7. Місце людини в журналістському творі

Аргументом опори на гуманізм є особливе місце людини у журналістському творі. Журналіст, розкриваючи будь-яку тему, повинен аналізувати «на гуманізм» все й на всіх етапах діяльності,  бачити вплив ЗМІ на людство, тобто мати планетарне мислення, про яке говорив ще В.Вернадський. Інтереси людей нашої планети, Всесвіту повинні визначати життєву, творчу позицію журналіста, становити основу його моральних цінностей. Особисті, сімейні, національні, партійні, конфесійні інтереси журналіста в ідеалі повинні бути підпорядковані загальнолюдським. У цьому жертовність журналіста, що продиктована його соціальною відповідальністю за написане. Водночас турбота про людство повинна поєднуватися з турботою про окрему людину, захист її прав і свобод. Обов’язок журналіста – підносити людину на вищий рівень культурного розвитку, самому бути попереду інших, знати й популяризувати основи різних видів культури.

Як правозахисник журналіст повинен захищати людину відповідно до закону і збирати вербальні, документальні свідчення, що є найкращим доказом і аргументом.

Журналіст завжди стоїть перед вибором, як виконати свій обов'язок перед народом, редакцією, зважує, чи люди потребують тієї інформації, яку має на мсті висвітлити редакція, чи пі, що вона їм дасть інтелектуально, практично й емоційно.

8. Функції гуманізму в журналістиці

Первинним критерієм моральності, узагальнюючим моральним принципом, загальною основою існуючих норм у демократичній державі є гуманізм, адресований одній людині й усім людям водночас.

Гуманістичні засади надають значення журналістським матеріалам і з погляду окремої особи, і з погляду людства. Відтворюючи дійсність за законами людяності та духовності, журналіст повинен віддавати перевагу загальнозначущим гуманістичним цінностям як вищим.

Журналістська діяльність як найвищий рівень суспільної діяльності потребує найвищого рівня знань і мислення. Утвердження основоположних засад християнства в журналістиці дасть підстави вважати її критерієм суспільного поступу. Якщо ми не хочемо повернутися до тоталітарного суспільства, то повинні орієнтуватися на християнсько-гуманістичні моральні ідеї, а преса, радіо і телебачення — зробити свій внесок у формування нової гуманістичної цивілізації.

9. Гуманізм - універсальний духовний фонд минулого

"На перехідному стані від тоталітаризму до демократії відбувається зміна ціннісних орієнтацій, що приводить до зміни свідомості, всієї системи духовних уявлень. Сучасна українська демократична журналістика потребує могутньої парадигми наукового бачення, що відтворює не тільки форму, а й зміст, процеси взаємо- і самореалізації людей. Такою парадигмою повинен бути гуманізм", але гуманізм у справжньому, первісному своєму розумінні.

З гуманізмом потрібно поводитися дуже обережно. Він, як і правда, у кожного свій. Ще давньокитайський філософ Лао-Цзи намагався збагнути людський етичний ідеал, який окреслювався ним, як свята людина, тобто людина скромна, невибаглива, неегоїстична, милосердна і справедлива. Конфуцій також ідеалізував людину: у нього це людина благородна, мудра, вірна, мужня.

З плином часу справжнє значення гуманізму набуло різноманітних і доволі цікавих форм.

Та ми повинні прагнути до істинного гуманізму, правди праведності, любові до людей і до Бога. І змінювати світ саме за допомогою неї. Найперше завдання — відродити мораль суспільства на християнських засадах, християнському гуманізмі, виховувати у власних матеріалах, на сторінках газет, вчити, оспівувати моральні чесноти і доводити мерзенність лицемірства, брехні та зради. Всього того, що має одну загальну назву — гріх.