- •Теорія держави і права як наука. Предмет теорії держави і права, її місце в системі юридичних наук. Система курсу теорії держави і права.
- •Юридична наука: поняття, функції, структура. Місце юридичної науки в системі гуманітарних наук.
- •Методологія права: поняття і структура (із підручника «Загальна теорія держави і права Кельмана, Мурашина)
- •5. Загальнонаукові методи пізнання держави і права: поняття і загальна характеристика
- •6. Конкретно наукові методи пізнання державно-правових явищ (соціологічний метод, статистичний метод, математичний метод, кібернетичний метод, тощо).
- •7. Зтд і п як наука та її предмет. Різні доктринальні підходи до предмету зтд і п.
- •8. Спеціально-наукові методи пізнання держави і права: поняття і загальна характеристика
- •9. Співвідношення загальної теорії держави і права з іншими юридичними науками.
- •10. Характеристика держави як історичного явища: поняття, ознаки, соціальне призначення.
- •11. Державний суверенітет: поняття та основні ознаки.
- •Основні завдання і функції загальної теорії держави і права як науки.
- •Функції держави: поняття і система. Особливості розвитку функцій Української держави за новою Конституцією України
- •14. Основні функ-ії Укр. Держави в сучасний період.(шо його сюди писати не знаю!)
- •15. Внутрішні функції держави: поняття, класифікація, історія і тенденції розвитку в Україні за новою Конституцією України.
- •16. Характеристика сучасних теорій держави
- •18. Соціологічні теорії права: історія виникнення та сучасний стан. Вітчизняна юридична наука і соціологічна юриспруденція.
- •19. Особливості виникнення сучасних держав.
- •20. Проблема визначення держави: основні підходи.
- •21 Держава і громадянське суспільство: співвідношення(в книгах у меня єтого нет.Скачала с и-нета!!!)
- •22.Місце дарж. В політ. Системі суспільства : характеристика.
- •23. Правова держава: ознаки, суть та шляхи формування в Україні.
- •24. Правова держава: джерела ідеї та особливості.
- •25. Форма держави: поняття та загальна характеристика
- •26. Форми державного правління: поняття, види.
- •27. Президентська республіка як форма державного правління: особливості.
- •Особливості сучасної форми республіканського правління в Україні.
- •29. Парламентарна республіка як форма державного правління: особливості.
- •30. Форми державного устрою: поняття, види, стан та перспективи розвитку в Україні.
- •32. Демократичний державний режим: основні ознаки та тенденції розвитку у сучасному світі.
- •33. Антидемократичний державний режим: поняття та місце в сучасному світі. Види антидемократичних ( авторитарних) режимів, характерні риси тоталітарного режиму.
- •34 Типологія держав: історія і сучасність.
- •35. Механізм держави: поняття та загальна характеристика.
- •Механізм держави: поняття та структура. Тенденції розвитку механізму Української держави.
- •37. Сучасний стан і перспективи розвитку держ.Режиму в Україні.
- •38.Співвідношення функцій держави із сутністю держави, соціальним призначенням держави, цілями і завданням держави.
- •39. Співвідношення державної політики, завдань і функцій держави.
- •Апарат держави як основа механізму держави: поняття, ознаки, структура, призначення.
- •Громадянське суспільство: поняття, ознаки і структура. Необхідність формування громадянського суспільства
- •43. Правовий статус особи, людини і громадянина.
- •44. Права людини як правова основа громадянського суспільства
- •45. Юридична особа: поняття, види і правосуб’єктність (правоздатність і дієздатність).
- •46. Права людини: природа, тенденції розвитку в сучасному світі та в Україні. Конституційний розвиток прав і свобод людини і громадянина.
- •47. Система конституційних прав і обов’язків громадян України
- •48. Система Конституційних прав і обов’язків громадян
- •§ 3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
- •49. Правосуб’єктність: поняття та структура.
- •Система вищих органів державної влади в Україні.
- •Орган державної влади: поняття, ознаки та класифікація органів влади в Україні.
- •53. Розподіл влади: поняття, стан та перспективи розвитку в Україні.
- •54. Державна влада в системі політичної влади: поняття і особливості.
- •55.Місцеве і регіональне самоврядування за новою Конституцією України
- •58. Норми права і норми моралі: співвідношення.
- •Право і звичаї: лінії взаємозв’язку. Правовий звичай в сучасних правових системах.
- •60. Механізм правового регулювання: поняття, елементи, їх характеристика.
- •61. Поняття та соціальна природа права: еволюція поглядів у вітчизняній юридичній науці.
- •63. Доктрина природного права: джерела ідеї та еволюція їх розвитку. Доктрина природного права і вітчизняна юридична наука.
- •64. Принцип „верховенства права за ку: поняття і зміст.
- •65. «Верховенство права»: поняття, шляхи забезпечення в Україні.
- •66. Норма права: поняття, ознаки, основні види.
- •Структура норм права: поняття та загальна характеристика.
- •68. Система права: поняття та загальна характеристика. Тенденції розвитку системи права в Україні.(підручник о. В. Зайчук, н. М. Оніщенко «Теорія держ.І права»
- •69.Система права : поняття та загальна характеристика. Тендненції розвитку системи права в Укр.
- •70. Критерії поділу права на галузі та інститути: предмет і методи правового регулювання тощо.
- •71. Критерії поділу права на галузі та інститути: предмет і методи правового регулювання тощо.
- •73. Систематизація законодавства: поняття і види.
- •74. Джерела і форми права: поняття, види та місце в сучасних правових системах.
- •75. Джерела права в Україні: види, тенденції розвитку.
- •76. Нормативний акт як джерело права: поняття та особливості.
- •77. Прецедентне право у сучасних правових системах: поняття, особливості та тенденції розвитку. Прецедентне право і джерела права України.
- •Дія нормативних актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •Правовідносини: поняття та зміст.
- •Юридичні факти: поняття та класифікація.
- •Правосвідомість особи: поняття, структура та функції.
- •82. Правосвідомість і правотворчість: характеристика основних напрямів взаємовпливу. Право законодавчої ініціативи за Конституцією України
- •83. Правотворчість: поняття і форми
- •85. Правовий нігілізм: поняття, історичне значення та шляхи подолання в Україні.
- •Правова культура: поняття, структура, види, стан та шляхи підвищення рівня в Україні.
- •88. Юридичні гарантії законності: стан та перспективи розвитку в Україні(підручник Котюка)
- •89. Правомірна поведінка : поняття та види.
- •90. Правопорядок: поняття та шляхи зміцнення в Україні.
- •91. Поняття і види правопорушень, його ознаки, об. І суб.Сторона п-ня.
- •92. Юридична відповідальність: поняття, види.
- •93. Підстави юридичної відповідальності. Принципи юридичної відповідальності за Конституцією України.
- •94. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •Застосування юридичних норм: поняття, специфічні ознаки та основні стадії.
- •96. Акти застосування норм права: поняття, структура, види.
- •Аналогія права і аналогія закону.
- •99. Способи тлумачення юридичних норм (приклади).
- •2) Застосування певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст правової норми, зокрема:
- •100. Офіційне тлумачення юридичних норм: поняття та види (приклади).
99. Способи тлумачення юридичних норм (приклади).
Оскільки правильне застосування норми права неможливе без з'ясування точного змісту кожного з елементів її структури, без розуміння всіх понять, які містить дана норма, тлумачення є неодмінним атрибутом правозастосувальної діяльності.
Тлумачення правових норм — діяльність щодо з’ясування та ∕ або роз’яснення (інтерпретації) змісту норми з метою правильного її застосування і реалізації.
Спосіб тлумачення — це сукупність прийомів аналізу змісту нормативно-правових актів.
До способів з'ясування, або усвідомлення правових норм належать:
1) виявлення співвідношення між текстуальним виразом правової норми і її дійсним змістом, тобто тлумачення норми права з точки зору обсягу її змісту. Воно поділяється на:
1. буквальне, або адекватне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється у повній відповідності з її текстуальним виразом. Наприклад, ст.148 Конституції: „Конституційний суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного суду”. Крім того, буквально мають тлумачитися терміни, відображені в нормах-дефініціях, наприклад, поняття злочину в КК України тощо.
Інші способи тлумачення пов’язані з тим, що поряд з нормою, що тлумачиться, в системі чинного законодавства є існують і ніші норми, які можуть поширювати чи звужувати її зміст.
2. розширене, або поширювальне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється ширше його буквального текстуального виразу. Наприклад, норма — „судді незалежні і підкоряються тільки закону”. Тут не йдеться про народних засідателів чи присяжних, які не є суддями, але входять до складу суду і беруть участь у здійсненні правосуддя. Тому з метою поширення на них принципу незалежності в наведеній нормі слово „судді” тлумачиться як склад суду.
3. обмежувальне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється вужче його текстуального виразу. Наприклад, норма — „повнолітні діти зобов’язані утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них”. Ознайомившись з нормою ми розуміємо, що цей обов’язок не поширюється на всіх дітей, він не поширюється на тих дітей, які з якихось причин самі потребують догляду (непрацездатні чи недієздатні тощо).
2) Застосування певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст правової норми, зокрема:
граматичне, або філологічне тлумачення — це усвідомлення дійсного змісту правової норми, шляхом його дослідження з точки зору значення тих чи інших слів, залежно від розміщення сполучників, розділових знаків, прийменників у тексті. Спосіб, заснований на даних ретельного аналізу морфологічної і синтаксичної структури тексту правової норми. Цей спосіб тлумачення охоплює усвідомлення окремих слів і термінів, граматичного і синтаксичного змісту всього речення, групи речень. Серед інших способів цей спосіб є первинним, оскільки правові норми існують тільки в мовній формі.
Приклад, санкція ч.2 ст.365 КК за перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалось застосуванням зброї або болісними, чи такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи зайтися певною діяльністю на строк до 3 років.
логічне тлумачення — це усвідомлення змісту норми права, шляхом безпосереднього використання законів формальної логіки, тобто з'ясування логічної структури правової норми. При логічному тлумаченні досліджують не окремі слова, а внутрішні зв'язки між частинами правового акта, логічну структуру правових велінь. Шляхом формальної логіки розкривають зміст правової норми.
Зміст логічного тлумачення розкривають певні прийоми:
логічне перетворення — перебудова тексту з відновленням членів речення, яких бракує. Наприклад, частинка норми „обвинувачений має право” стосується не одного якогось суб’єкта, а всіх, хто підпадає під відповідне процесуальне положення. Тому для надання наведеній формулі її дійсного значення слід додати слово „кожен”.
Виведення норм з норм. Наприклад, з тексту „організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників” (ст.441 ЦК) випливає, що будь-яка установа, підприємство чи організація зобов’язані відшкодувати шкоду.
Аналогія. Цей прийом застосовується тоді, коли законодавець не дає вичерпного переліку обставин, ознак і вживає при цьому звороти „та інші”, „в аналогічних випадках”. Наприклад, в Загальній частині КК вказується, що при зазначенні покарання суд має право враховувати і інші обставини, які пом’якшують вину.
систематичне тлумачення — це з'ясування змісту юридичної норми на основі встановлення її системних зв'язків з іншими правовими нормами, інститутами, галузями права, місце у системі права в цілому. Цей спосіб дає змогу розкрити зміст правової норми у зв'язку з іншими нормами, оскільки вона діє не ізольовано Норма співставляється з іншими нормами, встановлюється її місце в даному нормативному акті, в галузі права, в правовій системі.
Зв’язок норми, що тлумачиться, з нормою, що розкриває зміст, значення слів або виразів, які використані у нормі.
Зв’язок між загальними і спеціальними нормами. Його сутність полягає в тому, що спеціальні норми встановлюють певні особливості, як правило винятки.
Зв’язки між відсильними статтями НПА.
історичне тлумачення — це з'ясування змісту правової норми на основі дослідження історичного контексту, в якому вона була прийнята, які цілі на той час ставилися перед нею; Цей спосіб може зачіпати ґрунтовні історико-правові дані, які використовуються лише як спосіб тлумачення.
цільове, або телеологічне тлумачення — це з'ясування її цілей на основі виявлення її завдань, мети.
Спеціально-юридичне тлумачення - спосіб, заснований на спеціальних юридичних знаннях, на даних юридичних наук. Спеціальні юридичні знання використовує юрист-професіонал у процесі тлумачення правової норми. У багатьох випадках тільки за їхньою допомогою можливо розкрити в необхідному обсязі зміст юридичної норми. Дані юридичних наук можуть бути в самому тексті закону у вигляді понять, визначень, у наукових коментарях, у роз'ясненнях юридичних органів.