2. Засоби праці

F, Фв, А

3 . Предмети праці М, Мв

4 . Праця R, Пп, И

7. Капітал (фонди)

К = F + E

6. Собівартість

S = А + М + І

9. Оборотність капіталу

N/K, K/N

8. Прибутковість продукції

P=N – S,

P/N, S/N, P/S

5. Продукція

N=F*Фв= =М*Мв= =R*Пп

10. Рентабельність капіталу (підприємства) P/K=(P/N) * (N/K)

1 1. Фінансовий стан

F – основні виробничі фонди; N – продукція; Фв – фондовіддача; А – амортизація; М – матеріальні витрати; Мв – матеріаловіддача; R – виробничий персонал; Пп – продуктивність праці; І – оплата праці персоналу; S – собівартість продукції; К – авансований капітал; Р – прибуток; Е – оборотні кошти.

Рисунок 5.2 - Формування узагальнюючих показників господарської діяльності підприємства.

Тема 6. Техніко-економічний аналіз.

1. Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва і якості продукції.

2. Аналіз обсягу виробництва продукції.

3. Аналіз використовування основних фондів і матеріаломісткості продукції.

4. Аналіз використовування праці і заробітної плати.

5. Аналіз собівартості продукції.

6. Аналіз використовування авансованих виробничих фондів.

1. Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва і якості продукції.

Технічні, організаційні, зовнішньоекономічні, соціальні і природні умови господарської діяльності є чинниками підвищення економічної ефективності виробництва.

Підвищення організаційно-технічного рівня і інших умов (зовнішньоекономічних, соціальних, природних) виявляється в рівні використовування всіх трьох елементів виробничого процесу: праці, засобів праці і предметів праці. Показники використовування виробничих ресурсів - продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість і оборотність оборотних коштів, що відображає інтенсивність використовування ресурсів - є одночасно і показниками економічної ефективності підвищення техніко-організаційного рівня і інших умов виробництва.

Слід розрізняти показники економічної ефективності підвищення організаційно-технічного рівня і показники самого рівня, тобто стану техніки, технології, організації виробництва і управління.

Показники організаційно-технічного рівня можна підрозділити на три групи:

1. Показники науково-технічного рівня виробництва.

2. Показники рівня організації виробництва і праці.

3. Показники рівня управління господарською діяльністю, позавиробничою сферою.

Перша група, характеризується наступною системою показників:

• показники прогресивності і якості продукції;

• показники прогресивності вживаної техніки і технологічних процесів;

• показники ступеня механізації, автоматизації і роботизації виробництва;

• показники технічної й енергетичної озброєної праці;

• показники упровадження нової техніки;

• показники економічної ефективності заходів щодо упровадження нової техніки.

Другу групу характеризують наступні показники:

• показники рівня концентрації, спеціалізації, кооперації і розміщення виробництва;

• показники тривалості виробничого циклу;

• показники ритмічності;

• показники організації праці;

• показники стану промислової естетики і культури виробництва.

Третя група характеризується наступними показниками:

• показники виробничої структури підприємства;

• показники структури органів управління підприємством;

• показники використовування економічних і інших методів управління;

• показники постановки нормування, планування і обліково-контрольної роботи;

• показники зовнішньоекономічних зв'язків підприємства; показники соціальних умов трудового колективу та інші.

Важливим розділом аналізу науково-технічного рівня є аналіз економічної ефективності науково-технічних заходів. До них відносяться, перш за все, заходи щодо упровадження прогресивної технології, застосування нових видів сировини і матеріалів, щодо освоєння виробництва нових видів продукції, заходи із вдосконалення організації і управління виробництвом.

Економічну ефективність заходів рекомендується відображати по наступній системі показників:

1. Приріст продуктивності праці, відносне відхилення чисельності працюючих і фонду оплати праці.

2. Приріст матеріаловіддачі, фондовіддачі, відносне відхилення у витратах матеріальних ресурсів та відхилення основних виробничих фондів.

3. Приріст швидкості обороту оборотних коштів та їх відносне відхилення.

4. Приріст обсягу продукції.

5. Приріст прибутку і зміна собівартості продукції.

6. Приріст показників фінансового стану і платоспроможності підприємства.

Важливим напрямом підвищення ефективності виробництва є поліпшення якості продукції. Вплив цього чинника на загальний обсяг виробництва визначається, як правило, прямим рахунком на основі різниці в ціні виробів підвищеної якості у порівнянні з ціною виробів більш низької якості. Якщо продукція підрозділяється по сортах або є які-небудь інші градації за якістю, то вплив зміни якості на обсяг випуску продукції визначається за допомогою середньої зваженої ціни.