Словник

Місця видалення відходів (3.5)- місця довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів.

Потужність зони аерації (3.6) - відстань від земної поверхні до дзеркала першого від поверхні водоносного горизонту грунтових або напірних вод

Тема 4. Порядок ведення державного обліку та паспортизація джерел водопостачання.

Ключові слова і поняття

4.1. Господарсько-питне водокористування

4.2. Комунально-побутове водокористування

4.3. Рибогосподарське водокористування

44.1. Вхідна інформація.

Розпочинаючи вивчення цієї теми, вам необхідно згадати знання з минулих періодів навчання, з курсу «Екологія міських систем»: знайомство з означеннями господарсько-питне водокористування (4.1), комунально-побутове водокористування (4.2), рибогосподарське водокористування (4.3).

(4.1.) Господарсько-питне водокористування - використання водяних об'єктів і їхніх ділянок у якості джерела господарсько-питного водопостачання, а також для підприємств харчової промисловості.

(4.2.) Комунально-побутове водокористування - використання водяних об'єктів для купання, заняття спортом і відпочинку населення.

(4.3.) Рибогосподарське водокористування - використання водяних об'єктів для мешкання, розмноження і міграції риб і інших водяних організмів. Ці об'єкти можна віднести до однієї з трьох категорій:

• вища - місця розташування нерестовищ, масового нагула і зимувальних ям особливо цінних видів риб, а також охоронні зони господарств будь-якого типу для штучного розведення і вирощування риб, інших водяних тварин, рослин.

• перша - об'єкти, використовувані для зберігання і відтворення цінних видів риб, що володіють високою чутливістю до вмісту у воді кисню;

• друга - всі інші рибогосподарські об'єкти.

4.2. Зміст теми.

4.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми.

4. Порядок ведення державного обліку та паспортизація джерел водопостачання.

1. Хімічні, фізичні та гігнієнічні характеристики природних вод.

При заповненні форм екологічного паспорта примислового підприємства щодо характеристики водокористування складаються балансові схеми матеріальних потоків витрати чистої води, відбивається якісний і кількісний склад природних вод, що використовуються у виробничому процесі.

Вода – це сама дорогоцінна копалина. Вода- це не просто мінеральна сировина, це не тільки засіб для розвитку промисловості і сільського господарства; вода – це діючий провідник культури, це жива кров, що створює життя там, де його не було.

Вода - найважливіша частина організму людини, що складає 2/3 його маси. Вона забезпечує нормальний обмін речовин, травлення, теплорегуляцію – практично всі процеси, що відбуваються в організмі. Утрата навіть 10% води загрожує людині загибеллю. У середньому кожному з нас потрібно 2,5 літра води на добу, при цьому потреба залежить від характеру харчування і праці, клімату, стану здоров'я. В основному ми споживаємо воду у виді продуктів. Наприклад, у їстівній частині овочів, фруктів і ягід - 85 - 95% води, у молоці – 88%, сирі – 74%, рибі – 78-80%, м'ясі – 65 – 70%, хлібі – 40 – 45%.

Ще більш 2000 років тому видатний лікар Авіценна прийшов до висновку, що з 1000 хвороб 999 пов'язані зі станом води, яку споживає людина.

Важко оцінити роль і значення води в господарській діяльності людини. Без води неможливо виплавляти метал і випікати хліб, вироблювати електроенергію і займатися землеробством, переробляти нафту і виготовляти ліки, будувати будинки і виробляти пластмаси, добувати руду і робити машини. Донедавна на воду дивилися як на безкоштовний дарунок природи. Однак у зв'язку з ростом споживання води цінність її усе більш зростає, і в наші дні вона стає не менш важливою сировиною, чим будь-яка інша корисна копалина.

Неможливо використовувати воду у технологічному виробництві не знаючи її якісних характеристик.

Якість води у природних водах визначається сукупністю фізико – географічних умов (клімат, рельєф місцевості, грунтовий покрив).

Зверніть увагу!

Домішки - мінеральні і органічні речовини в іонному, молекулярному, комплексному, колоїдному і зваженому стані, що містяться у воді, обумовлюють сукупність властивостей якості води.

Академіком України Л.А. Кульським запропонована класифікація домішок природних вод у залежності від їх фізико – хімічного стану, обумовленого дисперсністю. Забруднення розділені на 4 групи, 1 -а і 2-а – утворюють гетерогенні системи, а 3 -я і 4 -а – гомогенні.

Перша група домішок зі ступенем дисперсності 10^-3 – 10^-5см представлена зваженими у воді частками, що утворюють суспензії і емульсії. Це частки глини, піску, малорозчинні гідроксиди металів, мулові частки, емульсії мінеральних олій, нафтопродукти, мікроорганізми, що живуть у товщі води, у тому числі бактерії. Сукупність цих домішок обумовлює мутність води. Від хімічного, гідробіологічного і бактеріологічного складу домішок першої групи залежить можливість використання води для водопостачання. Мутність природної води може істотно зростати при масовому розвитку деяких гідробіонтів, зокрема, водоростей.

Другу групу домішок складають колоїдно – розчинені домішки і високомолекулярні органічні речовини зі ступенем дисперсності 10^-5 – 10^-6 см. В основному це мінеральні й органомінеральні частки ґрунту і ґрунту, колоїдні сполуки заліза, а також гумус – продукт біохімічного розкладання рослинних і тваринних залишків.

Третя група домішок включає молекулярно – розчинені речовини зі ступенем дисперсності 10^-6 – 10^-7 см. У цю же групу входять віруси і бактеріофаги. До розчинених органічних сполук природного походження відносяться продукти життєдіяльності і розкладання бактерій, водоростей. Різні джерела забруднення істотно підвищують концентрацію органічних речовин у водоймі.

Четверту групу домішок складають речовини, що дисоціюють у воді на іони. Ступінь дисперсності їх менш 10^-7. Це в основному різні солі, сумарна концентрація яких визначає ступінь мінералізації води.

Таким чином, різні домішки в природній воді утворюють з нею складні гомогенні і гетерогенні системи.

Склад природних вод оцінюють фізичними, хімічними і санітарно – гігієнічними показниками.

Фізичні показники – температура, вміст зважених речовин, кольоровість, запах і присмаки.

Температура підземних вод відносно стабільна протягом року: 8-12⁰С, а поверхневих вод коливається по сезонах року в інтервалі 0,1 – 30⁰С.

Прозорість і мутність харктеризуют наявність у воді зважених речовин (часток піску, глини, мулу, планктону, водоростей).

Кольоровість води обумовлена присутністю в ній органічних речовин (гумусових, дубильних, білкових, вуглеводоподібних жирів, органічних кислот, що входять до складу зоо – і фітопланктону вод і що являються продуктами їхнього розпаду чи метаболізму). Виміряється кольоровість у градусах.

Присмаки і запахи природних вод можуть бути природного і штучного походження. Розрізняють чотири основних смаки води: солоний, гіркий, солодкий і кислий. Їхні відтінки, що складаються з основних смакових відчуттів, називають присмаками.

До запахів природного походження відносяться землистий, рибний, болотний, гнильний, сірководневий, ароматичний, глинистий, тінистий; штучного – хлорний, камфорний, аптечний, фенольний, хлорфенольний, аміачний, запахи нафтопродуктів. Інтенсивність запахів оцінюється по балах від 1 (слабкий) до 5 (дуже сильний).

Хімічний склад вод характеризується: іонним складом, твердістю, лужністю, окисленістю, активною реакцією водневих іонів (рН), сухим залишком, загальним солевмістом, вмістом розчиненого кисню, сірководню, активного хлору, вільною вуглекислотою.

Санітарно – бактеріологічними показниками якості води є: колі – індекс, мікробне число. Ці показники являються індикаторами і побічно характеризують наявність і можливість розвитку патогенних організмів.

Створюючи комфортні умови помешкання, забезпечуючи соціально-культурні і виробничі потреби людини, водопровідна вода перетерплює зміни, перетворюючись після її використання в рідкі відходи - стічні води з іншими

характеристиками. Тому необхідно встановлювати нормативи якості на використовувану воду.

Законодавством України в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлюються такі нормативи:

1) нормативи екологічної безпеки водокористування;

2) екологічний норматив якості води водних об'єктів;

3) нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

4) галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об'єкти;

5) технологічні нормативи використання води.