- •Теоретичний курс
- •Модуль 1 екологічна паспортизація підприємств
- •1.1. Вхідна інформація.
- •1.2. Зміст теми.
- •1.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми.
- •1. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
- •1. Основні поняття та визначення щодо паспортизації підприємств.
- •2. Види і джерела забруднення атмосфери.
- •3. Види і джерела забруднення гідросфери.
- •4. Види і джерела забруднення літобіосфери.
- •Питання для самоконтролю
- •Питання 1.6. Чи присутність в атмосфері газів, пари, твердих частинок природного і антропогенного генезису є показником забруднення атмосфери?
- •Критерії засвоєння
- •Вихід теми до інших дисциплін
- •1.3.Тест- контроль для самоперевірки
- •Словник
- •Тема 2. Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря.
- •2.1. Вхідна інформація.
- •2. Порядок ведення державного обліку в галузі охорони
- •2. Визначення гранично допустимих викидів в атмосферу з метою розробки розділу екологічного паспорта щодо впливу підприємства на атмосферне повітря.
- •2. Розрахунок категорії небезпеки підприємства залежно від маси та номенклатури забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря.
- •3. Характеристика підприємств за значеннями кнп
- •Питання для самоконтролю
- •Критерії засвоєння Після оволодіння теоретичним та практичним матеріалом теми «Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» студент зобов’язаний:
- •Вихід теми до інших дисциплін
- •2.3.Тест- контроль для самоперевірки
- •Словник
- •Тема 3. Порядок ведення державного обліку в галузі поводження з відходами та паспортизація відходів як вихідна документація для складання відповідних розділів екологічного паспорта
- •3.1. Вхідна інформація.
- •3.2. Зміст теми.
- •3.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми.
- •3. Порядок ведення державного обліку в галузі поводження з відходами та паспортизація відходів як вихідна документація для складання відповідних розділів екологічного паспорта
- •Порядок складання реєстрової карти оув (форма 1) Титульний аркуш реєстрової карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів
- •Заповнення розділу I "Загальні відомості"
- •Заповнення розділу II "Характеристика відходів"
- •Заповнення розділу III "Заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів"
- •Форма 1 Реєстрова карта оув n ________
- •I. Загальні відомості
- •II. Характеристика відходів
- •І. Загальні відомості
- •15. Кількісні показники діяльності ооув
- •II. Відомості про технологію (процес) утилізації чи оброблення відходів
- •Зміст і складання паспорта місць видалення відходів
- •Порядок складання паспорта місця видалення відходів
- •Заповнення розділу I "Реквізити мвв"
- •Заповнення розділу IV "Техніко-технологічна характеристика мвв"
- •Паспорт місця видалення відходів (мвв) Реєстраційний номер № ___________ Дата реєстрації _________________
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Реквізити мвв
- •3. Підпорядкування Виконавчий комітет міської Ради народних депутатів м. Донецька (міністерство, об’єднання, корпорація тощо)
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Загальна характеристика мвв
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Природно-геологічна характеристика мвв
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Техніко-технологічна характеристика мвв
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Загальна характеристика відходів, що видаляються
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Відомості про системи спостережень (моніторинг) за якістю вод, грунтів, та атмосферного повітря у районі мвв
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Відомості про забруднення навколишнього природного середовища у районі мвв
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Порушення вимог експлуатації мвв
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Санітарно-захисна зона мвв
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Ведення документації
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •XI. Категорія екологічної безпеки мвв
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •XII. Проведення ревізій (перегляду й оновлення) даних паспорта
- •Власник мвв Директор Тупілко в.П.
- •Питання для самоконтролю
- •Вихід теми до інших дисциплін
- •3.3.Тест- контроль для самоперевірки
- •Словник
- •Тема 4. Порядок ведення державного обліку та паспортизація джерел водопостачання.
- •44.1. Вхідна інформація.
- •2. Нормативи й оцінка якості природних вод
- •3. Системи водяного господарства
- •4. Комплексне раціональне водокористування
- •Питання для самоконтролю
- •Вихід теми до інших дисциплін
- •4.3. Тест- контроль для самоперевірки
- •Словник
- •Тема 5. Порядок ведення державного обліку та паспортизація джерел водовідведення й очищення стічних вод.
- •5.1. Вхідна інформація.
- •Характеристика джерел стічних вод, водовідведення і очищення стічніх вод на підприємстві ( додатки 10-12).
- •Клопотання про погодження умов і отримання дозволу на спеціальне водокористування для діючих промислових, комунальних, транспортних та інших несільськогосподарських підприємств
- •Питання для самоконтролю
- •Критерії засвоєння
- •Вихід теми до інших дисциплін
- •4.3. Тест- контроль для самоперевірки
- •Словник
- •Тема 6. Екологічна паспортизація транспорту підприємства
- •6.1. Вхідна інформація.
- •6.2. Зміст теми.
- •6.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми.
- •6. Екологічна паспортизація транспорту підприємства
- •1. Розрахунок викидів шкідливих речовин від автомобільних двигунів внутрішнього згоряння (двз) при переміщенні по території підприємства
- •2. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом в умовах руху в містах і населених пунктах та поза ними
- •Питання для самоконтролю
- •Критерії засвоєння Після оволодіння теоретичним та практичним матеріалом теми «Екологічна паспортизація транспорту підприємства» студент зобов’язаний:
- •Вихід теми до інших дисциплін
- •6.3. Тест- контроль для самоперевірки
- •Словник
2. Нормативи й оцінка якості природних вод
Увага! Визначення!
Під якістю води розуміють ступінь відповідності хімічних, фізико-хімічних і санітарно-гігієнічних характеристик води потребам людей або технологічним вимогам промисловості.
Нормування якості складається у встановленні для води водяного об'єкта сукупності допустимих значень показників її складу і властивостей, у межах котрих надійно забезпечуються здоров'я населення, сприятливі умови водокористування й екологічна рівновага водяного об'єкта.
Зверніть увагу!
В Україні діють норми якості води водойм і водотоків для умов господарсько-питного, комунального, побутового і рибогосподарського водокористування.
Норми якості води і водних об’єктів вміщують:
загальні вимоги до складу і властивостей води різних видів водокористування (табл. 4.1);
перелік ГДК речовин, що нормуються, для води різних категорій водокористування.
Таблиця 4.1. – Загальні вимоги до складу і властивостей води різних категорій водокористування
Показники |
Цілі водокористування |
|||||||||||||||
Господарсько – питні потреби населення |
Комунально-побутові потреби населення |
Потреби рибного господарства |
||||||||||||||
Вища і перша категорії |
Друга категорія |
|||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||||||||
Зважені речовини |
При скиданні поворотних (стічних) вод конкретним водокористувачем, виробництві робіт на водяному об'єкті й у прибережній зоні вміст зважених речовин у контрольному створі (пункті) не повинно збільшуватися в порівнянні з природними умовами більш ніж на (мг/дм3):
|
|||||||||||||||
0,25 |
0,75 |
0,25 |
0,75 |
|||||||||||||
Для водотоків, що містять більш 30 мг/дм3 природних зважених речовин, припускається збільшення їх вмісту у воді в межах 5%. Поворотні (стічні) води, що містять зважені речовини зі швидкістю осадження більш 0,2 мм/с, забороняється скидати у водойми, а більш 0,4 мм/с - у водотоки. Примітка. Вміст у воді антропогенних зважених речовин (пластівці гідроксидів металів, що утворюються при очищенні стічних вод, частинки азбесту, скловолокна, базальту, капрону, лавсана і т.д.) нормується по нормативах ГДК. |
||||||||||||||||
Плаваючі домішки (речовини) |
На поверхні води не повинно бути виявлено плівок нафтопродуктів, олив, жирів і скупчення інших домішок |
|||||||||||||||
Фарбування |
Не повинна виявлятися в стовпчику |
Вода не повинна приобретать сторонньої окраски |
||||||||||||||
Запах |
20 см |
10 см |
Вода не повинна вміщувати сторонніх запахів і присмаків м'яса, риби |
|||||||||||||
Вода не повинна одержувати запахи інтенсивністю більш 1 балу, які виявляються : |
||||||||||||||||
Посередньо |
Безпосередньо |
|
||||||||||||||
Температура |
Літня температура води в результаті скидання стічних вод не повинна підвищуватися більш ніж на 30С у порівнянні із середньомісячною температурою води самого жаркого місяця рку за останні 10 років |
Температура води не повинна підвищуватися в порівнянні з природною температурою водяного об'єкта більш ніж на 50С із загальним підвищенням температур не більш ніж до 200С влітку і 50С взимку для водяних об'єктів, де живуть холодноводні риби (лососеві і сигові), і не більш ніж до 280С влітку і 80С взимку в інших випадках. У місцях нерестовищ налима забороняється підвищувати температуру води взимку більш ніж до 20С. |
||||||||||||||
Водневий показник (РН) |
Не повинна виходити за межі 6,5-8,5 |
|||||||||||||||
Мінералізація |
Не більш 1000 мг/дм3, у тому числі хлориди-350мг/дм3, сульфати- 500мг/дм3 |
Нормується по приведеному вище показнику «присмаки» |
Нормується відповідно до таксацій рибогосподарських водяних об'єктів |
|||||||||||||
Розчинений кисень |
Не повинний бути менше 4 мг/дм3 у будь-який період року |
У зимовий (підлідний) період повинний бути не менше 6мг/дм3 і 4мг/дм3 у літній період (відкритий) на усіх водяних об'єктах не менше 6мг/дм3. |
||||||||||||||
Хімічні речовини |
Не повинні вміщуватися у воді водотоків і водойм у концентраціях, що перевищують нормативи |
|||||||||||||||
Збудники захворювань |
Вода не повинна містити збудників захворювань, у тому числі життєздатні яйця гельмінтів (аскарид, власоглав, токсокар, фусциол), онкосфери тенид і життєздатні цисти патогенних кишкових найпростіших |
|||||||||||||||
Лактозопозитивні кишкові палички (ЛКП), не більш |
10000 у 1 дм3 |
5000 у 1 дм3 |
— |
— |
||||||||||||
Колифаги не більш |
100 у 1 дм3 |
100 у 1 дм3 |
— |
— |
||||||||||||
Біохімічне споживання кисню |
Не повинно перевищувати при температурі 200С, мг О2/дм3 |
|||||||||||||||
3 |
6 |
3 |
6 |
|||||||||||||
|
Якщо в зимовий період утримання розчиненого кисню у водяних об'єктах вищої і першої категорій знижується до 6 мг/л, а в об'єктах другої категорії - до 4 мг/л, те можна припустити скидання в них тільки тих стічних вод, що не змінюють БПК води. |
|||||||||||||||
Хімічне споживання кисню (ХСК) |
Не повинно перевищувати, мг О2/дм3 |
|||||||||||||||
— |
— |
Стічна вода на випуску у водяний об'єкт не повинна робити гострої токсичної дії на тест-об’кти |
Зверніть увагу!
Віднесення придатності води до тієї або іншої категорії водокористування проводиться на основі комплексної оцінки якості води.
Індекс якості поверхневих вод Iпр характеризує сукупність основних показників у залежності від видів водокористування виходячи з загальносанітарного індексу Iос і індексу специфічних забруднень Iз (табл.4.2).
Таблиця 4.2.- Стан води і водойм у залежності від їхньої якості
Якісний стан води |
Індекс якості води |
Придатність води при водокористуванні |
|||
Iпр |
Iос |
Iз |
Господарсько-питне |
купання, спорт |
|
Дуже чиста |
5 |
5 |
5 |
Придатна зі знезаражуванням |
Цілком придатна |
Чиста |
4 |
4-5 |
4-5 |
Придатна з хлоруванням |
Те ж |
Помірковано забруднена |
3 |
2,5-4 |
3,5-4 |
Придатна тільки зі стандартною очисткою |
Придатна |
Забруднена |
2 |
1,5-2 |
2-3,5 |
Придатна тільки зі спеціальною очисткою у випадку техніко-економічної доцільності |
Використання сумнівно |
Брудна |
1 |
1,5 |
2 |
Не придатна |
Негожа |
Диференційована оцінка якості води по показниках складу може бути отримана на підставі експертних оцінок по п'ятибальній шкалі (табл. 4.3 ).
Таблиця 4.3. - Диференціальна оцінка якості води за показниками
Показник |
Вагомість, частки одиниці |
Числові значення показників для балів |
||||
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
||
Кіл-індекс |
0,18 |
0-100 |
100-1000 |
10-10 |
10-10 |
10 |
Запах, бали |
0,13 |
0 |
1-2 |
3 |
4 |
5 |
БПК, мг/л |
0,12 |
1 |
1-2 |
2-4 |
4-10 |
10 |
рН |
0,1 |
6,5-8 |
6,5-8,5 |
5-9,5 |
4-10 |
менее 4; более 10 |
Розчинений кисень, мг/л |
0,09 |
20 |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
50 |
Кольоровість, град |
0,09 |
20 |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
50 |
Зважені речовини, мг/л |
0,08 |
10 |
10-20 |
20-50 |
50-100 |
100 |
Загальна мінералізація, мг/л |
0,08 |
500 |
500-1000 |
1000-1500 |
1500-2000 |
2000 |
Хлориди, мг/л |
0,07 |
200 |
200-350 |
350-500 |
500-700 |
700 |
Сульфати, мг/л |
0,06 |
250 |
250-500 |
500-700 |
700-1000 |
1000 |
Більш сувора гігієнічна класифікація водяних об'єктів за ступенем забруднення наведено у табл. 4.4, є основою для прийняття рішень по водокористуванню й охороні водних ресурсів.
Таблиця 4.4. - Гігієнична класифікація водяних об'єктів за ступенем забруднення
-
Оцінні показники для водяних об'єктів 1 і 2 категорії
Ступінь забруднення / Якісний стан води
Допустима/дуже чиста. чиста
Помірна/помірковано забруднена
Висока/забруд-нена
Надзвичайно висока/брудна
Органоліптичний:
запах, присмак (бали)
2
3
4
більш 4
ГЛКорг, ступінь перевищення
1
4
8
більш 8
Токсикологічний:
ГДКтокс, ступінь перевищення
1
3
10
100
Санітарний режим:
БПК20, мг/дм3:
1
2
розчинений кисень, мг/дм3
3
6
4
6
8
10
8
10
2
більш 8
більш 10
1
Бактеріологічний:
число лактозопозитивних кишкових паличок у 1дм3
1х10
1х10-1х103
більш 1х103-1х104
більш 1х104
Індекс забруднення
0
1
2
3
Примітка.
ГЛКорг— гранично допустимі концентрації речовин, установлені по органолептичній ознаці шкідливості;
ГЛКтокс— те ж по токсикологичній ознаці шкідливості;
БПК - приведені рівні для водойм 1 і 2 категорій водокористування;
у водяних об'єктах, використовуваних для купання, допустима ступінь забруднення - число лактозопозитивних кишкових паличок не більш 1х103, при сприятливій епідемічній ситуації в даному районі не більш 1х104 у 1 дм3 води відповідно змінюється градація показника.
Допустимий ступінь забруднення визначає придатність водяного об'єкта для усіх видів водокористування населення практично без будь яких обмежень.
Помірний ступінь забруднення свідчить про відому небезпеку для населення культурно-побутового водокористування на водяному об'єкті. Його використання як джерела господарсько-питного водопостачання призводить до появи початкових симптомів інтоксикації у частини населення, особливо при наявності у воді речовин 1 і 2 класів небезпеки.
Високий ступінь забруднення вказує на безумовну небезпеку культурно-побутового водокористування на водяному об'єкті. Використання такого об'єкта для господарсько-питного водопостачання неприпустимо через складність видалення токсичних речовин у процесі водопідготовки на водопровідних спорудженнях. Вживання для пиття води, що має високий ступінь забруднення, може призвести до появи у населення симптомів інтоксикації і розвитку віддалених ефектів, особливо у випадку присутності у воді речовин 1 і 2 класів небезпеки.
Надзвичайно високий ступінь забруднення водяного об'єкта визначає його абсолютну непридатність для усіх видів водокористування. З гігієнічної точки зору забруднення є екстремально високим, і навіть короткочасне використання такої води небезпечно для здоров'я населення.