20. Службові етичні обов"язки.

Під службової етикою розуміють сукупність найбільш загальних норм, правил і принципів поведінки людини у сфері його професійної, виробничої та службової діяльності. Ці норми повинен дотримуватися кожна людина, що почав працювати. Кількість цих норм невелика. Переважна частина їх формулюється в гранично загальному вигляді, з тим, щоб бути деталізованими стосовно конкретних видів діяльності. Вимоги службової етики:  Дисциплінованість. Конкретизація цього поняття відбувається залежно від специфіки та змісту праці. Наприклад, в тваринництві поняття дисциплінованості буде визначатися життєвими циклами тих тварин, за якими доглядають.  Збереження матеріальних ресурсів, що надаються працівникові для здійснення виробничої діяльності. Ці ресурсиможуть бути самими різними. Необхідність заповнювати втрачені ресурси тяжким тягарем лягає на прибуток ісобівартість продукції, звідси вимога зводити втрати до мінімуму. У цю норму входить заощадження тепла, будівель, техніки, матеріалів і т.д.  Коректність міжособистісних відносин. Людина в сфері своєї трудової діяльності повинен вести себе таким чином, щоб якомога менше виникало міжособистісних конфліктів, і щоб іншим людям було комфортно працювати поруч з ним при прямому та непрямому міжособистісному контакті.  Всі ці вимоги діляться на дві підгрупи. Перша підгрупа: включає в себе вимоги у міжособистісних контактах по горизонталі (підлеглий - підлеглий, керівник-керівник). Друга підгрупа: включає в себе вимоги у міжособистісних контактах по вертикалі (підлеглий - керівник). Тут головна вимога до підлеглого - зізнання самого права керівника віддавати розпорядження, що включає функціональні обов'язки, прийняті на себе людиною за трудовим договором.  Підлеглий повинен, виходячи з цих обов'язків, відповідним чином будувати свою поведінку, і не використовувати різні форми ухилення від виконання розпоряджень. Ухилення може бути гласним, публічним, з виставленням певних умов керівнику. Може бути прихованим, приймати характер таємного (за допомогою міміки, жестів, окремих слів) провокування керівника на відкриті дії проти підлеглого. У цих ситуаціях підлеглий для оточення часто може представлятися страждає стороною, а реакція на нього керівника - неадекватною. Однією з причин такої поведінки підлеглих може бути прагнення нажити певний соціальний капітал, виглядати гнаним, набути статусу неформального лідера, домогтися будь-яких пільг для себе і т.д..

Етичні обов’язки журналіста:

- Головний обов'язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов'язує його у своїй діяльності завжди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення. Журналіст відповідальний перед читачем, слухачем та глядачем.

- Журналіст покликаний постійно працювати над підвищенням власного фахового рівня, плекати свою основну зброю – слово, суворо дотримуватися конституційних норм функціонування української та інших мов в Україні, рішуче виступати проти фактів неповаги до державної мови, приниження її ролі та значення у житті суспільства.

- Журналіст поважає і відстоює професійні права колег, дотримується норм і правил поведінки у редакційному колективі. Він повинен бути уособленням скромності, наполегливості і працелюбності. Його моральний обов'язок – допомога у фаховому становленні молодих журналістів на шляху до творчого визнання, виявляти професійну солідарність з колегами по інформаційній діяльності як в Україні, так і за її межами.

- Журналіст має право відмовитися від виконання завдання редакції з підготовки та поширення власної інформації, якщо її зміст після редакційної правки зазнав істотних змін, що суперечать його переконанням або пов'язані з порушенням норм професійної етики. В усіх інших випадках, коли журналіст оприлюднює неправдиву інформацію, в якій перекручено факти або ж зведено наклеп чи завдано моральної образи людині, він зобов'язаний у тому ж самому засобі масової інформації визнати свою провину через вибачення і виправлення помилок.

- Журналіст дорожить власним авторитетом та репутацією, несе не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правильність повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди.