Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екологічна паспортизація для Екол.стац. (дист...doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
2.14 Mб
Скачать

Модуль 1 екологічна паспортизація підприємств

Ключові слова і поняття

1.1 джерело забруднення

1.2 санітарно-захисна зона

1.3 зона рекреацій

1.4 джерело виділення

1.5 забруднююча речовина (ЗР)

1.6 інсектицид

1.7 полютанти

1.8 ксенобіотики

1.9 - екотоксиканти

1.1. Вхідна інформація.

Розпочинаючи вивчення цієї теми, вам необхідно згадати знання з минулих періодів навчання, з курсу «Екологічна експертиза»: знайомство з означеннями джерело забруднення (1.1), санітарно-захисна зона (1.2), зона рекреацій (1.3), джерело виділення (1.4) та забруднююча речовина (1.5).

(1.1.). Джерело забруднення - об'єкт, від якого забруднююча речовина надходить в атмосферу.

(1.2) Санітарно-захисна зона - площа від території підприємства, до найближчої забудови.

(1.3.) Зона рекреацій –територія, яка має основне призначення для відпочинку.

(1.4.) Джерело виділення - об'єкт, у якому утворюється забруднююча речовина (технологічна установка, склад сировини, продукції, смітник і ін.).

(1.5.) Забруднююча речовина (ЗР) – речовина вміст, якої в навколишньому середовищі перевищує ГДК.

1.2. Зміст теми.

1.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми.

1. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів

1. Основні поняття та визначення щодо паспортизації підприємств.

Сучасний стан навколишнього середовища свідчить про те, що основними чинниками загроз екологічній безпеці є : марнотратство природних ресурсів, що знижує продуктивність біосфери та забруднення, що загрожує всьому живому, передусім людині та її здоров’ю. Проведення екологічної паспортизації територій і підприємств, передусім територій з високим антропогенним навантаженням – підґрунтя для відокремлення зон надзвичайної екологічної ситуації з метою розробки та ухвалення ефективних державних програм і завдань щодо їхньої реабілітації. При виконанні довгострокових завдань на першому етапі поки триває спад виробництва та відчувається дефіцит життєво необхідного, екологічна політика має ґрунтуватися переважно на принципі “ не зашкодь”. Основним змістом другого етапу має стати впровадження природоохоронних і природо відновлювальних проектів. Один з найважливіших напрямів – застосування нових “чистих” технологій. Третій етап екологічної політики має охоплювати період після кризового відновлення і стійкого економічного розвитку. Головним змістом цього етапу стане відновлення природного середовища – екологічна реконструкція.

Зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій є для України першорядним завданням, оскільки економіка її десятиліттями формувалась без урахування об'єктивних потреб та інтересів народу, належної оцінки екологічних можливостей окремих регіонів. Сьогоднішня структура економіки України не відповідає потребам людини, не забезпечує нормальних умов життя. Висока матеріалоємкість і енергоємкість виробництва призвели до надлишкового видобування корисних копалин, їх переробки і спалювання, породили додаткові обсяги відвалів пустої породи, золи та шлаків, шкідливих викидів у воду і атмосферу. Все це призвело до створення не лише в багатьох містах, а й на цілих територіях нашої країни несприятливих умов проживання людей.

Статистика свідчить про те, що рівень смертності, травматизму, аварій і катастроф в Україні набагато перевищує аналогічні показники розвинутих країн.

Незважаючи на те, що в останні роки спостерігається чітке зниження рівня травматизму та загибелі людей на виробництві, загальний рівень каліцтва та смертності людей працездатного віку залишається надзвичайно високим. За темпами вимирання людей Україна входить в першу десятку країн світу, а дитяча смертність в ній найвища в Європі.

У такій ситуації зрозумілим є те, що студент зі спеціальності “Прикладна екологія” повинен усвідомлювати важливість питань екологічної паспортизації територій і підприємств.

Увага! Визначення!

Дисципліна «Екологічна паспортизація територій і підприємств» — це інтегрована дисципліна технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення захисту навколишнього середовища.

Розглянемо процедуру проведення паспортизації діючих об'єктів господарської діяльності.

Паспортизація діючих об'єктів господарської діяльності проводиться з метою визначення впливу підприємства на навколишнє природне середовище і контролю дотримання об’єктом природоохоронних норм і правил у процесі господарської діяльності.

Зверніть увагу!

Екологічний паспорт промислового підприємства - нормативно-технічний документ, що включає дані по використанню підприємством природних ресурсів, вторинних ресурсів і визначенню впливу виробництва на навколишнє природне середовище. Складається відповідно до державного стандарту «Екологічний паспорт підприємства. Основні положення».

Екологічний паспорт підприємства представляє комплекс даних, виражених через систему показників, що відбивають рівень використання підприємством природних ресурсів і ступінь його впливу на навколишнє середовище. Відповідно до чинного законодавства підприємство у своїй діяльності по використанню природних ресурсів і впливу свого виробництва на навколишнє середовище, плануванню і проведенню природоохоронних заходів підконтрольно місцевій Раді народних депутатів, органам з охорони природи. Екологічний паспорт розробляється підприємством за рахунок коштів і затверджується керівником підприємства за узгодженням з Радою народних депутатів і територіальним органом з охороні природи, де він і реєструється. Основою для розробки екологічного паспорта є погоджені і затверджені основні показники виробництва, проекти розрахунків гранично допустимих викидів, норми гранично допустимих скидів, дозвіл на природокористування, паспорти газо- і водоочисних споруджень і установок по утилізації і використанню відходів, дані державної статистичної звітності, інвентаризації джерел забруднення і нормативно – технічні документи.

Зверніть увагу!

Екологічний паспорт не заміняє і не скасовує діючі форми і види державної звітності.

Екологічний паспорт для діючих і проектованих підприємств складається раз у п'ять років і доповнюється (коректується) при зміні технології виробництва, заміні устаткування протягом місяця з дня зміни, зберігається на підприємстві, територіальному органі з охороні природи.

В екологічному паспорті відбиваються дані про вплив на навколишнє природне середовище всіх елементів, представлених у переліку:

  • дані про технології, що застосовувані на підприємстві;

  • кількісні і якісні характеристики використовуваних ресурсів: сировини, палива, енергії, тобто того, що підприємство споживає;

  • кількісні характеристики продукції, що випускається;

  • кількісні і якісні характеристики забруднюючих речовин, що містяться у викидах, скидах, відходах підприємства.

Уся ця інформація міститься як в описовій, так і в табличній частинах. Паспорт містить у собі також додатки, що характеризують визначений напрямок природоохоронних заходів у діяльності підприємства.

Зміст паспорта.

Зверніть увагу!

Як і загальногромадянський, екологічний паспорт містить загальні зведення про підприємство, але ці зведення мають екологічну спрямованість.

Указується взаємне розташування даного підприємства з граничними об'єктами.

Приводиться карта-схема з нанесеними на неї джерелами забруднення атмосфери і поверхневих вод, місцями забору води (водозаборами), складування відходів.

Указуються границі санітарно-захисних зон, житлових масивів, лісів, сільськогосподарських угідь, транспортних магістралей, зон відпочинку, рекреацій пунктів спостереження за забрудненням атмосферного повітря, підприємством і скидань стічних вод у водяні об'єкти, стаціонарних посад природоохоронних органів України.

Дається коротка природно-кліматична характеристика району розташування підприємства, метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері. Це необхідно для встановлення нормативів можливих викидів шкідливих речовин в атмосферу, так називані гранично допустимі викиди (ГДВ).

У паспорті приводиться характеристика джерел водопостачання і приймачів стічних вод, місце розташування водяного об'єкта, мінімальна середньомісячна витрата в річці, показники якості вод вище і нижче випуску чи забору води. Усі ці дані лягають в основу розробки проекту гранично допустимого скиду (ГДС).

Якість навколишнього середовища напряму пов'язана з технологічним процесом, тому в екологічному паспорті приводиться коротка характеристика виробництва, дані про обсяг продукції, що випускається, технологічні схеми з указівкою виду вихідної сировини і проміжних продуктів.

Зведення про використання земельних ресурсів включають характеристику використання землі під будинки і спорудження, склади, дороги, сховища і смітники твердих відходів, нагромаджувачі стічних вод, санітарно-захисні зони.

В екологічному паспорті наводяться дані про склад і витрату сировини, допоміжних матеріалів і енергоресурсів по видах продукції. Дані по витраті матеріалів повинні бути зазначені з балансовою схемою матеріальних потоків. Витрата ресурсів дається з розшифровкою: витрата електроенергії, газу, мазуту, вугілля і т.д.

Зверніть увагу!

Для оцінки викидів в атмосферу попередньо проводиться інвентаризація всіх джерел виділення і забруднення атмосфери, як організованих (стаціонарних), так і неорганізованих.

Забруднюючі речовини від джерела виділення можуть надходити в атмосферу або через спеціальні газовідвідні пристрою (димар, вентиляційна шахта) - організовані джерела забруднення, або безпосередньо в атмосферу (ємності для збереження палива, площадки складування відходів) - неорганізовані джерела.

Якщо джерело виділення оснащене газоочисною установкою (ГОУ), то приводяться докладні зведення про її роботу.

В екологічному паспорті дається розгорнута характеристика водокористування, водовідведення й очищення стічних вод. Ці дані використовуються для обліку обсягів води, використаної на підприємстві (забраної від природних джерел, отриманої від інших користувачів). До них додається балансова схема водоспоживання і водовідведення з указівкою годинних витрат води на кожному виробництві, у т.ч. утрати.

У заключній частині повинний бути присутній розрахунок плати за викиди, скидання, розміщення відходів забруднюючих речовин у межах встановлених лімітів і перевищуючих їх норм.

Таким чином, екологічний паспорт містить інформацію про технологічні процеси, потенційні і реальні джерела забруднення, що дозволяє тримати під контролем екологічність способу виробництва, а в разі потреби прийняти штрафні санкції.

Для кожного підприємства, що використовує природні ресурси і впливає на природне середовище необхідно виявити основну групу забруднювачів усіх компонентів біосфери.