45. Юридична особа: поняття, види і правосуб’єктність (правоздатність і дієздатність).
Юридичною особою є організація, створена та зареєстрована у встановленому законом порядку. Вона наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів фізичними особами для задоволення їх особистих потреб та потреб суспільства. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи виникають з моменту її створення і припиняються з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Юридична особа– це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 ЦК).
Ознаки юридичної особи:
організаційна єдність характеризується наявністю стійких взаємозв’язків між членами (учасниками) юридичної особи, внутрішньою структурою і функціональною диференціацією. Так, акціонери акціонерного товариства, незалежно від їх кількості, мають право приймати рішення на загальних зборах товариства, де воля кожного акціонера перетворюється на єдине волевиявлення. У зовнішніх відносинах АТ виступає як єдина організація.
майнова самостійність (або відокремленість) означає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховується окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників. Для різних видів юридичних осіб майнова відокремленість має різні прояви;
наявність правоздатності і дієздатності (правосуб’єктності). Юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (наприклад, право на приватне життя);
виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юридична особа має своє найменування (ім’я). Від свого імені вона набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов’язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою (наприклад, на основі довіреності);
здатність нести самостійну майнову відповідальність. Згідно зі ст. 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном;
здатність бути позивачем або відповідачем у суді. Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України сторонами у цивільному процесі, крім громадян, можуть бути підприємства, установи, організації, що мають права юридичної особи.
Усі зазначені ознаки юридичної особи взаємозумовлені і мають розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи.
Залежно від підстав фінансування юридичні особи поділяються на:
госпрозрахункові юридичні особи, які знаходяться на самоокупності. Вони один раз (при заснуванні) отримують від засновника кошти, а відтак хазяйнують самі, несуть усі витрати тощо. Вони також можуть бути власниками певного майна, у чому проявляється ознака відокремленості майна юридичних осіб та інших осіб;
бюджетні юридичні особи – отримують від держави кожного року кошти для забезпечення своєї діяльності. Такі юридичні особи мають самостійний кошторис, а керівник юридичної особи користується правами розпорядника кредитами. Майно належить таким юридичним особам на праві оперативного управління. Бюджетним юридичним особам забороняється займатися комерційною діяльністю.
Залежно від кількості засновників юридичні особи поділяються на:
унітарні юридичні особи – такі, що виникають унаслідок волевиявлення одного власника;
юридичні особи, створені кількома засновниками, - господарські товариства, об’єднання підприємств, громадян тощо.
Залежно від організаційно-правової форми юридичні особи поділяються на:
товариства – це організації, створені шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві (ст. 83 ЦК). Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі (утворюються як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи) та непідприємницькі (товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками);
установи - організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна (ст. 83 ЦК);
об’єднання громадян - добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод;
об’єднання юридичних осіб тощо
У юридичній літературі проводиться класифікація й за іншими критеріями.