2. Коефіцієнт використовування основних матеріалів

1. Вартість корисно використаних основних матеріалів

3. Вартість основних матеріалів, що затрачують

4. Коефіцієнт вартості основних матеріалів в загальній вартості предметів праці

6. Вихід продукції на 1 грн. основних матеріалів

5. Вартість предметів праці, що затрачують

7. Вихід продукції на 1 грн. предметів праці (материаловіддача)

8. Вартість продукції

9. Частка витрат предметів праці у вартості продукції (матеріаломісткість)

Рисунок 6.2 - Схема формування і аналізу показників і чинників використовування предметів праці

4. Аналіз використовування праці і заробітної платні.

В основні задачі аналізу використовування праці і заробітної плати входять:

В області використовування робочої сили:

• дослідження її чисельності, складу, структури, рівня кваліфікації;

• перевірка даних про використовування робочого часу і розробка необхідних заходів щодо досягнення кращих результатів;

• вивчення форм, динаміки і причин руху робочої сили, дисципліни праці;

• аналіз впливу чисельності працюючих на динаміку продукції.

В області продуктивності праці:

• встановлення рівня продуктивності праці по підприємству в цілому і окремим підрозділам, зіставлення отриманих даних з даними попередніх періодів або з кращими аналогічними;

• визначення інтенсивних і екстенсивних чинників зростання продуктивності праці та розрахунок впливу чинників;

• дослідження якості норм виробітку, їх виконання і впливу на зростання ПП;

• виявлення резервів зростання ПП і розрахунок їх впливу на динаміку основних показників випуску продукції.

В області оплати праці:

• перевірка ступеня обґрунтованості вживаних форм і систем оплати праці;

• визначення розмірів і динаміки середньої заробітної плати по категоріях трудящих;

• виявлення впливу відхилень в чисельності працівників і в середній зарплаті на витрату фонду зарплати;

• дослідження темпів зростання зарплати, їх співвідношення з темпами зростання продуктивності праці і т.д.

Розглянемо найважливіші приватні показники, що використовуються для аналізу праці і заробітної плати. Для характеристики руху робочої сили визначаються коефіцієнти оборотів по прийняттю і звільненню (відповідно Кп і Ку)

Кп = Чп/Ч Кз=Чз/Ч

де Чп, Чз - чисельність відповідно прийнятих і звільнених працівників

Ч - загальна чисельність працюючих.

При аналізі зміни продуктивності праці слід визначати вплив зміни питомої ваги основних працівників в загальній їх чисельності. Його можна визначити по формулі

DПП = (Уф-Уп)×100/Уп

де Уп, Уф - питома вага основних працівників в загальній їх чисельності відповідно за планом та фактом.

Слід також пам'ятати, що виробіток за годину (середню продуктивність праці за годину) робітника визначають: середня норма виробітку, коефіцієнт виконання норм і питома вага нормованих робіт.

Взаємозв'язок показників ПП, трудомісткості і коефіцієнта виконання норм виробітку визначається наступною залежністю:

In=Iн/It

де In - індекс продуктивності праці за годину,

Iн - індекс виконання норм виробітку,

It - індекс трудомісткості.

Для визначення абсолютного впливу зміни трудомісткості на продуктивність праці використовується наступний розрахунок:

де DП - зміна продуктивності праці %

DТ - зміна трудомісткості %.

Питома вага робіт, охоплених нормуванням визначається відношенням чисельності працівників на нормованих роботах (Rн) до загальної. чисельності працівників (Rз):

g= Rн/ Rз

або відношенням відпрацьованого нормованого робочого часу до загального відпрацьованого часу за звітний період:

g= Tн/ Tз

Слід також пам'ятати, що при зіставленні темпів зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати враховуються всі доходи, отримані працівниками, у тому числі і премії з фондів матеріального заохочення.

Ефективність використовування праці в галузях матеріального виробництва оцінюється показниками:

• темп зростання продуктивності праці;

• частка приросту продукції за рахунок підвищення ПП;

• відносна економія живої праці (працівників з розрахунку на рік) порівняно з умовами базисного року;

• відносна економія фонду оплати праці;

• відношення темпів приросту ПП і приросту середньої заробітної плати.

При аналізі використовування ФЗП визначають абсолютне і відносне відхилення фактичної його величини від планової:

,

де ФЗП₁, ФЗП₀ – фонд оплати праці відповідно в базисному і звітному періодах, тис. грн.

Івп – індекс обсягу випуску продукції.

Проте слід враховувати, що коректуватися на зміну обсягу випуску продукції повинна тільки змінна частина ФЗП, постійна частина оплати праці не змінюється. При розрахунку відносної економії ФЗП можна використовувати коефіцієнт змінних виплат, який відображає питому вагу змінної зарплати в загальному фонді. Тоді коефіцієнт коректування (змінних виплат) покаже, на яку частку відсотка слід збільшувати плановий ФЗП за кожний відсоток перевиконання плану по випуску продукції

де Кк – коефіцієнт коректування

Кп – коефіцієнт змінних виплат

DN% - приріст обсягу випуску продукції %

Тоді відносне відхилення ФЗП, що враховує режим економії в оплаті праці (коефіцієнт змінних виплат) складе:

Найважливішими показниками використовування праці на підприємствах є частка засобів на оплату праці персоналу у вартості продукції і продуктивність праці. На їх формування робить вплив ряд чинників, вплив яких можна визначити за допомогою побудови відповідних факторних систем (див. рис. 6.3). Слід враховувати, що значення приросту чисельності працюючих і їх продуктивності праці для зростання обсягів виробництва неоднаково. Перший чинник - кількісний, характеризує екстенсивність використовування праці, другий чинник - якісний. Якщо зростання ПП обгонить зростання середньої заробітної плати, то це означає пряме зниження собівартості виробництва, а, отже, підвищення його рентабельності.