Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Учеб. пос.(укр.) ООП.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
3.35 Mб
Скачать

7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології

До захворювань з невстановленою етіологією належать юксовсько-сартландська хвороба. Отруєння викликається вживанням в їжу риби. Токсична речовина, що міститься в отруйних рибах, хімічно не встановлена. Вона концентрується в жирі риб, є термостабільною і не руйнується при нагріванні впродовж години при 120 оС. Можливо, набуття тканинами риб токсичних властивостей пов'язане з поїданням рибою насіння і квіток отруйної рослини пікульника.

В основі хвороби лежить ураження скелетних м'язів, в яких розвивається воскоподібна дегенерація, пов'язана з розпадом субстанції, зокрема міоглобіну.

7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь

Основні принципи профілактики харчових отруєнь мікробної природи полягають у такому:

  1. ізоляція джерела збудника інфекції;

  1. переривання шляхів обсіменіння харчових продуктів збудниками харчових отруєнь;

  2. запобігання розмноженню мікроорганізмів і утворенню токсинів;

  3. знешкодження потенційно небезпечних в епідемічному плані продуктів.

З метою запобігання масивному бактерійному обсіменінню ветеринарна служба проводить на м'ясопереробних підприємствах обов'язковий передзабійний огляд худоби і ветеринарно-санітарну обробку. Обов'язком ветеринарної служби є інформування про виявлені серед тварин інфекції з метою своєчасного вживання ефективних заходів щодо запобігання їх поширенню серед людей. Встановлені спеціальні правила обробки і використання м'яса, молока і яєць від хворих тварин і тварин-бактеріоносіїв.

Державна і відомча санітарно-епідеміологічна служба здійснюють заходи стосовно людини як потенційного джерела інфекції. Під час прийняття на роботу проводяться дослідження з виявлення носійства збудників кишкових інфекцій і гельмінтів.

Не допускаються до роботи або тимчасово відсторонюються від неї працівники харчових об'єктів за наявності ряду захворювань і бактеріоносійства. Для працівників харчових підприємств введені спеціальні правила особистої і виробничої гігієни.

Доброякісність води на харчовому об'єкті забезпечується вибором відповідних джерел водопостачання, які відповідають вимогам ДСТУ. Харчові підприємства обладнуються єдиною водопровідною мережею. У разі потреби створюються спеціальні системи очищення і знешкодження води.

Контрольні запитання

  1. Що таке харчові отруєння і які причини їх виникнення?

  2. Які види харчових отруєнь існують і які частіше з них виникають?

  3. Як виникають харчові токсикоінфекції та які шляхи їх профілактики?

  4. Як виникають харчові бактеріальні токсикози та які шляхи їх профілактики?

  5. Які причини виникнення харчових отруєнь небактеріального походження?

  6. У чому полягають основні принципи профілактики харчових отруєнь різного походження?

Література

1. Бин А. Фитнес и питание: Пер. с англ. – М.: Фаир-пресс, Гран, 1999. – 412 с.

2. Вайнбаум Я.С., Коваль В.И., Радионова Т.А. Гигиена физического воспитания и спорта. – М.: Академия, 2002. – 240 с.

3. Воробьев Р.И. Питание: мифы и реальность. – М.: Грэгори, 1997. – 255 с.

4. Дубровский В.И. Гигиена физического воспитания и спорта.– М.:

ГИЦ «Владос», 2003. – 509 с.

5. Калинский М.И. Питание. Здоровье. Двигательная активность. – К.: Наукова думка, 1990. – 172 с.

6. Калинский М.И., Пшендин А.И. Рациональное питание спортсменов. – К.: Здоров’я, 1985. – 127 с.

7. Лиходед В.С., Клопов Р.В., Говорухина Л.Г. Питание спортсменов: Лекции и практические занятия. – Запорожье: ЗГУ, 1997. – 82 с.

8. Лоу К. Всё о витаминах. – М.: Крон-пресс, 2000. – 344 с.

9. Питание в системе подготовки спортсменов / Под ред. В. М. Смульского,

В.Д. Моногарова, М.М. Булановой. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 222 с.

10. Мостовая А.А., Сливинская И.А., Карповец П.М. Питание юных спортсменов / Под. ред. А.А. Мостовой. – К.: Здоровья, 1989. – 108 с.

11. Рекомендации по питанию спортсменов / Под ред. А.А. Покровского. – М.: Физкультура и спорт, 1975. – 49 с.

12. Рогозкин В.А. и др. Питание спортсменов. – М.: Физкультура и спорт, 1989. – 158 с.

13. Современная энциклопедия полезного питания / Сост. А.В. Казакевич. – Донецк: БАО, 2001. – 380 с.

14. Смолянский В.Л., Шибаева Л.С. Питание спортсменов. – К.: Здоров’я,

1982. – 53 с.

15. Смоляр В.И. Рациональное питание. – К.: Наукова думка, 1991. – 365 с.

16. Синяков А.Ф. Правильное питание – залог здоровья. – М.: ЭКСМО – Пресс; ЭКСМО – Маркет, 2000. – 432 с.

17. 1000+1 совет о питании при занятии спортом. – Мн.: Харвест, 1999. – 288 с.

18. Уильямс М. Эргогенные средства в системе спортивной подготовки (главы 1 – 3). – К.: Олимпийская литература, 1997. – 255 с.

19. Хартвиг К., Раули Н. Ты то, что ты ешь. Рациональное питание и здоровье / Пер. с англ. – М.: АСТ, 2000. – 352 с.

89