4. Підготовка початкових аналітичних даних.
Відповідальним етапом в аналізі є підготовка інформації, яка включає перевірку даних, забезпечення їх зіставності, спрощення числової інформації.
Підготовка звітних матеріалів:
Встановлює доброякісність інформації: повноту даних (наприклад, повноту, якість і терміни проведення інвентаризації або переоцінки фондів, віддзеркалення їх результатів в обліку); правильність оформлення звітів; правильність підрахунків і обчислень.
Передбачає перевірку всіх привернутих даних по суті (тобто наскільки той або інший показник відповідає дійсності)
Забезпечує зіставність показників і їх відповідність (наприклад, відповідність показників звітності по платежах до бюджету і фінансуванні з бюджету даним фінансових органів).
Передбачає перевірку обґрунтованості і правильності здійснення господарських операцій (наприклад, обґрунтованість і законність списань на рахунок «Прибуток та збитки» втрат по операціях минулих літ, по незатребуваній дебіторській заборгованості і ін., правильність оцінки статей балансу відповідно до діючих положень).
Єдність звітних форм забезпечує зведеність і узагальнення даних, а отже, і можливість контролю і аналізу господарсько-фінансової діяльності. Слід пам'ятати, що зіставність звітних і планових показників значно залежить від організаційних змін (нове будівництво, розширення виробництва і т.д.). Велике значення має зустрічна перевірка (наприклад, порівнюється звітність підприємства і фінансових органів). Для цієї ж мети служить індексація витрат виробництва і т.п.
Тема 5. Система комплексного економічного аналізу і пошуку резервів підвищення ефективності виробництва.
1. Методика комплексного економічного аналізу. Системний підхід до аналізу господарської діяльності.
2. Чинники і резерви підвищення ефективності виробництва.
3. Комплексний підхід до аналізу господарської діяльності.
1. Методика комплексного економічного аналізу. Системний підхід до аналізу господарської діяльності.
Використовування методу економічного аналізу виявляється через ряд конкретних методик.
Під методикою розуміється сукупність способів, правил найдоцільнішого виконання якої-небудь роботи.
При проведенні системного аналізу виділяють, як правило, шість етапів:
Визначення об'єкту аналізу, мети і умов його функціонування, уточнення задач аналізу.
Розробка системи синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу.
Складання загальної блок-схеми аналізу, класифікація чинників, формалізація взаємозв'язків між ними.
Дослідження взаємозв'язків показників, встановлення їх кількісних характеристик.
Побудова моделі системи.
Робота з моделлю.
Розглянемо зміст цих етапів стосовно економічного аналізу господарської діяльності підприємства.
На першому етапі підприємство представляється як система, для якої визначають мету та умови функціонування. Будь-яку систему можна представити у вигляді:
-
Функціонування
Вхід Вихід
Тобто господарську діяльність підприємства можна розглядати як систему, що складається з трьох взаємозв'язаних елементів: ресурсів, виробничого процесу і готової продукції. Метою роботи підприємства є отримання прибутку або підвищення рентабельності. Задача системного аналізу - розглянути чинники, що забезпечують більш високий рівень рентабельності. Умови функціонування підприємства визначаються системою довготривалих економічних нормативів, оподаткування і зовнішньоекономічними зв'язками підприємства (тобто ринком фінансування, ринком купівлі і ринком продажів).
На другому етапі здійснюється відбір синтетичних і аналітичних показників, що характеризують виробничу діяльність підприємства.
На третьому етапі складається загальна блок-схема комплексного економічного аналізу.
Звичайно розглядається наступний склад і послідовність розділів економічного аналізу діяльності підприємства:
1. Комплексний огляд узагальнюючих показників виробничо-господарської діяльності.
2. Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва і якості продукції.
3. Аналіз натуральних і вартісних показників обсягу виробництва.
4. Аналіз використовування основних фондів й роботи устаткування.
5. Аналіз використовування матеріальних ресурсів.
6. Аналіз використовування праці і заробітної плати.
7. Аналіз собівартості продукції.
8. Аналіз прибутку і рентабельності.
9. Аналіз фінансового стану і оборотності оборотних коштів.
10. Узагальнююча оцінка роботи та аналіз ефективності економічного стимулювання.
В кожному розділі формується система аналітичних показників. Узагальнюючі показники кожного розділу називаються синтетичними. Наприклад, обсяг реалізованої продукції - синтетичний показник для розділу 3, повна собівартість цієї продукції - для розділу 7.
На четвертому етапі даються кількісні характеристики показників, досліджується взаємозв'язок чинників і показників та визначаються кількісні параметри взаємозв'язків.
На п'ятому етапі будується модель системи на основі інформації, отриманої на попередніх етапах. В неї вводять конкретні дані про роботу якого-небудь підприємства, і одержують параметри моделі в числовому виразі.
Шостий етап - робота з моделлю. Його краще всього робити на ПЕВМ у формі діалогу. Змінюючи окремі параметри ЕММ, які характеризують ті або інші чинники виробництва, визначають значення цільової функції. Порівняння результатів дозволяє оцінити підсумки господарської діяльності, виявити резерви підвищення ефективності виробництва.
Таким чином, в результаті системного аналізу дається попередня характеристика господарській діяльності за системою найважливіших показників (розділ 1), потім аналізуються чинники, що визначають ці показники, виявляються внутрішньогосподарчі резерви (розділи 2-9) і далі оцінюється діяльність підприємства, перевіряються формування і використовування фондів економічного стимулювання (розділ 10).