3. Види економічного аналізу. Зміст, предмет, задачі економічного аналізу.

Класифікація ЕА має важливе значення для правильного розуміння його змісту і задач. ЕА класифікують по різних ознаках.

По галузевій ознаці аналіз ділять на:

1. Галузевий, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки.

2. Міжгалузевий, який є теоретичною і методологічною основою ЕА у всіх галузях національної економіки.

По ознаці часу його ділять на:

1. Попередній (прогнозний) аналіз.

2. Подальший (ретроспективний) аналіз:

• оперативний (ситуаційний);

• підсумковий (заключний).

Прогнозний аналіз проводять до здійснення господарських операцій для обґрунтовування планових завдань і управлінських рішень, прогнозування майбутнього і попередження небажаних результатів.

Ретроспективний аналіз проводиться після здійснення господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення резервів діяльності і об'єктивної оцінки її результатів. Оперативний аналіз проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну. доба, декаду і т.д.). Його мета оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Підсумковий аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). При цьому діяльність вивчається комплексно і всесторонньо за звітними даними за відповідний період, тобто забезпечується більш повна оцінка діяльності підприємства.

По просторовій ознаці виділяють:

1. Внутрішньогосподарчий аналіз, який вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства і його структурних підрозділів.

2. Міжгосподарський аналіз. При цьому порівнюють результати діяльності декількох підприємств, що дозволяє вивчити передовий досвід, виявити недоліки і резерви, а, отже, дати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства.

Важливе значення має класифікація по об'єктах управління, тому що господарська діяльність складається з окремих підсистем: економіки, техніки, технології і т.д. Виділяють:

1. Техніко-економічний аналіз. Вивчає взаємодію технічних і економічних процесів і встановлює їх вплив на економічні результати діяльності підприємства.

2. Фінансово-економічний аналіз. Основну увагу приділяє фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, виявленню резервів поліпшення фінансового стану і т.п.

3. Управлінський аналіз. Проводиться з метою отримання інформації, необхідної для планування, контролю і прийняття оптимальних управлінських рішень, вироблення стратегії і тактики розвитку підприємства, його маркетингової діяльності. Як правило, носить оперативний характер, результати його є комерційною таємницею.

4. Соціально-економічний аналіз. Вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їх взаємний вплив і вплив на економічні результати діяльності.

5. Економіко-статистичний аналіз. Застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління.

6. Економіко-екологічний. Досліджує взаємодію екологічних і економічних процесів, пов'язаних із збереженням і поліпшенням навколишнього середовища і витратами на екологію.

7. Маркетинговий аналіз застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту продукції, комерційного ризику, тактики і стратегії маркетингової діяльності і т.д.

За змістом програми аналіз може бути:

1. Комплексним. При цьому діяльність підприємства вивчається всебічно.

2. Тематичним. Вивчаються тільки окремі її сторони, що представляють в певний момент найбільший інтерес.

По суб'єктах (користувачам) аналізу:

1. Внутрішній. Проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного або довгострокового управління діяльністю.

2. Зовнішній. Проводиться на підставі звітності органами господарського управління, банками, інвесторами і т.п.

Кожний з названих видів аналізу своєрідний за змістом, організацією і методикою проведення.

Зміст економічного аналізу витікає з тих функцій, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук. Його зміст складають:

а) дослідження економічних процесів в їх взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів і чинників суб'єктивного порядку;

б) наукове обґрунтовування бізнес-планів, об'єктивна оцінка їх виконання;

в) виявлення позитивних і негативних чинників і кількісне вимірювання їх дії;

г) розкриття тенденцій господарського розвитку, визначення невикористаних внутрішньогосподарчих резервів;

д) оцінка результатів діяльності, розробка заходів щодо використовування резервів, прийняття оптимальних управлінських рішень.

Дослідження економічних процесів починається з вивчення окремих господарських фактів. Господарські процеси вивчаються в їх причинно-наслідковому взаємозв'язку і взаємо обумовленості. Причинний аналіз виходить з того, що кожний фактор повинен отримати відповідну оцінку. З цією метою фактори класифікуються по групах: істотні і неістотні, основні і побічні і т.д. Далі досліджується вплив на господарські процеси перш за все істотних, визначаючих чинників. В процесі аналізу повинні визначатися ступінь дії чинників на кінцеві результати і ефективність діяльності підприємства, а також напрям їх дії (позитивне або негативне). Визначення напряму і сили дії різних чинників допомагає виявити тенденції господарського розвитку і невикористані внутрішньогосподарчі резерви. Це також є основою прийняття оптимального управлінського рішення.

Предметом науки слід вважати те специфічне, що дозволяє відрізнити її серед безлічі інших наук.

Під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств (об'єднань, асоціацій), соціально-економічна ефективність і кінцеві результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів та одержують відображення через систему економічної інформації .

Слід звернути увагу, що економічний аналіз вивчає господарські процеси і кінцеві результати діяльності підприємств. Тобто економіка підприємств повинна вивчатися як в динаміці, так і в статиці .

Задачі економічного аналізу обумовлені його змістом. Серед них:

1. Підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів і нормативів (в процесі їх розробки);

2. Об'єктивне й всебічне дослідження виконання бізнес-планів і дотримання нормативів (за даними обліку і звітності);

3. Визначення економічної ефективності використання всіх видів ресурсів;

4. Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів (на всіх стадіях виробничого процесу);

0. Випробування оптимальності управлінських рішень (на всіх ступенях ієрархічних сходів).

Перша задача розв'язується на основі ретроспективного аналізу діяльності. Виявляються основні чинники, що роблять вплив на господарську діяльність даного підприємства.

Друга задача. Досліджується виконання виробничої програми по кількості і асортименту найважливіших виробів, якості продукції, ритмічності виробництва і т.п.

Третя задача. Окремо досліджується ефективність використовування: засобів і предметів праці; робочої сили; фінансових ресурсів (власних і позикових, основних і оборотних).

Четверта задача. Тут слід звертати увагу на дотримання принципу – досягнення найбільших результатів з якнайменшими витратами. Виявлення резервів здійснюється шляхом порівняльного вивчення виконання плану внутрішніми підрозділами підприємства, однорідними підприємствами, а також вивчення і якнайповнішого використання вітчизняного і зарубіжного передового досвіду .

Шоста задача. Виявити раціональність і ефективність управлінського рішення можна лише на основі попереднього економічного аналізу.