33. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періоді

Рівновага фірми в короткостроковому періоді Сучасна економічна теорія стверджує, що максимізація прибутку або мінімізація витрат досягається тоді, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам (MR = MC). Відкладемо на осі абсцис кількість продукції, а на осі ординат - сукупні доходи і витрати (ріс.6.2). Максимальна прибуток виходить, коли розрив між TR і TC найбільш великий (відрізок АВ). Точки С і D є точками критичного обсягу виробництва. До точки С і після точки D сукупні витрати перевищують сукупний дохід, таке виробництво є збитковим. Саме в інтервалі виробництва від точки К до точки N фірма отримує прибуток, максимізуючи її при випуску, рівному 0M. Завдання - закріпитися в найближчій околиці точки В. У цій точці кутові коефіцієнти граничного доходу та граничних витрат рівні (MR = MC). Таким чином, умовою максимізації прибутку є рівність граничного доходу граничним витратам.

Рівновага фірми в довгостроковому періоді В умовах довгострокового періоду фірма може змінити всі фактори виробництва, а галузь може змінювати кількість своїх фірм. Фірма прагне розширити виробництво, знижуючи середні витрати.

В умовах досконалої конкуренції в довгостроковому періоді (рис.6.3) максимум прибутку досягається тоді, коли виконується рівність: MR = MC = P = AC.

3 4.Прибуток, економічний зміст та форми.

Прибуток – грошове вираження між вартістю продукції і витратами на її виробництво.

Бухгалтерський прибуток обчислюється як різниця між сукупним виторгом і явними витратами: . Він включає в себе прибуток від реалізації товарів і послуг, прибуток від володіння підприємством, рухоме і нерухоме майно, прибуток від володіння інтелектуальною власністю.

Економічний прибуток обчислюється як різниця між сукупним виторгом та явними і неявними витратами: . Економічний прибуток виникає тоді, коли загальний дохід підприємства перевищує всі зовнішні та внутрішні витрати.

Бухгалтерський прибуток більший за економічний прибуток на величину неявних витрат, тобто нормального прибутку.

Економісти вважають прибутковою лише таку діяльність, за якої сукупний виторг перевищує всі альтернативні витрати, як явні, так і неявні.

У моделях фірми метою її діяльності вважають максимізацію економічного прибутку.

Нормальним для підприємства вважається розмір прибутку, що не тільки дозволяє покрити всі витрати, а є найбільш вигідним з погляду альтернативного використання прибутку.

Загальний (балансовий, валовий) прибуток – від усіх видів діяльності до оподаткування і до його розподілу.

Прибуток після оподаткування (чистий) – після того, як з прибутку сплатили податки.

Операційний прибуток – чистий прибуток мінус операційні витрати.

Маржинальний (граничний прибуток) – прибуток від кожної додаткової одиниці продукції.

35.Функція прибутку.

Функції прибутку:

• Х арактеризує економічний ефект діяльності

• Відіграє стимулюючу функцію в діяльності, оскільки виступає одним з важливих джерел власних фінансових ресурсів

• Загально-економічна функція – прибуток є джерелом наповнення держбюджету.

Після сплати ПДВ маємо чистий прибуток. Частина залишається у підприємства і називається нерозподіленим прибутком. Він спрямовується в резервний фонд розвитку підприємства.

Розділений прибуток – частина прибутку, що йде на виплату дивідендів, фонд заохочення (премії). Частина розподіленого прибутку йде на благодійну діяльність.

П=Р-W₁X₁-W₂X₂, де Х – кількість, Р – ціна, W – ціна ресурсу (відповідно 1- ресурс перший, 2 – ресурс другий).

Ізопрофіта – показує усі можливі комбінації використаних факторів виробництва і випуску, що дають постійний рівень прибутку.

Н а мал. т.А – максимум прибутку,

Q _X – виробнича функція.