення монополій; 2) перешкоджання використання монопольної влади. Законодавство країн Заходу діє в основному за допомогою першої форми. Це відбувається тому, що на думку провідних спеціалістів у цій області значно легшим є не допустити виникнення монополії, аніж потім боротися з уже існуючою. Такими попереджувальними заходами є заборона об’єднань, а також змов, які ведуть до обмеження виробництва й торгівлі; тобто, йдеться про заборону створення монополій будь-якого відомого виду. Також існує заборона на придбання акцій та інших активів конкуруючих підприємств, якщо це веде до монополізації галузі та послаблює конкурентну боротьбу. Антимонопольне законодавство містить нормативні акти, що визначають організаційні та правові засади розвитку конкуренції, заходи попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та нечесної конкуренції. Антимонопольне законодавство поширюється на всі види товарного виробництва і комерційної діяльності, включаючи виробництво і товарооборот, платні послуги, проектування продукції та технології, а також наукові розробки, що призначені для використання їхніх результатів у виробництві та товарообороті, у платних послугах.
Для розвитку конкуренції та захисту прав споживачів від монополістичної діяльності господарських суб'єктів відповідним законодавством впроваджується обмеження свободи їхньої комерційної діяльності. Зокрема забороняється: обмежувати або припиняти виробництво товарів, а також виробництво і поставку сировини, матеріалів, комплектуючих виробів без попереднього узгодження з основними споживачами; скорочувати поставку або затримувати реалізацію товарів з метою створення, підтримання або збільшення дефіциту і підвищення цін; нав'язувати контрагенту невигідні умови договору, включати умови, що не є предметом договору; примушувати споживача включати у договір непотрібні йому товари і послуги, вносити інші попередні дискримінаційні умови; припиняти чи затримувати поставки товарів або виконання послуг у відповідь на претензії контрагента щодо якості товарів, послуги, виконання інших зобов'язань, передбачених договором; підвищувати в односторонньому порядку ціни на товари і послуги, якщо це не обумовлено відповідним поліпшенням їхньої якості згідно з інтересами виробника та споживача; висувати під загрозою припинення поставок, розірвання договору або відмови від його пролонгації (подовження строку дії) нові умови на свою користь, що завдають шкоди інтересам контрагента; відмовлятись без певних об'єктивних підстав від укладання або пролонгації договору за профілем своєї діяльності. В антимонопольному законодавстві встановлюються форми завчасного попередження, відповідальності та компенсації на випадок здійснення заборонених дій.
Контроль за розвитком конкуренції та обмеженням монополістичної діяльності учасників ринкової економіки здійснюють спеціально створені антимонопольні органи, їхніми функціями є такі: 1)розробка заходів щодо розвитку конкуренції, демонополізації виробництва і обігу, розукрупнення високомонополізованих структур; комплексний аналіз стану ринків і конкуренції на них; експертиза нормативних актів, що стосуються функціонування ринку; 2)підготовка пропозицій з питань удосконалення антимонополь-ного законодавства.
Антимонопольні органи розглядають справи про порушення ан-тимонопольного законодавства, дають обов'язкові для виконання розпорядження, накладають штрафи на учасників господарського обороту, посадових осіб за невиконання відповідних розпоряджень. Вони мають право створювати фонди сприяння антимонопольним заходам. Кошти цих фондів формуються за рахунок відрахувань від штрафів, що встановлені для учасників ринкового обороту і посадових осіб органів управління за порушення антимонопольного законодавства. Функції та обов'язки антимонопольних органів, що створюються при місцевих органах влади, визначаються з урахуванням місцевих господарств.
При антимонопольних органах можуть бути створені спеціальні ради з питань монополізму і конкуренції. Таким радам надають характер консультаційних і дорадчих структур. До складу їх включають вчених і спеціалістів, представників відомств і громадських організацій. Головним завданням цих рад є оцінка ступеню монополізації в господарстві, підготовка пропозицій про напрями демонополізації та розвитку конкуренції, удосконалення правового регулювання, що обмежує монополістичну діяльність. Досвід роботи Антимонопольного комітету України показує, що в його роботі виникає немало проблем. Особливо велике навантаження припадає на Міжвідомчу комісію демонополізації економіки. вирішує проблеми переборення адмін. перепон вступу до ринку.