44. Етичні норми політичної реклами.

На жаль, проблема етичних норм політичної реклами в українських ЗМІ є практично не розробленою і малодослідженою. Хоча саме політична реклама у сучасних мас-медіа посідає чільне місце. З одного боку, медіа мають задовольняти інформаційні потреби аудиторії (суспільний аспект діяльності медіа), з іншого – для власника медіа є засобом заробляння грошей, отримання прибутку.

Журналістика має бути в конструктивній опозиції до влади . Мас-медіа мають критично розглядати діяльність будь-якого державного органу, будь-якої урядової структури. Під час виборів журналіст має виступати не як провідник певної політичної сили, а як представник громадськості, що має право отримати якнайбільше точної, правдивої інформації про політичні течії. Тобто журналіст має не рекламувати, а лише надавати точну, правдиву та досліджену інформацію. Слід чітко відділяти проплачені матеріали, приміром рубриками «Реклама» або «Політична реклама». Аудиторія має знати, які матеріали створені журналістами для задоволення інформаційних потреб виборців, а які є політичною агітацією. Найбільшим порушенням усіх етичних норм є розміщення політичної реклами у вигляді неупередженого аналізу, чи маскуючись під журналістське розслідування. Непродумана реклама, що використовує політичні аналогії, може стати однією із причин розпалювання політичних конфліктів. Про можливі соціально-політичні наслідки своєї діяльності завжди повинні пам'ятати ті люди, які замовляють і роблять рекламу.

Політичні аналогії або сюжети в рекламі не тільки не ефективні, тому що вони відштовхують певні групи потенційних споживачів, але вони і соціально небезпечні, оскільки ображають почуття багатьох людей, принижують їхню гідність. Реклама повинна бути поза політикою.

45. Етичні заборони в політичній рекламі змі.

саме політична реклама у сучасних мас-медіа посідає чільне місце. З одного боку, медіа мають задовольняти інформаційні потреби аудиторії (суспільний аспект діяльності медіа), з іншого – для власника медіа є засобом заробляння грошей, отримання прибутку.

Журналістика має бути в конструктивній опозиції до влади . Мас-медіа мають критично розглядати діяльність будь-якого державного органу, будь-якої урядової структури. Під час виборів журналіст має виступати не як провідник певної політичної сили, а як представник громадськості, що має право отримати якнайбільше точної, правдивої інформації про політичні течії. Тобто журналіст має не рекламувати, а лише надавати точну, правдиву та досліджену інформацію. Слід чітко відділяти проплачені матеріали, приміром рубриками «Реклама» або «Політична реклама». Аудиторія має знати, які матеріали створені журналістами для задоволення інформаційних потреб виборців, а які є політичною агітацією. Найбільшим порушенням усіх етичних норм є розміщення політичної реклами у вигляді неупередженого аналізу, чи маскуючись під журналістське розслідування. Непродумана реклама, що використовує політичні аналогії, може стати однією із причин розпалювання політичних конфліктів. Про можливі соціально-політичні наслідки своєї діяльності завжди повинні пам'ятати ті люди, які замовляють і роблять рекламу.

Політичні аналогії або сюжети в рекламі не тільки не ефективні, тому що вони відштовхують певні групи потенційних споживачів, але вони і соціально небезпечні, оскільки ображають почуття багатьох людей, принижують їхню гідність. Реклама повинна бути поза політикою.

• Журналісти не мають права брати участь у політичній рекламі.

• Не мають права брати участь у політичній рекламі і церковні діячі.

• Не можна подавати неточну інформацію у політичній рекламі.

• Не можна використовувати категоричні слова «тільки», «лише», «єдина..»..і т. д.