Тривалість приготування деяких продуктів

Продукти	Кількість кухлів води на кухоль крупи	Тривалість варіння
Геркулес	3	15 хв
Манна крупа	8 – 10	12 хв
Гречана крупа	5 – 10	45 хв
Вівсяна крупа	5 – 10	1 год
Перлова крупа	4 – 8	1,5 год
Пшоно	4 – 8	40 хв
Рис	4 – 8	20 – 40 хв
Квасоля, горох, боби	3 – 4	2 – 3 год
Вермішель, локшина	-	10 – 20 хв
Картопля	-	20 – 30 хв

Для профілактики харчових отруєнь забороняється вживання малознайомих і невідомих рослин, немитих фруктів. Консерви щоразу перевіряються на «бомбаж» – здуття стін газами, які виділяють мікроорганізми при розмноженні. При цьому натиснення на одне дно банки викликає випинання іншого. М'ясо, ковбасу й інші швидкопсувні продукти має бути використано в перші дні походу.

Небезпечне вживання сирої води з джерел, розташованих поблизу підприємств, населених пунктів, пасовищ. Для обеззараження води кращий засіб – кип'ятіння. Якщо немає такої можливості, застосовують дезинфікуючі таблетки: пантоцид (1 таблетка на 0,5 – 0,75 л води), по 2 – 3 кристали перманганату калію або декілька крапель 5% настойки йоду. Для приготування гарячої їжі використовується тільки алюмінієвий посуд.

Кишковим інфекціям допомагає запобігти регулярне вживання сирого часнику й цибулі, достатня термічна обробка продуктів (м'ясо тільки смажити).

Замінити часник допоможе розтертий на порошок висушений часниковий гриб (цибульний гриб, хрящовик). Ці біло-жовті невеликі пластинчаті гриби на тонкій коричневій ніжці мають відчутний часниковий запах. Якщо у туриста немає справжнього чаю, можна скористатися підсушеним листям іван-чаю або звіробоєм. Прекрасна заварка виходить і з підсушеного листя ягідних чагарників – малина, смородина, ожина.

Пропонуємо такий рецепт заправки для ароматичного трав'яного чаю: м'ята запашна (перцева, лісова, зелена) – 1 частину, материнка – 2 частини, листя смородини чорної – 6 частин, квіти таволги (або буркуну) – 0,5 частини. Суміш кладуть по 1 чайній ложці на 0,5 літра кип'ятку, додаючи по 0,5 г лимонної кислоти або 1/2 чайної ложки яблучного оцту (які краще зберігати в поліетиленовій пляшці). У південних районах у чай для кислоти можна класти листя барбарису.

Очищені й висушені шматки кореня лепехи, що росте на Україні по берегах озер і на болотах, можна покласти за 3 – 5 хв до готовності в компоти і киселі для їх ароматизації. Перед подачею компоту до столу потрібно прибрати корінь з казанка.

Для салатів у походах можна використовувати різні їстівні дикорослі трави: подорожник великий, щавель, кропиву, м'яту, кислицю.

Рекомендуємо декілька рецептів страв з дарів лісу (на групу в 7 – 8 чоловік).

Щі зелені. Кропиву пекучу або кислий щавель перебрати, промити, покласти у відро, залити гарячою водою (для збереження вітамінів) і довести до кипіння. Потім воду злити, зелень віджати і дрібно нарізати. Цибулю нарізати і підсмажити, додати небагато муки і смажити ще 1 – 2 хв. Отриману заправку розвести гарячим м'ясним бульйоном, додавши спеції (лавровий лист, перець, аджику), і варити 15 – 20 хв. За 5 – 10 хв до закінчення варіння додати листя щавлю або кропиви. Якщо Ви готуєте суп з концентратів, то кропиву, щавель кладуть у киплячий суп за 5 – 10 хв до закінчення варіння.

Печене коріння лопуха. Вживаються в їжу восени або ранньою весною. Ретельно промите коріння лопуха відварюють у підсоленій воді й підсмажують з олією на сковороді. Можна, нарізавши кружечками і підсоливши, випекти їх на багатті або запекти цілі бульби в багатті так, як печуть картоплю.

Весняний салат з кульбаб. Замочивши вимите листя в солоній воді на півгодини для усунення гіркоти, дрібно його нарізають і заправляють майонезом, сметаною з додаванням спецій.

Печеня з листя. Листя кропиви, свербиги, кульбаби можна використовувати і для приготування печені. Нарізане листя смажать з додаванням цибулі на маргарині чи олії, у яких розводять трохи аджики. Додають сушені спеції на зразок хмелі-сунелі, до складу яких входить коріандр, селера, петрушка, базилік і лавровий лист. Ще смачнішою і ситнішою така страва буде при додаванні до неї дрібно нарізаного сиру, яєць.

Для правильного зберігання продуктів у поході слід захищати їх від води і вогкості, тримати у якомога прохолоднішому місці (частину продуктів у подвійних поліетиленових мішках і сітках на ніч кладуть у воду, а взимку – у сніг). Сухарі, крупи, цукор, сіль, кисіль розміщують у подвійну упаковку – спочатку в поліетиленовий, потім в матер’яний мішечок, олію – у поліетиленову каністру, а вершкове масло – в металеву коробку.

Куплені напередодні батони хліба перед виходом у похід треба обсмажити на вогні газових пальників, добре упакувати у вощаний папір, потім в поліетиленові мішки. М'ясо і ковбасу корисно обкласти тонкими скибочками часнику, а в поході – листям кропиви. Запаси хліба, крупи, цукру, солі, маргарину поповнюють у магазинах (якщо маршрут проходить через населені пункти).

Коли всі продукти розфасовані, упаковані й на тарі зроблені написи про вміст, завгосп розподіляє їх по рюкзаках. Уявляючи сумарну вагу продуктів і групового спорядження, можна визначити середню вагу рюкзака. Ураховуючи всі ці дані, а також фізичні можливості кожного туриста, розподіляють продукти по рюкзаках.

Крупи, вермішель, супи, ковбасу, сухарі, цибулю, часник слід пакувати у матер’яні мішечки (крупи зручно розфасовувати порційно на окремі етапи приготування їжі). Сало і сир загортають у вощений папір і укладають в мішечки. Цукор-рафінад (найкраще в довгих пачках по 0,5 кг), чай, сухе молоко, сіль, спеції пакують в невеликі поліетиленові пакети (зручніше з-під молока). Олію наливають у поліетиленову каністру або фляги і укладають в поліетиленовий пакет. Каву, какао-порошок засипають у металеві банки з-під кави. Халву можна перекласти в жерстяні коробки.