40. Терористичний акт (ст. 258 кк).

Стаття складається з п’яти частин (перші чотири є заборонювальними нормами, а п’ята – заохочувальною). Родовим та безпосереднім об’єктом злочину є громадська безпека. Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочину є життя, здоров’я особи, власність, довкілля тощо.

Об’єктивна сторона злочину виявляється у таких формах: 1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків; 2) погроза вчинення зазначених дій (ч. 1 ст. 258); 3) створення терористичної групи чи терористичної організації; 4) керівництво такою групою чи організацією; 5) участь у ній; 6) матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (ч. 4 ст. 258).

Застосування зброї – це використання її вражаючих властивостей проти життя, здоров’я, власності, довкілля тощо. Вчинення вибуху – ініціювання вибуху за допомоги вибухових речовин, вибухових пристроїв, вибухових матеріалів або бойових припасів. Вчинення підпалу – знищення або пошкодження майна вогнем, якщо при цьому існувала загроза життю та здоров’ю людини, спричинення значних матеріальних збитків. Вчинення інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків – це, зокрема, застосування отруйних речовин, затоплення, зруйнування будівель і споруд, пошкодження нафтопроводів, поширення збудників заразних хвороб, спричинення обвалів тощо. Погроза вчинення зазначених дій – це реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров’ю особи, власності, безпеці руху, зв’язку тощо. Створення терористичної групи чи терористичної організації – це об’єднання зусиль трьох та більше осіб для вчинення одного чи кількох терористичних актів. Керівництво такою групою чи організацією – це управління ними або виконання організаційно-розпорядчих функцій стосовно групи чи організації в цілому чи її структурних підрозділів. Участь у такій групі чи організації – це членство в ній, входження або вступ до її складу, незалежно від вчинення винним будь-яких злочинів у її складі. Матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації – це будь-яке сприяння учасникам зазначених груп чи організацій, яке може полягати в укритті їх злочинної діяльності через надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів тощо.

Злочин є закінченим залежно від реалізації дій, які передбачені тією чи іншою його формою. Він може мати формальний (наприклад, за погрози застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу тощо) або усічений склад (наприклад, за створення терористичної групи чи терористичної організації).

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річ­ного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою, зазначеною в диспозиції ч. 1 ст. 258: 1) порушення громадської безпеки; 2) залякування населення; 3) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; 4) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами; 5) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста). Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 258, характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 258) є: 1) вчинення його повторно; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків (наприклад, знищення чи пошкодження майна, спричинення тяжкого тілесного ушкодження тощо).

Особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 3 ст. 258) є загибель людини (передбачає смерть хоча б однієї особи).

Частина 5 ст. 258 передбачає заохочувальну норму, відповідно до якої звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене в ч. 4 цієї статті, особа, крім організатора і керівника, яка добровільно повідомила про нього правоохоронний орган і сприяла припиненню існування або діяльності терористичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку зі створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 258 – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; за ч. 2 ст. 258 – позбавлення волі на строк від 7 до 12 років; за ч. 3 ст. 258 – позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі; за ч. 4 ст. 258 – позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.