2. Класифікація способів і прийомів аналізу.

Інструментарієм аналізу виступають його способи та прийоми. Вони використовуються для первинної обробки інформації, при вивченні закономірностей розвитку об'єктів, для узагальнення результатів аналізу і т.п. В економічному аналізі використовується багато різних способів (див. рис. 2.1). Серед них виділяють традиційні, в число яких можна включити використовування абсолютних, відносних і середніх величин; застосування порівняння, угрупування; балансового методу; графічного методу; способи детермінованого і стохастичного факторного аналізу, що використовуються для вивчення впливу чинників на результати діяльності і підрахунку резервів та різні способи оптимізації показників

Способи оптимізації показників

Способи стохастичного факторного аналізу

Способи детермінованого факторного аналізу

Традиційні способи обробки інформації

Індексний метод

Ланцюгові підстановки

Метод абсолютних різниць

Метод відносних різниць

Метод диференціального числення

Метод зважених кінцевих різниць

Логарифмічний метод

та інші.

Порівняння

Абсолютних, відносних й середніх величин

Групування

Графічний

Балансовий

Кореляційний аналіз

Дисперсійний аналіз

Компонентний аналіз

Сучасний багатовимірний факторний аналіз

та інші.

Математичне

програмування

Теорія масового обслуговування

Теорія ігор

Дослідження операцій

та інші.

Рисунок 2.1 – Способи аналізу господарської діяльності підприємства

Аналіз процесів починається з використання абсолютних величин (обсяг виробництва по вартості або в натуральних вимірниках, сума прибутку і т.д.). Проте, в аналізі вони використовуються в основному як база для розрахунку середніх і відносних величин.

Відносні величини застосовують при аналізі явищ динаміки, при вивченні показників структурного порядку, чисто аналітичний характер мають відносні величини інтенсивності (наприклад, фондовіддача, тобто випуск промислової продукції, віднесений до середньорічної вартості основних виробничих фондів). В АГД використовують різні види відносних величин: планового завдання, виконання плану, динаміки, структури, координації, інтенсивності, ефективності.

Важливе значення мають середні величини, які узагальнюють сукупності однорідних показників, дозволяють порівняти ознаку, що вивчається, по різних сукупностях або по одній сукупності за різні періоди. З їх допомогою можна визначити загальні тенденції в розвитку економічних процесів.

Порівняння - найраніший і поширений спосіб аналізу. Існує декілька форм порівняння: з планом, з попереднім періодом, порівняння з кращим, порівняння з середніми даними. Обов'язковою умовою порівняння повинні бути зіставність показників за змістом та структурою. З певними труднощами пов'язано порівняння з минулим часом через порушення умови зіставності. Як правило, порівняння з минулим вимагає перерахунку оборотів в однакові ціни, перерахунку низки статей витрат із застосуванням індексу цін, тарифів і т.п.

Угрупування припускає класифікацію явищ і процесів, а також чинників, що їх обумовлюють. Широке розповсюдження отримали типологічні, структурні і аналітичні угрупування. За допомогою типологічних угрупувань вивчаються, наприклад, інструментальне, складське, ремонтне і транспортне господарства; групи підприємств по формах власності і т.п. Структурні угрупування дозволяють вивчати внутрішню будову показників, співвідношення в ньому окремих частин. Вони використовуються, наприклад, при вивченні складу підприємств; структури продукції, що випускається ними (по видах і асортименті). Аналітичні угрупування використовуються для визначення наявності, напряму і форми зв'язку між показниками. При побудові таких угрупувань один з взаємозв'язаних показників розглядається як чинник, а другий - як результат впливу першого.

Балансовий метод служить для відображення співвідношень двох груп взаємозв'язаних і урівноважених економічних показників, підсумки яких повинні бути тотожними. З його допомогою аналізуються використання робочого часу, фінансовий стан, забезпеченість підприємства трудовими ресурсами і т.п. Він може застосовуватися в тих випадках, коли має місце суворо функціональна залежність. Складається балансова таблиця, в якій порівнюються планові і фактичні значення аналізованих показників. Використовуючи цей спосіб особливу увагу слідує приділяти знакам, оскільки знаки відхилень показників доводиться розставляти по економічному змісту залежно від напряму впливу чинників на підсумковий показник.

Широке розповсюдження отримали способи детермінованого факторного аналізу.

Індексний метод базується на відносних показниках, що виражають відношення рівня даного явища до рівня його в минулий час або до рівня аналогічного явища, прийнятого як база.

Індексним методом можна виявити вплив на сукупний показник різних чинників, що вивчаються. Тут слід пам'ятати правило: при визначенні впливу кількісного чинника якісний фіксується на базисному рівні, а при визначенні впливу якісного чинника, кількісний фіксується на рівні звітного періоду.

Метод ланцюгових підстановок використовується тоді, коли залежність між явищами має суворо функціональний характер. Він полягає в послідовній заміні планової величини одного з чинників фактичною величиною, вся решта показників при цьому вважається незмінною.

Y₀ =f (a₀, b₀, c₀, d₀ );

Yум₁ =f (a₁, b₀, c₀, d₀ );

Yум₂ =f (a₁, b₁, c₀, d₀);

Yум₃ =f (a₁, b₁, c₁, d₀ );

Y₁ =f (a₁, b₁, c₁, d₁ );

DY = Y₁ – Y₀;

DYа = Yум₁ –Y₀;

DYb = Yум₂ – Yум₁ і т.д.

При використанні методу в першу чергу виявляється вплив кількісних показників, а потім - якісних.

Спосіб абсолютних різниць є різновидом методу ланцюгових підстановок і застосовується в детермінованому аналізі в основному для мультиплікативних і змішаних моделей типу

Y = (а – b) * с

Особливо ефективний, коли початкові дані містять абсолютні відхилення по факторних показниках:

Dа = а₁ – а₀

Db = b₁ – b₀ і т.д.

При його використанні величина впливу чинників розраховується множенням абсолютного приросту досліджуваного чинника на базову величину чинників, які перебувають праворуч від нього, і на фактичну величину чинників, розташованих зліва від нього.

Алгоритм розрахунку для моделі Y = abc записується у вигляді

DY = Y₁ – Y₀

DYа = Dа * b₀ * c₀

DYb = a₁ * Db * c₀

DYс = a₁ * b₁ * Dс

Алгоритм розрахунку для змішаної моделі розглянемо на прикладі моделі прибутку від реалізації продукції

П = q*(p – z)

Згідно методу ланцюгових підстановок

П₀ = q₀*(p₀ – z₀)

Пум₁ = q₁*(p₀ – z₀)

Пум₂ = q₁*(p₁ – z₀)

П₁ = q₁*(p₁ – z₁)

Тоді

DПq = Dq*(p₀ – z₀)

DПp = q₁*Dp

DПz = q₁*(-Dz)

Спосіб відносних різниць застосовується для мультиплікативних моделей (особливо, якщо початкові дані містять відносні відхилення факторних показників в % або коефіцієнтах). Алгоритм розрахунку для вищенаведеної моделі записується у вигляді

, ,

, ,

, .

Його використовують, якщо необхідно розрахувати вплив великої кількості чинників (8-10 і більш).