4. Коефіцієнт використання наявного устаткування

3. Вихід продукції на 1 грн. Вартості устаткування, що діє

6 . Коефіцієнт вартості устаткування в загальній вартості ОВФ

5. Вихід продукції на 1 грн. Вартості устаткування

8. Середня вартість устаткування

11. Середня норма амортизації

9. Середня вартість овф

7. Фондовіддача на 1 грн. Вартості засобів праці

12. Сума амортизації у собівартості продукції

10. Вартість валової продукції

13. Частка амортизації у вартості продукції

Рисунок 6.1 - Схема формування і аналізу показників і чинників використовування засобів праці

Відносна економія основних фондів розраховується по формулі

,

де ОВФ₀, ОВФ₁ – відповідно середньорічна вартість ОВФ в базисному і звітному періодах, тис. грош. од.;

Івп – індекс обсягу виробництва продукції.

Однією з найтиповіших в економічному аналізі є задача визначення впливу використовування виробничих фондів на обсяг продукції, собівартість і т.п. За базу порівняння може бути прийнятий попередній період або план на аналізований період. Вплив простіше всього визначати двома методами: методом ланцюгових підстановок або методом простого добавлення нерозкладного залишку:

- методом ланцюгових підстановок:

а) вплив зміни величини фондів

DN_F = Фв_о×DF

б) вплив зміни фондовіддачі

DN_Фв=DФв × F₁

- методом простого добавлення нерозкладного залишку:

а) вплив зміни величини фондів

DN_F=Фв_о×DF + (DФв × DF)/2

б) вплив зміни фондовіддачі

DN_Фв=DФв×F₀ + (DФв×DF)/2

Сума впливу чинників складе в обох випадках рівну величину.

Визначення ступеня ефективності застосування засобів праці передбачає розрахунок показників фондоозброєності і технічної озброєності праці (які розраховуються відношенням відповідно середньої вартості ОВФ і середньої вартості активної частини ОФ до середньої чисельності працівників), а також показника електроозброєності (як відношення кількості витраченої електроенергії на виробничу мету до середньої облікової чисельності працівників або до числа відпрацьованого часу виробничими працівниками).

В процесі аналізу темпи зміни фондо- і технічної озброєної праці зіставляються з темпами зростання продуктивності праці. Раціональним вважається співвідношення, при якому темпи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання фондо- і технічної озброєності.

Також аналізується забезпеченість машинами і устаткуванням шляхом зіставлення фактичної наявності з необхідною кількістю для виконання планового обсягу виробництва. Планова потреба в машинах і устаткуванні визначається по формулі (По)

По=(О×Км)/(Ч_е×Т)

де О - плановий обсяг виробництва продукції кожного вигляду

Км - плановий. коефіцієнт механізації виробництва

Че - експлуатаційна продуктивність устаткування за годину

Т - робочий час одиниці устаткування на плановий період.

Для характеристики ефективності використовування матеріальних ресурсів (предметів праці) застосовується система узагальнюючих і приватних показників. До узагальнюючих відносять: прибуток на 1 грн. матеріальних витрат, матеріаловіддачу, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат та інші. Приватні показники застосовують для характеристики ефективності використовування окремих видів ресурсів.

Задачами аналізу використовування предметів праці є:

• визначення рівня забезпеченості підприємства необхідними матеріальними ресурсами;

• виявлення наднормативних або дефіцитних видів матеріальних цінностей;

• встановлення ступеня ритмічності поставок, а також їх обсягу, комплектності, якості, сортності;

• встановлення обґрунтованості і з'ясування своєчасності укладання договорів на поставки засобів виробництва;

• розрахунок транспортно-заготовчих витрат;

• вивчення ефективності і раціональності використовування матеріальних ресурсів у виробництві;

• виявлення втрат унаслідок замін матеріалів і простоїв устаткування та робітників через відсутність матеріалів;

• оцінка впливу організації матеріально-технічного постачання і використовування матеріальних ресурсів на обсяг випуску і собівартість продукції і т.д.

Про ефективність використовування матеріальних ресурсів судять по наступних показниках:

• динаміці матеріальних витрат (без амортизації) на 1 грн. продукції;

• відносної економії матеріальних витрат (без амортизації);

• витраті найважливіших видів матеріальних ресурсів в натуральному виразі на 1 млн. грн. продукції;

• відношенню темпів приросту матеріальних витрат (без амортизації) до темпів приросту продукції.

В практиці аналізу діяльності підприємств частіше розраховують матеріаловіддачу (матеріаломісткість) по окремих групах матеріальних цінностей (наприклад, за основними матеріалами), а усередині них - по конкретних видах матеріалів.

Як було відзначене вище, узагальнюючу характеристику використовування предметів праці дозволяє дати відношення величини їх витрат на виробництво продукції до вартості продукції у вигляді показників матеріаломісткості (матеріаловіддачи).

Загальна схема формування факторних моделей для аналізу показників використовування предметів праці представлена на рисунку 6.2.