46. Етичні вимоги до теле-, радіореклами.

На телебаченні слід враховувати аудіовізуальні, текстові, звукові особливості етики реклами. Журналістам, іншим учасникам телепередач заборонено за межами часу, відведеного на рекламу, демонструвати товари, продукцію, характеризувати їх безпосередньо чи опосередковано, оголошуючи, наприклад, що одяг ведучого, зовнішнє оформлення належить тій чи іншій фірмі. Неетично й незаконно теле-, радіожурналістам вдаватися до прихованої реклами в журналістському матеріалі, називати реквізити, адресу, телефони виробника або продавця. Закони України забороняють політичну рекламу в день виборів і референдуму, рекламу зброї, військової техніки, тютюнових, алкогольних виробів, наркотичних засобів, будь-яку рекламу у дитячих та підліткових передачах. Заборонено переривати на рекламу радіо-, телетрансляцію роботи Верховної Ради, перших керівників держави – Президента, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра, Голови Конституційного суду, народних депутатів, членів уряду, а також релігійні передачі, авторські радіо й телепередачі без згоди на це автора матеріалу.

Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

Ця вимога не поширюється на телерадіоорганізації, які здійснюють трансляцію на каналах мовлення, призначених виключно для розповсюдження реклами.

Частка реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 20 відсотків.

Таким чином, максимальна тривалість реклами в ефірі телерадіоорганізацій може становити 12 хвилин протягом астрономічної години. Слід зазначити, що під астрономічною годиною слід розуміти будь-який проміжок часу в 60 хвилин, незалежно від того, чи співпадає такий проміжок з поділом доби на години.

Ведучим, дикторам та іншим учасникам інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, передач забороняється наводити споживчі властивості товару та/або вказувати банківські рахунки, контактні телефони, місцезнаходження виробника товару, ціну товару.

47. Інтернет і його етичні проблеми.

Журналістика підпадає під вимоги комп’ютерної етики. Порушення моралі з використанням сучасних інформаційних технологій  журналістами традиційних ЗМІ і комп’ютерних мас-медіа призводить до девальвації  традиційних духовних і моральних цінностей, створює загрозу національній інформаційній безпеці. Це  проблеми не тільки комп’ютерних фахівців, журналістів, правників, науковців, журналістикознавців, правознавців, законодавців, вони є суспільними, державними, міжнародними, оскільки Інтернет не має кордонів. Водночас це проблеми комп’ютерної грамотності, зокрема, комп’ютерної освіти журналістів  як  користувачів, які мають знати і вміти регулювати порушення комп’ютерної етики журналістів. Та можна знати етичні вимоги комп’ютерної етики і вміти регулювати моральні порушення, але безвідповідально ставитися до їх втілення в практику.

Журналісти інтернет-видань мають завжди пам’ятати про проникність в їхні матеріали сторонніх, які можуть вставляти свої матеріали, знімати, скорочувати, псувати повідомлення, адже окремо існує етика хакерів, що відзначається нехтуванням етичних засад заради задоволення власних амбіцій, демонстративного показу своїх знань і вмінь, часто скерованих на шкоду, зло. Це, безперечно, суперечить ідеї добра, що є головною в будь-якій етиці, дотичній до журналістики. Етика хакерів не відповідає гуманізму – головному критерію професійної етики журналістів та морального вибору в демократичному суспільстві.

Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв'язку, в тому числі телефонного, при розповсюдженні її в рекламних засобах має містити точну інформацію про:

зміст рекламованої послуги;

вартість рекламованої послуги.

Під "протизаконним змістом" розглядається широке поняття, яке включає дуже велику кількість матеріалів, які стосуються:

· національної безпеки (інструкції з виготовлення вибухових пристроїв і з незаконного виробництва наркотиків, інструкції з проведення терористичних актів);

· захисту неповнолітніх (образливі форми маркетингу, сцени насильства, порнографія);

· захисту людської гідності (підбурювання до расової ненависті або расової дискримінації);

· економічної безпеки (шахрайство, інструкції з піратського використання кредитних карток);

· захисту інформації (злочинна діяльність хакерів);

· захисту приватного життя (недозволена передача персональних даних, електронне переслідування);

· захисту репутації (наклеп у пресі, незаконна порівняльна реклама);

· інтелектуальної власності (недозволене поширення додатків, захищених авторським правом, наприклад, комп'ютерних програм або музичних додатків).

Під неналежним (непристойним) змістом розуміється зміст, який не є протизаконним, але поширення якого обмежене (наприклад, тільки для дорослих), а також зміст, який може образити деяких користувачів, хоча опублікування його не обмежене в силу принципу свободи самовираження.