3.2. Зміст теми.

3.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми.

3. Порядок ведення державного обліку в галузі поводження з відходами та паспортизація відходів як вихідна документація для складання відповідних розділів екологічного паспорта

Характеристика відходів, що утворюються на підприємстві.

Зверніть увагу!

Все те, що вироблюється, здобувається і споживається, рано чи пізно перетворюється на відходи. Відходи, що утворюються, ділять на відходи виробництва і споживання, які можуть знаходитися в газоподібному, рідкому, пастоподібному або твердому стані, можуть бути інертними або пальними і які проявлюють різний ступінь небезпеки і токсичності для навколишнього природного середовища і людини.

При розміщенні відходів негативна дія їх на природне середовище достатньо часто супроводжується порушенням ландшафту із зміною окремих елементів геологічного середовища, забрудненням повітряного басейну (перевезення транспортом до місць поховання); вод суші, підземних вод (утворення токсичного фільтрату), виснаженням їх ресурсів і деградацією водних екосистем, а також забрудненням і деградацією грунтів, що приводять до виснаження ресурсів рослинного і тваринного світу.

Рівень негативної дії відходів на природне середовище оцінюється ступенем їх токсичності, що приводить до різних ступенів екологічного неблагополуччя в місцях поховання і розміщення відходів. Екологічна обстановка в місцях поховання і розміщення відходів може бути класифікована таким чином: відносно задовільна, напружена, критична, кризова і катастрофічна. Залежно від ступеня екологічного неблагополуччя в місцях поховання і розміщення відходів спостерігаються зміни природного середовища і деградація природних екосистем, проживання, що нерідко приводять до зміни середовища, і стану здоров'я людини.

Для оцінки стану території по виявленню зон екологічного лиха або надзвичайних екологічних ситуацій в 1992 р. затверджені критерії оцінки екологічної обстановки територій для виявлення зон надзвичайної екологічної ситуації і зон екологічного лиха.

Оцінка ступеня екологічного неблагополуччя територій (акваторій) проводиться за ознаками, приведеними в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Ознаки територій крайніх ступенів екологічного неблагополуччя

Показник	Екологічне лихо	Екологічна криза
Навколишнє природне середовище	Глибокі незворотні зміни	Стійкі негативні зміни
Здоров'я населення	Істотне погіршення здоров'я	Загроза здоров'ю населення
Природні екосистеми	Руйнування природних екосистем	Стійка негативна зміна стану природних екосистем

Показники, приведені в таблиці 3.1 характеризують екологічне неблагополуччя території як лихо, що відбулося, які антропогенні чинники впливають тривало, не менш 1 року. Їх екологічний стан оцінюють порівнянням з фоновим забрудненням, за яке приймають відносно задовільний, благополучний екологічний стан в регіоні.

Ступінь погіршення здоров'я людини характеризується медико-демографічними показниками залежно від ступеня зміни місця існування, визначуваного по критеріях забруднення атмосферного повітря, води, грунту, і дії на нього іонізуючого випромінювання.

Зверніть увагу!

У характеристику відходів, що утворюються на підприємстві та відбиваються у екологічному паспорті підприємства, входять наступні показники:

найменування відходів;

код;

причини невикористання відходів;

клас небезпеки відходу, вміст хімічних елементів у відході, %;

фізико – хімічна характеристика відходів (пожежавибухонебезпечність, агрегатний стан, розчинність, вологість);

обсяги утворення відходів;

періодичність утворення відходів.

Вище переліковані показники входять до обов'язкових додатків № №13 "Характеристика відходів, які утворюються на підприємстві" та № 14 "Характеристика полігонів та накопичувачів, які призначені для поховання відходів" екологічного паспорта підприємства.

Додаток №13

Обов'язковий

Найменуван ня відхода	Код	Причини невикористанння відходів	Клас небезпеки відходів	Фізико – хімічна характеристика відходів	Наявність відходів на 01.01.		Утворилось відходів, т/рік, у тому числі							периодичність утворення відходів	Причини невикористання відходів	Допустимий обсяг забруднюючих речовин, умовн.т/рік	Перевищення допустимих обсягів забруднюючих речовин
					Усього	Невикористаних	Усього	Передано іншим підприємствам	Використано на підприємствах	Знешкоджено	Накопичується відходів на полігонах
											На балансі підприємства	На балансі інших підприємств	На балансі виконкомів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18

Додаток №14

Обов'язковий

Наймунування накопичувачі та місце його розташування	Площа, га	Розмір санітарно – захисної зони, м	Потужність, тис.т/рік	Термін служби, початок і закінчення по проекту	Характеристика протифільтраційних екранів	Характеристика збору, очищеннядощових, талихвод таїх якісний склад	Система контролю за станом навколишнього середовища	Види відходів	Затрати на поховання відходів, тис.грн.
2	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Визначення якісних характеристик відходів

Для визначення якісних характеристик відходів, місць тимчасового нагромадження, умов збору і збереження відходів проводиться їхня інвентаризація.

Кількість відходів, що утворюються при механічній переробці сировинних матеріалів визначається по загальній формулі:

,

де

N_bid –кількість відходів, т/рік

n - витрати матеріалів, що перероблюються, т/рік

М – коефіцієнт використання матеріалу, знаходиться за даними таблиці 3.2.

Таблиця – 3.2. Нормативи утворення відходів

Матеріал, що витрачається	Відхід, що утвориться	Використання	Утворення відходів,%
1. Чорний метал 2. Кольоровий метал 3. Електроди 4. Деревина	Стружка Стружка Недогарки Шматок Стружка Обпилювання	85	15
		90	10
		85	15
		82	18
		95	5
		90	10
5. Шліфувальні кола	Брухт Пил абразив. Пил металевий	70	30
		-	70
		-	42
6. Лакофарбовані матеріали (ЛФМ), порошкові емалі	Залишок ЛФМ у тарі Залишок у тарі	99,9	0,01
		95	5

Для оцінки кількості найбільш розповсюджених відходів споживання нижче приведені математичні вираження для їх розрахунку.

Відпрацьовані люмінесцентні лампи.

,

де:

N_pl— кількість ртутних ламп, що підлягають утилізації, шт.

n_pl — кількість установлених ртутних ламп, шт.

t_pl- середній час роботи в добу однієї ртутної лампи (4,57годин у зміну)

T_pl- число робочих днів у році

с - 11000 годин горіння – нормативний термін служби однієї лампи

Зношені шини:

,

де N – кількість зношених шин на підприємстві, шт.

L - середньорічний пробіг автомобіля, км

n - кількість автомобілів, шт.

m- кількість автопокришок, шт.

M- маса автопокришки, кг.

l – нормативний пробіг автопокришки, кг.

Побутові відходи:

,

де 0,33 – норматив утворення побутових відходів на одного працюючого, м³/рік,

n – число працюючих.

Зверніть увагу!

За своєю токсичністю відходи підрозділяються на чотири класи.

Перший клас - надзвичайно небезпечні відходи, що містять ціаніди, ртуть, оксиди міді, хрому, кадмію, нікелю, інших важких металів, фосфор, хлорорганічні сполуки, бензапирен, інсектициди в значних кількостях.

Другий клас - високо небезпечні відходи, що містять миш'як, нафтопродукти, спирти, смоли, кислоти, фенол, толуол у значних концентраціях.

Третій клас токсичності — помірковано небезпечні відходи, включають нейтралізовані відходи, шлами, шлаки, залишки плівок, лаків і емалей, органічні барвники й ін.

Четвертий клас –мало небезпечні відходи — абразивні матеріали, відходи металообробки, деревообробки й ін.

До 3 і 4 класів токсичності можуть бути віднесені також відходи, що містять малі концентрації речовин перших двох класів токсичності.

Нормативні документи встановлюють перелік промислових відходів (інертних або слабко токсичних, твердих або шлакоподібних із вологістю не більш 85%), що припускаються до використання для проміжної ізоляції побутових відходів на полігонах або тільки до розміщення. В основному до них відносяться матеріали, що належать до 3 і 4 класу токсичності.

Клас токсичності промислових відходів визначають на основі ГДК хімічних речовин у грунті відповідно до Державного Класифікатора відходів ДК 005-96, що відповідає міжнародним стандартам (Міжнародний регістр потенційно небезпечних хімічних речовин, Женева, 1985).

В основу визначення класу токсичності відходів покладений розрахунковий метод, котрий включає:

1. - визначення індексу токсичності:

К_і = ГДК_і/(S+C_і)_j

де ГДК_і - ГДК токсичної хімічної речовини, що вміщується у відході, у грунті;

S - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує розчинність компонента, який входить до складу відхода, у воді;

C_і – вміст даного компонента в загальній масі відходів, т/т;

j - порядковий номер компонента у відході.

1. обчислене значення К_і - округляють до першого знака після коми. Отримавши значення К_і для складових компонентів відходу, вибирають ті, які мають найменше значення К_і, їх повинно бути не більше 3, при цьому необхідно виконувати умови: К₁К₂К₃ і 2К₁К₃.

2. визначення сумарного індексу токсичності:

К₂=1/n² (ⁿ_j=1Ki)

За значенням К₂ визначають сумарний клас токсичності і ступінь небезпеки (таблиця 3.3.)

Таблиця – 3.3. Класифікація небезпеки хімічних речовин на основі їх ГДК у грунті

К2	Клас токсичності	Ступінь небезпеки
Менше 2	1	Надзвичайно небезпечні
2 – 16	2	Високонебезпечні
16.1 – 30	3	Помірковано небезпечні
Більш 30	4	Малонебезпечні

Якщо на даний компонент відходу відсутні ГДК у грунті, розрахунок К_і ведуть через величину ЛД₅₀.

K_і=Lg(ЛД₅₀)/(S+0,1F+C)_i

де ЛД₅₀ - концентрація компонента, г/г, яка визива летальний (смертельний) вихід у 50% піддослідних теплокровних осіб;

F - коефіцієнт летючості даного компонента.

Надалі послідовність розрахунку класу токсичності аналогічна попередньому, але для визначення класифікаційних відходів використовують дані таблиці 3.4.

Таблиця - 3.4. Класифікація небезпеки хімічних речовин по ЛД₅₀

К2	Клас токсичності	Ступінь небезпеки
Менш 1,3	1	Надзвичайно небезпечні
1,3 – 33	2	Високонебезпечні
3,4 – 10	3	Помірковано небезпечні
Більш 10	4	Малонебезпечні

Необхідна інформація для заповнювання обов'язкових додатків №13, 14 екологічного паспорта береться із реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, паспорта місць видалення відходів.

Складання реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів

Реєстрова карта об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів складається з двох форм: форма 1 - реєстрова карта об'єкта утворення відходів (далі -ОУВ); форма 2 - реєстрова карта об'єкта оброблення та утилізації відходів (далі - ООУВ).

Дані реєстрових карт, після затвердження їх і присвоєння реєстраційного номера, вносяться до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Реєстрова карта складається за матеріалами інвентаризації ОУВ чи ООУВ на підставі всього комплексу наявної інформації, включаючи матеріали виробничої паспортизації відходів, дані прибутково-видаткових документів, дані спеціальних робіт, відомості спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. За відсутності потрібних даних щодо ОУВ чи ООУВ власники цих об'єктів здійснюють на вимогу місцевої державної адміністрації потрібний обсяг досліджень чи робіт, достатній для заповнення відповідної форми реєстрової карти. Обсяг і терміни проведення відповідних робіт погоджуються з місцевою державною адміністрацією, відповідальною за ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, а також з органом Мінекобезпеки на місці. Керівники ОУВ та ООУВ несуть відповідальність за достовірність і повноту інформації, наведеної в реєстровій карті, згідно з чинним законодавством. Кількісні дані про відходи наводяться в тоннах з трьома десятковими знаками, а якщо облік ведеться в куб. метрах, то в дужках паралельно наводяться дані в тоннах. Останні розраховуються окремо за наявними даними щодо питомої густини відходів