Словник

Місця видалення відходів (3.5)- місця довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів.

Потужність зони аерації (3.6) - відстань від земної поверхні до дзеркала першого від поверхні водоносного горизонту грунтових або напірних вод

Тема 5. Порядок ведення державного обліку та паспортизація джерел водовідведення й очищення стічних вод.

Ключові слова і поняття

5.1 Лімітуюча ознака шкідливості (ЛОШ).

5.2. Токсичність

5.1. Вхідна інформація.

Розпочинаючи вивчення цієї теми, вам необхідно згадати знання з минулих періодів навчання, з курсу «Екологія міських систем»: знайомство з означеннями лімітуюча ознака шкідливості (ЛОШ) (5.1).

токсичність (5.2).

5.1 Лімітуюча ознака шкідливості (ЛОШ) - ознака шкідливості, що виявляється при найменшій концентрації речовини

(5.2.) Токсичність- отруйність.

5.2. Зміст теми.

5.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми.

5.3 Порядок ведення державного обліку та паспортизація джерел водовідведення.

Умови скиду стічних вод у водні об’єкти

Біологічна потреба людини в воді становить приблизно 2,5 л на добу, значно більші витрати її в господарській діяльності.

В більшості випадків вода вертається у водотік забрудненою.

Водні об’єкти вважаються забрудненими, якщо показники складу і властивостей води в них змінились під прямим чи побічним впливом виробничої діяльності і побутового використання населенням і стали повністю чи частково непридатними для одного із видів водокористування.

Критерієм забруднення води виступають зміни її органоліптичних властивостей (кольору, запаху, присмаку) і появи в ній шкідливих для людини і інших живих організмів речовин, а також – підвищення її температури до таких значень, коли це змінює умови для нормальної життєдіяльності організмів.

Згідно правил забороняється скидати стічні води у водні об’єкти, що є заповідниками. Забороняється також скид стічних вод, якщо в них міститься цінні відходи сировини, напівпродукти і продукти виробництва в кількостях, які перевищують нормативи технологічних втрат.

Заборонений скид стічних вод і в тих випадках, коли за рахунок раціоналізації виробництва, створення схем безвідходної (маловідходної) технології ці скиди можуть бути ліквідовані.

Умови скиду стічних вод у водні об’єкти визначаються з урахуванням змішування і розчинення їх водою водотоку на шляху до місця їх скиду до найблищого пункту водокористування.

Відповідно до Водного Кодексу України оцінка якості води здійснюється на основі нормативів екологічної безпеки водокористування й екологічних нормативів якості води водних об'єктів.

Нормативну базу оцінки якості води складають загальні вимоги до складу і властивостей води і значення гранично допустимих концентрацій речовин у воді водних об'єктів.

Загальні вимоги визначають допустимий склад і властивості води, оцінювані найбільш важливими фізичними, бактеріологічними й узагальненими хімічними показниками. Вони можуть задаватися у виді конкретної величини, зміни величини показника в результаті впливу зовнішніх факторів чи у виді якісної характеристики показника.

Усі речовини за характером свого негативного впливу поділяються на групи. Кожна група поєднує речовини однакової ознаки дії, що називають ознакою шкідливості. Одна і таж речовина при різних концентраціях може виявляти різні ознаки шкідливості. Ознака шкідливості, що виявляється при найменшій концентрації речовини, називають лімітуючою ознакою шкідливості (ЛОШ) (5.1). У водних об'єктах комунально-побутового і господарсько-питного водокористування розрізняють три ЛОШ — органолептичний, загальносанітарний і санітарно-токсикологічний. У водних об'єктах рибогосподарського водокористування, крім названих, виділяють ще два ЛОШ — токсикологічний і рибогосподарський.

При оцінці якості води у водоймах комунально-побутового і господарсько-питного водокористування враховують також клас небезпеки речовини. Його визначають у залежності від токсичності, кумулятивності, мутагенності і ЛОШ речовини. Розрізняють чотири класи небезпеки речовин: перший — надзвичайно небезпечні; другий — високонебезпечні; третій — небезпечні; четвертий — помірковано небезпечні.

При оцінці якості води враховується принцип адитивності — односпрямованої дії. Відповідно до цього принципу приналежність декількох речовин до ЛОШ виявляється в підсумовуванні їхнього негативного впливу.

Оцінка якості води з точки зору екологічної безпеки водокористування визначається за наступною методикою.

Водні об'єкти вважаються придатними для комунально-побутового і господарсько-питного водокористування, якщо одночасно виконуються наступні умови:

• не порушуються загальні вимоги до складу і властивостей води для відповідної категорії водокористування;

• для речовин, що належать до третього і четвертого класів небезпеки, виконується умова:

С ≤ ГДК,

де С — концентрація речовини у водному об'єкті, г/м³;

• для речовин, що належать до першого і другого класів небезпеки, виконується умова:

∑ С/ГДК ≤ 1

де С_і і ГДК_і відповідно концентрація і ГДК 1-го речовини першого чи другого класу небезпеки.

Норми якості води повинні виконуватися:

• для водотоків комунально-побутового і господарсько-питного водокористування — на ділянках від пункту водокористування до контрольного створу, розташованого на відстані не менш одного кілометра вище за течією від цього пункту водокористування;

• для водойм комунально-побутового і господарсько-питного водокористування — на акваторії в радіусі не менш одного кілометра від пункту водокористування;

• для водотоків рибогосподарського водокористування — у межах усієї рибогосподарської ділянки водотоку, починаючи з контрольного створу, розташованого не далі 500 метрів нижче за течією від джерела надходження домішок;

• для водойм рибогосподарського призначення — на всій рибогосподарській ділянці, починаючи з контрольного пункту, розташованого в радіусі не більш 500 м від місця надходження домішки.

Якщо у водний об’єкт одночасно попадають декілька речовин з однаковим лімітуючим показником шкідливості, то повинна зберігатися умова:

ΣС_І/(ГДК_і)≤1

де С_і – фактична концентрація речовини у контрольному створі, мг/л;

ГДК – гранично допустима концентрація цієї ж речовини, мг/л.

Контроль за забрудненням водних об’єктів повинен здійснюватися в наступному обсязі:

• аналіз стічних вод до і після комплексу очисних споруд;

• вимірювання кількості стічних вод, що скидаються:

• аналіз води у водному об’єкті вище скиду стічних вод і біля першого пункту водокористування.

Порядок такого контролю повинен бути узгоджений з органами, що відповідають за регулювання, використання і охорону води та санепідемслужбою.

Оцінка якості води на основі екологічних нормативів встановлюються для оцінки стану водних об'єктів на основі екологічної класифікації поверхневих вод.

Система екологічної класифікації якості поверхневих вод включає три класифікаційні групи: сольового складу, еколого-санітарних показників і показників біологічної дії специфічних речовин.

У залежності від значень показників якості води поверхневі води відносять до визначених категорій і класу якості води.