4.2. Особливості харчування юних спортсменів

Юні спортсмени витрачають на тренуваннях 7 – 21% добового бюджету часу та кількість енергії, яка дорівнює 17 – 53% від добових енерговитрат. Як тривалість тренувань, так і витрата енергії в їх процесі, розрізняються залежно від тренувального процесу.

Забезпечення організму юних спортсменів належною кількістю енергії визначається підсумовуванням добових енерговитрат і додаткових 15% від цих енерговитрат, які йдуть на зростання і розвиток молодого організму. У дорослих же спортсменів потреба в енергії відповідає їх енерговитратам. Тому у ряді видів спорту в юних спортсменів потреба в енергії може бути значною або навіть вище, ніж у дорослих спортсменів.

Харчування юних спортсменів, як і дорослих, повинно мати переважно білково-вуглеводну спрямованість. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціоні харчування повинне становити 1 : 0,8 – 0,9 : 3,5 – 4,5, при вмісті білків, не менше ніж 15% калорійності добового раціону, жирів – 28 – 30%, вуглеводів – 55% і більше. Підвищені, порівняно з рекомендаціями для звичайних школярів, норми потреби в білках у юних спортсменів необхідні для розвитку м'язової системи і для заповнення втрат азотних речовин при тренуваннях. Важливо, щоб білкова частина раціону була повноцінною за амінокислотним складом. Білки тваринного походження повинні становити не менше ніж 60% добової кількості білків їжі, що забезпечує організм достатньою кількістю незамінних амінокислот, сприяє синтезу білків в організмі і оптимальному перебігу білкового обміну. Висока потреба в білках вимагає підвищеного споживання вуглеводів, необхідних для створення запасів глікогену в печінці і запобігання жирової її інфільтрації. Крім того, вуглеводи як основне джерело енергії при гіпоксії сприяють ресинтезу АТФ і зменшенню ацидотичних змін в організмі.

Останнім часом з'явилися роботи, що свідчать про значно більшу роль жирів в енергозабезпеченні м'язової діяльності юних спортсменів, ніж це передбачалося раніше. Аналіз показників крові свідчить, що при тривалих навантаженнях головну роль у них відіграє метаболізм жирів. У деяких дослідженнях при тривалих фізичних навантаженнях (30 – 120 хв) у дітей значно підвищувалися рівні вмісту вільного гліцерину в крові. При тривалому субмаксимальному навантаженні споживання дітьми вільних жирних кислот було значно вищим, ніж у дорослих (збільшене споживання вільних жирних кислот спрямоване на запобігання гіпоглікемії при тривалих фізичних навантаженнях). Про переважне використання жирів як джерела енергії свідчать і дослідження показників дихального коефіцієнта. У ряді досліджень при тривалій роботі у дітей вони були нижчими, ніж у дорослих.

Можна вважати, що діти порівняно з дорослими краще пристосовані до аеробної, а не анаеробної роботи. Крім того, дитячий організм «віддає перевагу» жирам як основному джерелу енергії.

Показано, що раціон школярів з однаковим оптимальним складом білків, але різним жирнокислотним складом неоднаково впливають на обмін ліпідів. Кращі результати отримані при вмісті в раціоні 15 – 20% олії, що відповідає 2,5 – 3,9% енергоцінності ПНЖК за відношенням до енергоцінності раціону. Чиста олія повинна становити 10 – 15 г/добу. Доцільно споживання ПНЖК з токоферолами, які надають антиоксидантну дію і перешкоджають утворенню перекисів ліпідів.

Організм дитини, на відміну від організму дорослої людини, не володіє здатністю до швидкої мобілізації внутрішніх вуглеводних ресурсів і підтримки необхідної інтенсивності при виконанні фізичної роботи. Юним спортсменам у зв'язку з цим рекомендується основну масу вуглеводів – 65 – 70% від загальної кількості вживати з їжею у вигляді полісахаридів (крохмаль), 25 – 30% – у вигляді простих і легко засвоюваних вуглеводів (фруктоза, глюкоза) і 5% – у вигляді харчових волокон.

Потреба у вітамінах і мінеральних речовинах у юних спортсменів різко збільшена. У звичайний навчально-тренувальний період року юні спортсмени повинні одержувати всі вітаміни і мінеральні солі в кількостях, відповідних віковим нормам. Проте в певні відрізки часу навіть звичайного навчально-тренувального року, наприклад у зимово-весняний період, при посилених тренуваннях, виїзді в іншу місцевість (холодний або жаркий клімат, гори і т. д.), під час хвороби, потреба в них зростає порівняно з віковими нормами приблизно в 2 рази. Особливо велика потреба виникає в таких вітамінах як, В₁, В₂, С.

Оскільки підвищену потребу юних спортсменів у вітамінах не завжди вдається задовольнити, особливо взимку і навесні, а також у період напружених тренувань або змагань, слід проводити додаткову вітамінізацію, краще комплексну.

Вважається, що юним спортсменам необхідно споживати калію і натрію вище за звичайні вікові норми на 20 – 25%, потреба в кальції у них становить

1500 мг, фосфорі – 2500 мг, залізі – до 20 мг на добу.

Споживання достатньої кількості заліза має велике значення для юних спортсменів, що займаються видами спорту, які потребують витривалості. У підлітковому віці потрібно значно більше заліза, ніж у будь-який інший період життя (приблизно в 1,5 раза більше, ніж організму дорослої людини).

Особливості харчування юних спортсменів залежать від періоду тренувального циклу. У періоди до змагання і змагання через більш активний обмін речовин зростають енерговитрати і потреба в харчових речовинах, зокрема в білках, вуглеводах, особливо незамінних амінокислотах, ПНЖК, вітамінах, мінеральних солях. Білково-вітамінна спрямованість у харчуванні в цих випадках полягає в збільшенні вмісту білків тваринного походження до 80% відносно до загальної кількості білків раціону. Зростає потреба у вуглеводах, знижується споживання жирів.

Діти, як і дорослі, при тривалому фізичному навантаженні в умовах високої температури піддаються зневодненню, проте при будь-якому рівні гіпогідратації їх внутрішня температура підвищується більше. При тривалому навантаженні переривчастого характеру діти можуть підтримувати нормальний водний баланс, тільки споживаючи рідину кожні 15 – 20 хв.

Для юних спортсменів рекомендується підвищена кратність харчування (5 – 6 разів на добу), включаючи і ППБЦ. Розподіл їжі за прийомами (у % від загальної калорійності): сніданок – 25 – 30, обід – 35, полудень 5 – 10, вечеря – 25.