- •1. Виникнення журналістської етики.
- •2. Сутність і норми етики.
- •3. Професійна мораль, її особливості та функції
- •4. Журналістська етика, її специфіка та завдання
- •5. Предмет, об*єкт і структура журналістської етики
- •6. Актуальність гуманізму
- •7. Місце людини в журналістському творі
- •8. Функції гуманізму в журналістиці
- •9. Гуманізм - універсальний духовний фонд минулого
- •10. Етичні цінності журналістики.(див. Кодекс журналіста)
- •11. Поняття етичної цінності.
- •12. Види етичних цінностей
- •15. Поняття джерел, види журналістської етики.
- •16. Міжнародні документи з журналістської етики.
- •17. Кодекс професійної етики українського журналіста та його аналіз.
- •18. Редакційні кодекси етики.
- •19. Етичні стосунки "журналіст-автор"
- •20. Службові етичні обов"язки.
- •21. Службові етичні заборони.
- •22. Етичні стосунки журналіста з колегами.
- •23. Поняття та основні елементи етикету.
- •24. Етикет офіційного спілкування (телефонна розмова, вітання, знайомство).
- •25. Етикет бесіди, інтерв"ю, прес-конференції.
- •26. Вербальний етикет.
- •27. Етичні правила мовця.
- •28. Етичні правила слухача.
- •29. Етикет полеміки і критики.
- •30. Поняття полеміки та її види.
- •31. Публіцистична критика та її види.
- •32. Фальшування в полеміці та критиці
- •33. Поняття невербального етикету.
- •34. Етичність жестів та міміки.
- •35. Манери поведінки журналіста.
- •36. Речовий етикет.
- •37. Етикет неформального спілкування. Поняття та види нс.
- •38. Правила поведінки за столом.
- •39. Етика реклами в змі.
- •42. Етичні принципи реклами в змі.
- •43. Етичні норми комерційної реклами в змі
- •44. Етичні норми політичної реклами.
- •45. Етичні заборони в політичній рекламі змі.
- •46. Етичні вимоги до теле-, радіореклами.
- •47. Інтернет і його етичні проблеми.
- •48. Регулювання законом етичних проблем мережі.
- •49. Кодекс комп"ютерних професій і журналістика
- •50. Регулювання порушень етичних норм. Редакційне. Корпоративне.
- •51. Правове регулювання моральної шкоди.
- •Журналістські права та обов"язки у світлі Європейської конвенції з прав людини.
- •53. Журналіст і безпека держави
- •Втручання у приватне життя.
- •55. Висвітлення проблем біоетики в змі
- •56. Інформація про злочини та нещасні випадки
- •57. Етичні вимоги в процесі роботи з фактами та джерелами інформації
- •58. Мораль і влада. Проблеми політичної журналістики
- •59. Права та обов"язки журналістів під час виборів
- •60. Метод "маски"
- •61. Фабрикування інформації.
- •63. Журналіст в екстремальних ситуаціях.
- •64. Висвітленя катастроф та стихійних лих.
- •65. Висвітлення актів громадянської непокори.
- •66. Висвітлення етнічних конфліктів
- •67. Висвітлення терористичних актів
- •68. Методи збирання інформації.
- •69. Моральність репортажу-розслідування
- •74. Висвітлення воєнних дій.
- •75. Відповідність інформації дійсності.
63. Журналіст в екстремальних ситуаціях.
Екстремальна ситуація вимагає від роботи журналістів максимальної концентрації уваги, достовірності й об’єктивності, адже, попри емоційні переживання, їхнє завдання залишається непорушним: вести репортаж у прямому ефірі, готувати газетні публікації у чергові або навіть позачергові номери. “Надзвичайний” режим роботи має свої, досі належно теоретично не напрацьовані й не сформульовані закони, окремі тези яких у більшості журналістів викристалізувалися лише на рівні підсвідомості в процесі підготовки матеріалів для ефіру чи публікацій. А сучасне суспільство сприймає журналіста насамперед як засіб “обслуговування приватних інтересів” власників мас-медіа чи олігархів, які ці медіа фінансують. Нинішнє суспільство не вірить у незалежність засобів масової інформації, вважаючи, що влада ніколи не дозволить подавати трагічні моменти життя такими, якими вони є, а не такими, якими хочуть їх бачити посадовці. Незалежними журналістами, які докопуються до кореня правди тих чи інших екстремальних подій, бути не менш екстремально, а то й просто небезпечно для життя. Навіть незважаючи на те, що усе ж знаходяться відчайдухи, готові йти на безкомпромісні пошуки правди, у нашій державі все ще не легко цю правду справедливо відстояти. Поки що існує ризик, що тебе звинуватять у порушенні якоїсь статті якогось закону і “вживуть заходів” – відберуть обладнання, знищать матеріал, затягають по судових інстанціях, а то й просто позбавлять життя. Пишучи чи готуючи матеріал на будь-яку тематику, журналіст повинен орієнтуватися у ній, оскільки поворотів та нюансів може бути чимало: від професійно вузького до філософського аспекту. Але насамперед журналісту потрібні грунтовні правові знання та усвідомлення своєї місії. Тому, що коли журналіст не лише засвоїть свої юридичні права, але й зуміє ними грамотно й системно оперувати, то це обов’язково відіб’ється як на якості матеріалів, так і на ставленні різних владних інстанцій та силових структур до цього журналіста. Досить часто рівень компетенції журналіста визначається саме тим, наскільки своєчасно, грамотно він оперує правовими термінами. А без розуміння правових нормативів ніяк не обійтися в тих випадках, коли йдеться про екстремальні та конфлікті ситуації.
64. Висвітленя катастроф та стихійних лих.
При висвітлені катастроф та стихійних лих найважливішою вимогою є оперативність та достовірність зібраних фактів, що забезпечує необхідну інформацію та перешкоджає
поширенню чуток. Оперативність не виключає ретельної перевірки фактів, особливо, щодо людських втрат і матеріальних збитків.
Журналіст повинен також дбати про те, яке враження справить його матеріал на аудиторію. Тому слід уникати невиправданого натуралізму в описувані наслідків катастроф.
Дуже відповідально треба підходити до оприлюднення даних про збитки , а також причини тих чи інших патогенних явищ. Обов*язково слід наводити коментарі коментарі кваліфікованих експертів.