- •Теорія держави і права як наука. Предмет теорії держави і права, її місце в системі юридичних наук. Система курсу теорії держави і права.
- •Юридична наука: поняття, функції, структура. Місце юридичної науки в системі гуманітарних наук.
- •Методологія права: поняття і структура (із підручника «Загальна теорія держави і права Кельмана, Мурашина)
- •5. Загальнонаукові методи пізнання держави і права: поняття і загальна характеристика
- •6. Конкретно наукові методи пізнання державно-правових явищ (соціологічний метод, статистичний метод, математичний метод, кібернетичний метод, тощо).
- •7. Зтд і п як наука та її предмет. Різні доктринальні підходи до предмету зтд і п.
- •8. Спеціально-наукові методи пізнання держави і права: поняття і загальна характеристика
- •9. Співвідношення загальної теорії держави і права з іншими юридичними науками.
- •10. Характеристика держави як історичного явища: поняття, ознаки, соціальне призначення.
- •11. Державний суверенітет: поняття та основні ознаки.
- •Основні завдання і функції загальної теорії держави і права як науки.
- •Функції держави: поняття і система. Особливості розвитку функцій Української держави за новою Конституцією України
- •14. Основні функ-ії Укр. Держави в сучасний період.(шо його сюди писати не знаю!)
- •15. Внутрішні функції держави: поняття, класифікація, історія і тенденції розвитку в Україні за новою Конституцією України.
- •16. Характеристика сучасних теорій держави
- •18. Соціологічні теорії права: історія виникнення та сучасний стан. Вітчизняна юридична наука і соціологічна юриспруденція.
- •19. Особливості виникнення сучасних держав.
- •20. Проблема визначення держави: основні підходи.
- •21 Держава і громадянське суспільство: співвідношення(в книгах у меня єтого нет.Скачала с и-нета!!!)
- •22.Місце дарж. В політ. Системі суспільства : характеристика.
- •23. Правова держава: ознаки, суть та шляхи формування в Україні.
- •24. Правова держава: джерела ідеї та особливості.
- •25. Форма держави: поняття та загальна характеристика
- •26. Форми державного правління: поняття, види.
- •27. Президентська республіка як форма державного правління: особливості.
- •Особливості сучасної форми республіканського правління в Україні.
- •29. Парламентарна республіка як форма державного правління: особливості.
- •30. Форми державного устрою: поняття, види, стан та перспективи розвитку в Україні.
- •32. Демократичний державний режим: основні ознаки та тенденції розвитку у сучасному світі.
- •33. Антидемократичний державний режим: поняття та місце в сучасному світі. Види антидемократичних ( авторитарних) режимів, характерні риси тоталітарного режиму.
- •34 Типологія держав: історія і сучасність.
- •35. Механізм держави: поняття та загальна характеристика.
- •Механізм держави: поняття та структура. Тенденції розвитку механізму Української держави.
- •37. Сучасний стан і перспективи розвитку держ.Режиму в Україні.
- •38.Співвідношення функцій держави із сутністю держави, соціальним призначенням держави, цілями і завданням держави.
- •39. Співвідношення державної політики, завдань і функцій держави.
- •Апарат держави як основа механізму держави: поняття, ознаки, структура, призначення.
- •Громадянське суспільство: поняття, ознаки і структура. Необхідність формування громадянського суспільства
- •43. Правовий статус особи, людини і громадянина.
- •44. Права людини як правова основа громадянського суспільства
- •45. Юридична особа: поняття, види і правосуб’єктність (правоздатність і дієздатність).
- •46. Права людини: природа, тенденції розвитку в сучасному світі та в Україні. Конституційний розвиток прав і свобод людини і громадянина.
- •47. Система конституційних прав і обов’язків громадян України
- •48. Система Конституційних прав і обов’язків громадян
- •§ 3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
- •49. Правосуб’єктність: поняття та структура.
- •Система вищих органів державної влади в Україні.
- •Орган державної влади: поняття, ознаки та класифікація органів влади в Україні.
- •53. Розподіл влади: поняття, стан та перспективи розвитку в Україні.
- •54. Державна влада в системі політичної влади: поняття і особливості.
- •55.Місцеве і регіональне самоврядування за новою Конституцією України
- •58. Норми права і норми моралі: співвідношення.
- •Право і звичаї: лінії взаємозв’язку. Правовий звичай в сучасних правових системах.
- •60. Механізм правового регулювання: поняття, елементи, їх характеристика.
- •61. Поняття та соціальна природа права: еволюція поглядів у вітчизняній юридичній науці.
- •63. Доктрина природного права: джерела ідеї та еволюція їх розвитку. Доктрина природного права і вітчизняна юридична наука.
- •64. Принцип „верховенства права за ку: поняття і зміст.
- •65. «Верховенство права»: поняття, шляхи забезпечення в Україні.
- •66. Норма права: поняття, ознаки, основні види.
- •Структура норм права: поняття та загальна характеристика.
- •68. Система права: поняття та загальна характеристика. Тенденції розвитку системи права в Україні.(підручник о. В. Зайчук, н. М. Оніщенко «Теорія держ.І права»
- •69.Система права : поняття та загальна характеристика. Тендненції розвитку системи права в Укр.
- •70. Критерії поділу права на галузі та інститути: предмет і методи правового регулювання тощо.
- •71. Критерії поділу права на галузі та інститути: предмет і методи правового регулювання тощо.
- •73. Систематизація законодавства: поняття і види.
- •74. Джерела і форми права: поняття, види та місце в сучасних правових системах.
- •75. Джерела права в Україні: види, тенденції розвитку.
- •76. Нормативний акт як джерело права: поняття та особливості.
- •77. Прецедентне право у сучасних правових системах: поняття, особливості та тенденції розвитку. Прецедентне право і джерела права України.
- •Дія нормативних актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •Правовідносини: поняття та зміст.
- •Юридичні факти: поняття та класифікація.
- •Правосвідомість особи: поняття, структура та функції.
- •82. Правосвідомість і правотворчість: характеристика основних напрямів взаємовпливу. Право законодавчої ініціативи за Конституцією України
- •83. Правотворчість: поняття і форми
- •85. Правовий нігілізм: поняття, історичне значення та шляхи подолання в Україні.
- •Правова культура: поняття, структура, види, стан та шляхи підвищення рівня в Україні.
- •88. Юридичні гарантії законності: стан та перспективи розвитку в Україні(підручник Котюка)
- •89. Правомірна поведінка : поняття та види.
- •90. Правопорядок: поняття та шляхи зміцнення в Україні.
- •91. Поняття і види правопорушень, його ознаки, об. І суб.Сторона п-ня.
- •92. Юридична відповідальність: поняття, види.
- •93. Підстави юридичної відповідальності. Принципи юридичної відповідальності за Конституцією України.
- •94. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •Застосування юридичних норм: поняття, специфічні ознаки та основні стадії.
- •96. Акти застосування норм права: поняття, структура, види.
- •Аналогія права і аналогія закону.
- •99. Способи тлумачення юридичних норм (приклади).
- •2) Застосування певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст правової норми, зокрема:
- •100. Офіційне тлумачення юридичних норм: поняття та види (приклади).
32. Демократичний державний режим: основні ознаки та тенденції розвитку у сучасному світі.
Демократичний (гр. demokratia — влада народу) — це вид державного режиму, що характеризує такий порядок (стан) державного життя суспільства, при якому виконуються норми конституції та законів, реалізується принцип розподілу влади, державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян, громадських організацій, партій в управлінні державою, котра гарантує дотримання їх прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів прав людини.
Демократичному режиму притаманні такі ознаки:
— народ — основне джерело здійснення державної влади;
— державна влада здійснюється на підставі її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову відповідно до конституційно закріплених повноважень;
— свобода особи в різних сферах діяльності (економічній, політичній, соціальній тощо);
— рівність всіх громадян перед законом;
— гарантування з боку держави дотримання прав і свобод людини і громадянина;
— ідеологічний плюралізм;
— виборність вищих органів державної влади на певний термін і відповідно існування інститутів безпосередньої та представницької демократії;
— врахування інтересів національних меншин, які проживають на території держави;
— взаємна відповідальність держави перед особою і особи перед державою;
— основний принцип діяльності держави — плюралізм, що означає врахування, при здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики, інтересів всього населення держави;
— можливість створення і вільного функціонування громадських організацій.
Демократичний режим існує в наступних формах:
— ліберально-демократичний, заснований на системі гуманістичних принципів здійснення державної влади, визнанні свободи людини, її діяльності, забезпеченні рівності всіх перед законом;
— консервативно-демократичний, побудований на переважному застосуванні таких принципів державного управління, які склались історично, отримали закріплення у свідомості суспільства, є характерними саме для цієї держави, що не бажає перейти до нових форм і методів державного управління;
— радикально-демократичний, здійснюється шляхом постійного введення нових форм реаліції державної влади, використання рішучих заходів для підвищення ефективності державного управління.
33. Антидемократичний державний режим: поняття та місце в сучасному світі. Види антидемократичних ( авторитарних) режимів, характерні риси тоталітарного режиму.
Антидемократичний державний режим – це порядок (стан) державного (політичного) життя суспільства, при якому не реалізується (найчастіше не закріплений) принцип «поділу влади», звужується або припиняється вплив громадян і їх об’єднань на управління державою, відсутня або перетворюється на формальність виборність, забороняється діяльність опозиційних партій та організацій, застосовуються політичні репресії, звужуються або порушуються політичні права громадян і меншостей, реальна влада зосереджується в руках групи осіб або однієї особи, неконтрольованих народом.
При антидемократичному режимі відбувається потоптання прав і свобод людини, придушення опозиції, не виключається скасування представницького вищого органу ( парламенту) або перетворення його на маріонеткову установу, формування уряду армією, що захопила владу, і. т. н.
( Котюк В.О. розглядає поняття «антидемократичних режимів» і « «авторитарних режимів» як тотожні, так як термін «антидемократичні режими» виник відносно недавно, і до останнього часу вживався термін «авторитарні» або «автократичні» режими. Скакун О.Ф., Кельман М.С., Мурашин О.Г. виділяють авторитарний режим як різновид антидемократичного).
Види антидемократичних (авторитарних) режимів:
В.М. Якушик виділяє два основні види авторитаризму:
1) революційний – спрямований на зміну типу суспільного розвитку;
2) стабілізаційний – орієнтований на збереження існуючого устрою (ладу).
Котюк В.О.пропонує наступні види антидемократичних (авторитарних) режимів:
Деспотичний режим – був характерний для рабовласницької та феодальної епох. Основними рисами є:
обожнення особи і влади фараона, деспота;
безправне становище всього населення (за винятком наближених до царя);
відсутність будь-яких рамок діяльності військового і податкового апарату, будь-яких представницьких форм.
Фашистський режим - відкрита диктатура найбільш великої і реакційної частини монополістичної буржуазії, яка спиралася на терористичні методи панування. ( Італія, Іспанія, Німеччина у 20 ст.) Характерні ознаки:
заборона діяльності усіх прогресивних демократичних, соціалістичних і комуністичних партій. Урядові органи і націоналістичні партії вчиняють терор і розправу над найбільш активними діячами прогресивних партій і противників цього режиму;
скасування буржуазно-демократичні свободи і права, які були закріплені після буржуазних революцій. Політичні та особисті права громадян підпорядковуються інтересам правлячих кіл;
фактична ліквідація ролі представницьких органів держави і суспільства. Парламент або не збирається взагалі, або практично не здійснює своїх звичайних повноважень. Вся повнота реальної влади зосереджується в руках уряду, який утворюється з представників нацистської партії.
відкидання принципу законності в управлінні державою ї суспільством.
Тиранічний режим – панування жорстоких способів здійснення влади при режимі одноособового правління в античних державах.
Абсолютизм (абсолютистський режим) – різновид монархічного режиму і форми правління, за яких верховна влада належить монархові, царю, королю, імператорові без будь-яких обмежень. Монарх видає закони, призначає чиновників, збирає і витрачає народні гроші без участі народу в законодавстві та контролі за управлінням.
Теократичний режим – це така форма державного правління, за якої політична влада належить духівництву, а глава церковної ієрархії наділений вищою духовною і світською владою.
Диктаторські режими ( диктатура класу, військова диктатура) – характеризується застосуванням сили і насильства з метою збереження державної влади, найвищих посад, певного державного устрою, політичної системи, економічного ладу тощо.
Тоталітарний режим - крайня форма антидемократичного режиму. До тоталітарних держав відносять фашистські режими в Італії та Німеччині в 20 ст., а також близькі до них за своєю антигуманною та антидемократичною суттю тиранічний і деспотичний режими, сталінізм і маоїзм.
Характерні риси тоталітарного режиму:
повне або тотальне самодержавство диктатора – царя, тирана, фюрера, вождя;
жорстокий контроль держави у всіх сферах економічного і політичного життя, а також життя окремого громадянина; повне одержавлення усього громадянського життя;
наявність однопартійної системи, яка є пануючою у суспільстві, і відсутність партійної опозиції або іншої легальної опозиції;
наявність однієї пануючої ідеології в практичному житті в усіх сферах;
догматичний підхід до всіх сфер суспільного і державного життя, який ігнорує і придушує науковий підхід у сфері управління економікою, політикою тощо;
відсутність або формальна (фальшива) реалізація різних форм демократії – безпосередньої та представницької; ліквідація або суттєве обмеження демократичних і громадянських прав і свобод громадян;
застосування репресій проти всіх демократичних, ліберальних, прогресивних і миролюбивих сил;
примат держави і каральних органів стосовно до різних інститутів суспільства, ліквідація громадянського суспільства, його інститутів і принципів;
мілітаризація політичної та економічної системи, створення військово-промислових комплексів, які домінують над усіма іншими сферами народного господарства;
нетерпимість до дисидентів та інакомислення, наявність стереотипів, однієї віри – атеїстичної чи релігійної тощо;
ліквідація права і правового режиму, свободи, рівності й рівноправності, справедливості в суспільному житті.