Критерії засвоєння Після оволодіння теоретичним та практичним матеріалом теми «Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» студент зобов’язаний:

Знати:

1. Основні положення складання звіту з інвентаризації викидів в атмосферу забруднюючих речовин.

2. Механізм та основні закономірності розробки проекту нормативів гранично допустимих викидів і екологічного паспорта промислового підприємства.

Вміти:

• -.складати звіт з інвентаризації викидів в атмосферу забруднюючих речовин;

• розроблювати проект нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел;

• відбивати розгорнуту характеристику впливу підприємства на атмосферне повітря у процесі розробки екологічного паспорта промислового підприємства.

• розраховувати категорію небезпеки підприємства;

• оцінювати категорію екологічної небезпеки підприємства, його вплив на оточення.

Вихід теми до інших дисциплін

Ця тема є продовженням вивчення наступних розділів дисципліни «Екологічна паспортизація територій та підприємств ».

2.3.Тест- контроль для самоперевірки

У формуліровку аксіом вставте необхідні слова

1. Основою для розробки розділу екологічного паспорта промислового підприємства щодо впливу його діяльності на атмосферне повітря є :

А - погоджені і затверджені проекти розрахунків гранично допустимих викидів;

В- погоджені і затверджені проекти розрахунків гранично допустимих скидів;

С- погоджені і затверджені проекти розрахунків кількості твердих відходів.

2. За результатами розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на ЕОМ визначається перелік джерел викидів, вклад яких в рівні забруднення в приземному шарі в будь-якій точці за межами виробничого майданчика складає

А – менше 0,1 ГДК;

В- більше 0.1;

С – дорівнює ГДК.

3. До другої категорії небезпеки відносять підприємства із значеннями:

А – КНП<10³;

В- 10⁴>КНП>10³;

С- 10⁶>КНП>10⁴.

4. При визначенні потужності викиду (т/рік) приорітет надається :

А – розрахунковим методам;

В- інструментальним;

С- прямим вимірам.

5. При визначенні максимального (г/с) викиду приорітет надається:

А – інструментальним методам;

В- розрахунковим методам;

С- прямим вимірам.

6. Величина викиду, на основі прямих вимірювань, визначається на номінальному навантаженні технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу, які істотно відрізняються величинами викиду. При цьому за фактичну величину викиду приймається:

А – усереднене значення викиду, що визначений при обстеженні технологічного процесу;

В- найбільший викид, що визначений при обстеженні технологічного процесу;

С- мімальне значення викиду, що визначений при обстеженні технологічного процесу.

7. На генеральний план підприємства наносяться :

А –джерела викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря;

В – споруди, будівлі;

С- нормативна і розрахункова санітарно – захисна зона.

8. Для визначення концентрації на межі нормативної (по СН 245-71) санітарно-захисної зони або жилої забудови, яка розташована на території СЗЗ, проводиться:

А – розрахунок максимальної приземної концентрації в точках на межі нормативної СЗЗ;

В – розрахунок викидів шкідливих речовин;

С-контроль забруднення навколшнього середовища.

9. У випадку недоцільності або неможливості визначення викидів забруднюючих речовин експериментальними методами, приводиться :

А – обгрунтування використання розрахункових балансових методів, питомих викидів;

В – значення викидів забруднюючих речовин аналогічних виробництв;

С-джерело утворення викиду забруднюючих речовин анулюється.

10. Дані про валові викиди забруднюючих речовин в атмосферу використовуються для:

А – лімітів викидів забруднюючих речовин;

В – визначення категорії небезпеки підприємств;

С- держстатзвітності піджприємства.