6.4. Сироїдіння

Сироїдіння – це система харчування, яка віддає перевагу використанню їжі, яка не піддалася тепловій дії (варінню, жарінню, тушкуванню тощо). Найчастіше до сироїдіння вдаються вегетаріанці, проте сироїди зустрічаються і серед шанувальників тваринної їжі. Прикладами можуть служити вживання в їжу деякими народами на півночі замороженої риби (строганини), використання мисливцями в їжу невареного м'яса, існуюча на бійнях традиція пити кров тварин, вживання у сирому виді устриць.

Сучасна медицина вбачає в сироїдінні як позитивні сторони, так і небезпечні, зумовлені можливістю надходження з термічно не обробленою їжею збудників хвороб. Сучасні лікарі разом з порадою вживати частіше добре вимиті свіжі овочі і фрукти роблять акцент на використанні теплових методів кулінарної обробки харчових продуктів, які зберігають корисні харчові речовини. Ці методи дають змогу зменшити втрати вітамінів й інших корисних речовин і водночас перешкоджають накопиченню в їжі шкідливих речовин, що утворюються при тепловій дії.

Користь сироїдіння для спортивної практики:

1. Збереження в їжі вітамінів та інших корисних речовин.

2. Відсутність накопичення шкідливих речовин, які утворюються в їжі при тепловій обробці.

3. Відсутність забруднення їжі продуктами горіння палива.

4. На думку послідовників сироїдіння, споживання сирих овочів і фруктів укріплює щелепи і зуби, перешкоджає в немолодому віці розхитуванню зубів.

Небезпеки сироїдіння для спортивної практики:

1. Небезпека потрапляння в організм з термічно не обробленою їжею збудників різних захворювань (мікроорганізми, яйця глистів і навіть личинки глистів у разі споживання сирого м'яса і риби).

2. Неможливість видалення з харчових продуктів шкідливих речовин з їжі шляхом її варіння і подальшого зливання бульйону.

3. Обмеження набору продуктів у раціоні людей, які харчуються тільки сирою їжею (картоплю і ряд інших продуктів у сирому вигляді зазвичай не їдять, це стосується й зернових продуктів).

6.5. Роздільне харчування

Прихильники роздільного харчування рекомендують використовувати ті чи інші продукти окремо один від одного, під час різних прийомів їжі. Обґрунтування такої системи харчування полягає в тому, що, по-перше, одноманітної їжі людина з'їдає менше ніж різноманітної, а тому знижується ризик надмірного харчування й ожиріння. По-друге, стверджують, що для перетравлення несхожих продуктів потрібні різні умови і такі продукти заважають перетравленню один одного.

Так, в системі роздільного харчування лікаря Г. Шелтона стверджується, що білки (м'ясо, молоко) і крохмалі (каші, хліб) неприпустимо поєднувати в одному прийомі їжі, оскільки білок перетравлюється в кислому середовищі, а крохмаль – у лужному. На думку Г. Шелтона, роздільне харчування не тільки полегшує травлення, виключає загнивання продуктів у шлунку, а й сприяє більш економному витрачанню травних соків.

Сучасна медицина розглядає поєднання різних продуктів з позиції оптимізації засвоєння речовин, які містяться в їжі. Рекомендації медицини не збігаються з порадами Г. Шелтона. Система Г. Шелтона не знайшла застосування в медицині ні на батьківщині цього лікаря (в США), ні в інших країнах.

Поради щодо використання роздільного харчування у спортивній практиці:

1. Можна поєднувати між собою або з молоком будь-які з наведених нижче трьох груп продуктів. Ці поєднання підвищують засвоюваність білка з їжі. Якщо організм не приймає молоко, поєднання його з бобами навряд чи виправдано.

2. Олії сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів овочів. Каротин засвоюється з моркви краще, якщо її приготувати з олією.

3. Смачне поєднання в салатах томатів з огірками призводить до втрат вітаміну С.

4. Пектини рослинних продуктів сприяють видаленню токсичних металів, які можуть бути наявні в харчових продуктах, наприклад у рибі.

5. Кислі фрукти полегшують засвоєння заліза із зернових продуктів.

Розглядаючи заборони Г. Шелтона, лікарі відзначають, що:

- у голодної людини ще до прийому їжі виділяється шлунковий сік, склад якого просто може не відповідати складу ще не з'їденого продукту;

- крохмалі й білки не можуть загнити у шлунку здорової людини. Цьому заважає соляна кислота. Тому побоювання Г. Шелтона про загнивання їжі в шлунку необґрунтоване;

- секреція травного соку на хліб вища, ніж на м'ясо – це суперечить уявленням Г. Шелтона.

Безперечно, що велика різноманітність продуктів за один прийом їжі стимулює апетит і примушує з'їсти більше, ніж потрібно організму.

Контрольні запитання

1. Що таке дієтичне харчування і на яких принципах воно будується?

2. Якими цілющими властивостями володіють деякі харчові продукти і як вони застосовуються для оздоровлення людини?

3. Що таке вегетаріанське харчування і як його можна застосувати в спортивній практиці?

4. Яке значення має нетрадиційний вид харчування – сироїдіння?

5. Яке значення має роздільне приймання продуктів в організації харчування людини?

Розділ 7