- •1. Виникнення журналістської етики.
- •2. Сутність і норми етики.
- •3. Професійна мораль, її особливості та функції
- •4. Журналістська етика, її специфіка та завдання
- •5. Предмет, об*єкт і структура журналістської етики
- •6. Актуальність гуманізму
- •7. Місце людини в журналістському творі
- •8. Функції гуманізму в журналістиці
- •9. Гуманізм - універсальний духовний фонд минулого
- •10. Етичні цінності журналістики.(див. Кодекс журналіста)
- •11. Поняття етичної цінності.
- •12. Види етичних цінностей
- •15. Поняття джерел, види журналістської етики.
- •16. Міжнародні документи з журналістської етики.
- •17. Кодекс професійної етики українського журналіста та його аналіз.
- •18. Редакційні кодекси етики.
- •19. Етичні стосунки "журналіст-автор"
- •20. Службові етичні обов"язки.
- •21. Службові етичні заборони.
- •22. Етичні стосунки журналіста з колегами.
- •23. Поняття та основні елементи етикету.
- •24. Етикет офіційного спілкування (телефонна розмова, вітання, знайомство).
- •25. Етикет бесіди, інтерв"ю, прес-конференції.
- •26. Вербальний етикет.
- •27. Етичні правила мовця.
- •28. Етичні правила слухача.
- •29. Етикет полеміки і критики.
- •30. Поняття полеміки та її види.
- •31. Публіцистична критика та її види.
- •32. Фальшування в полеміці та критиці
- •33. Поняття невербального етикету.
- •34. Етичність жестів та міміки.
- •35. Манери поведінки журналіста.
- •36. Речовий етикет.
- •37. Етикет неформального спілкування. Поняття та види нс.
- •38. Правила поведінки за столом.
- •39. Етика реклами в змі.
- •42. Етичні принципи реклами в змі.
- •43. Етичні норми комерційної реклами в змі
- •44. Етичні норми політичної реклами.
- •45. Етичні заборони в політичній рекламі змі.
- •46. Етичні вимоги до теле-, радіореклами.
- •47. Інтернет і його етичні проблеми.
- •48. Регулювання законом етичних проблем мережі.
- •49. Кодекс комп"ютерних професій і журналістика
- •50. Регулювання порушень етичних норм. Редакційне. Корпоративне.
- •51. Правове регулювання моральної шкоди.
- •Журналістські права та обов"язки у світлі Європейської конвенції з прав людини.
- •53. Журналіст і безпека держави
- •Втручання у приватне життя.
- •55. Висвітлення проблем біоетики в змі
- •56. Інформація про злочини та нещасні випадки
- •57. Етичні вимоги в процесі роботи з фактами та джерелами інформації
- •58. Мораль і влада. Проблеми політичної журналістики
- •59. Права та обов"язки журналістів під час виборів
- •60. Метод "маски"
- •61. Фабрикування інформації.
- •63. Журналіст в екстремальних ситуаціях.
- •64. Висвітленя катастроф та стихійних лих.
- •65. Висвітлення актів громадянської непокори.
- •66. Висвітлення етнічних конфліктів
- •67. Висвітлення терористичних актів
- •68. Методи збирання інформації.
- •69. Моральність репортажу-розслідування
- •74. Висвітлення воєнних дій.
- •75. Відповідність інформації дійсності.
48. Регулювання законом етичних проблем мережі.
Cаме, як це є в Європейському Союзі
План заходів щодо забезпечення безпечного користування Інтернет" (1997р.) є важливою складовою боротьби з матеріалами протизаконного і неналежного (непристойного) змісту в Інтернеті. Для успішної реалізації цього Плану всі його заходи мають безпосередньо координуватися з іншими ініціативами Європейського Союзу щодо боротьби з неналежним використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У цьому Плані дій під "протизаконним змістом" розглядається широке поняття, яке включає дуже велику кількість матеріалів, які стосуються:
· національної безпеки (інструкції з виготовлення вибухових пристроїв і з незаконного виробництва наркотиків, інструкції з проведення терористичних актів);
· захисту неповнолітніх (образливі форми маркетингу, сцени насильства, порнографія);
· захисту людської гідності (підбурювання до расової ненависті або расової дискримінації);
· економічної безпеки (шахрайство, інструкції з піратського використання кредитних карток);
· захисту інформації (злочинна діяльність хакерів);
· захисту приватного життя (недозволена передача персональних даних, електронне переслідування);
· захисту репутації (наклеп у пресі, незаконна порівняльна реклама);
· інтелектуальної власності (недозволене поширення додатків, захищених авторським правом, наприклад, комп'ютерних програм або музичних додатків).
Під неналежним (непристойним) змістом розуміється зміст, який не є протизаконним, але поширення якого обмежене (наприклад, тільки для дорослих), а також зміст, який може образити деяких користувачів, хоча опублікування його не обмежене в силу принципу свободи самовираження.
49. Кодекс комп"ютерних професій і журналістика
В основі нашої концепції розробки мережевої етики журналістів лежать такі основні принципи: – захист права людини на правдиву, об’єктивну, чесну і порядну інформацію; – розвиток і теорії мережевої етики журналістів, і практики – мережевої моралі журналістів; – використання вже апробованих міжнародних, зарубіжних та українських стандартів, документів, кодексів мережевоїетики; – врахування цінностей, особливостей, мети, соціальних і психологічних функцій традиційних ЗМІ, що містять міжнародні й національні документи з журналістської етики.
Поділяю думку президента Академії української преси, професора Валерія Феліксовича Іванова: “Грубим порушенням журналістської етики є пряма участь журналістів у політичній боротьбі. Журналіст, який виступає на боці будь-якої політичної сили, вже не може бути об’єктивним і неупередженим” [18]. Моя довіра до неназваних з етичних міркувань інтернет-видань, що оприлюднила згадану інформацію, чесно кажучи, впала. Крім того, я дійшла висновку, що регулювання моральних проблем в інтернет-виданнях здійснюється технічно – системними адміністраторами. В ідеалі в демократичній державі мало б переважати саморегулювання порушень моралі в ЗМІ, відновлення статус-кво. Журналісти інтернет-видань мають інформувати суспільство, не порушуючи прав і свобод інших громадян.
Гострою моральною проблемою для окремих інтернет-видань є комерційна реклама, розміщена недоречно. За міжнародними вимогами до рекламістів, першим принципом є принцип ідентифікації, тобто реклама в ЗМК має бути означена, відділена від журналістських текстів. Суперечить здоровому глузду, дратує, не дає можливості зрозуміти ні журналістського матеріалу, ні реклами поєднання в одному тексті інформаційного повідомлення і рекламної пропозиції. Така реклама є прихованою, що не відповідає професійній етиці журналіста. На сайті Проновости 30 червня 2007 року були вміщені російською мовою дві замітки, що мали в одному тексті рекламу послуг і товарів. Ось уривок замітки “Ведущего “Момент истины” обвиняют в кливете”: “Похоже, для журналистского мира настали не самые лучшие времена. Печать брошюр, типография. Достаточно вспомнить потрясшее общественность убийство специального корреспондента НТВ Ильи Зимина. Встраиваемая бытовая техника Технохит-плиты, стиральные машины, холодильники. Хотя следствие установило не только подробности происшедшего, но и личность главного подозреваемого, потенциальный убийца до сих пор водит милицию за нос, то появляясь, то снова пропадая прямо перед приездом оперативных групп… Помощь в оформлении строительных лицензий. Чтоб дома была весна, купите кондиционеры в Интернет-магазине сегодня… Очень быстрый хостинг – со скоростью звука”. Весь текст було подано курсивом. Дотримання орфографії та пунктуації в тексті збережено. У замітці йдеться про вбивство людини і поряд реклама вбудованої техніки. Не по-людськи, без поваги до мертвого журналіста і читачів сайту.
Журналісти інтернет-видань мають завжди пам’ятати про проникність в їхні матеріали сторонніх, які можуть вставляти свої матеріали, знімати, скорочувати, псувати повідомлення, адже окремо існує етика хакерів, що відзначається нехтуванням етичних засад заради задоволення власних амбіцій, демонстративного показу своїх знань і вмінь, часто скерованих на шкоду, зло. Це, безперечно, суперечить ідеї добра, що є головною в будь-якій етиці, дотичній до журналістики. Етика хакерів не відповідає гуманізму – головному критерію професійної етики журналістів та морального вибору в демократичному суспільстві.