Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гос віпов теор.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.43 Mб
Скачать

99. Способи тлумачення юридичних норм (приклади).

Оскільки правильне застосування норми права неможливе без з'ясування точного змісту кожного з елементів її структури, без розуміння всіх понять, які містить дана норма, тлумачення є неодмінним атрибутом правозастосувальної діяльності.

Тлумачення правових нормдіяльність щодо з’ясування та ∕ або роз’яснення (інтерпретації) змісту норми з метою правильного її застосування і реалізації.

Спосіб тлумаченняце сукупність прийомів аналізу змісту нормативно-правових актів.

До способів з'ясування, або усвідомлення правових норм належать:

1) виявлення співвідношення між текстуальним виразом правової норми і її дійсним змістом, тобто тлумачення норми права з точки зору обсягу її змісту. Воно поділяється на:

1. буквальне, або адекватне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється у повній відповідності з її текстуальним виразом. Наприклад, ст.148 Конституції: „Конституційний суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного суду”. Крім того, буквально мають тлумачитися терміни, відображені в нормах-дефініціях, наприклад, поняття злочину в КК України тощо.

Інші способи тлумачення пов’язані з тим, що поряд з нормою, що тлумачиться, в системі чинного законодавства є існують і ніші норми, які можуть поширювати чи звужувати її зміст.

2. розширене, або поширювальне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється ширше його буквального текстуального виразу. Наприклад, норма — „судді незалежні і підкоряються тільки закону”. Тут не йдеться про народних засідателів чи присяжних, які не є суддями, але входять до складу суду і беруть участь у здійсненні правосуддя. Тому з метою поширення на них принципу незалежності в наведеній нормі слово „судді” тлумачиться як склад суду.

3. обмежувальне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється вужче його текстуального виразу. Наприклад, норма — „повнолітні діти зобов’язані утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них”. Ознайомившись з нормою ми розуміємо, що цей обов’язок не поширюється на всіх дітей, він не поширюється на тих дітей, які з якихось причин самі потребують догляду (непрацездатні чи недієздатні тощо).

2) Застосування певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст правової норми, зокрема:

  1. граматичне, або філологічне тлумачення — це усвідомлення дійсного змісту правової норми, шляхом його дослідження з точки зору значення тих чи інших слів, залежно від розміщення сполучників, розділових знаків, прийменників у тексті. Спосіб, заснований на даних ретельного аналізу морфологічної і синтаксичної структури тексту правової норми. Цей спосіб тлумачення охоплює усвідомлення окремих слів і термінів, граматичного і синтаксичного змісту всього речення, групи речень. Серед інших способів цей спосіб є первинним, оскільки правові норми існують тільки в мовній формі.

Приклад, санкція ч.2 ст.365 КК за перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалось застосуванням зброї або болісними, чи такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи зайтися певною діяльністю на строк до 3 років.

  1. логічне тлумачення — це усвідомлення змісту норми права, шляхом безпосереднього використання законів формальної логіки, тобто з'ясування логічної структури правової норми. При логічному тлумаченні досліджують не окремі слова, а внутрішні зв'язки між частинами правового акта, логічну структуру правових велінь. Шляхом формальної логіки розкривають зміст правової норми.

Зміст логічного тлумачення розкривають певні прийоми:

  • логічне перетворення — перебудова тексту з відновленням членів речення, яких бракує. Наприклад, частинка норми „обвинувачений має право” стосується не одного якогось суб’єкта, а всіх, хто підпадає під відповідне процесуальне положення. Тому для надання наведеній формулі її дійсного значення слід додати слово „кожен”.

  • Виведення норм з норм. Наприклад, з тексту „організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників” (ст.441 ЦК) випливає, що будь-яка установа, підприємство чи організація зобов’язані відшкодувати шкоду.

  • Аналогія. Цей прийом застосовується тоді, коли законодавець не дає вичерпного переліку обставин, ознак і вживає при цьому звороти „та інші”, „в аналогічних випадках”. Наприклад, в Загальній частині КК вказується, що при зазначенні покарання суд має право враховувати і інші обставини, які пом’якшують вину.

  1. систематичне тлумачення — це з'ясування змісту юридичної норми на основі встановлення її системних зв'язків з іншими правовими нормами, інститутами, галузями права, місце у системі права в цілому. Цей спосіб дає змогу розкрити зміст правової норми у зв'язку з іншими нормами, оскільки вона діє не ізольовано Норма співставляється з іншими нормами, встановлюється її місце в даному нормативному акті, в галузі права, в правовій системі.

  • Зв’язок норми, що тлумачиться, з нормою, що розкриває зміст, значення слів або виразів, які використані у нормі.

  • Зв’язок між загальними і спеціальними нормами. Його сутність полягає в тому, що спеціальні норми встановлюють певні особливості, як правило винятки.

  • Зв’язки між відсильними статтями НПА.

  1. історичне тлумачення — це з'ясування змісту правової норми на основі дослідження історичного контексту, в якому вона була прийнята, які цілі на той час ставилися перед нею; Цей спосіб може зачіпати ґрунтовні історико-правові дані, які використовуються лише як спосіб тлумачення.

  2. цільове, або телеологічне тлумачення — це з'ясування її цілей на основі виявлення її завдань, мети.

  3. Спеціально-юридичне тлумачення - спосіб, заснований на спеціальних юридичних знаннях, на даних юридичних наук. Спеціальні юридичні знання використовує юрист-професіонал у процесі тлумачення правової норми. У багатьох випадках тільки за їхньою допомогою можливо розкрити в необхідному обсязі зміст юридичної норми. Дані юридичних наук можуть бути в самому тексті закону у вигляді понять, визначень, у наукових коментарях, у роз'ясненнях юридичних органів.