Порядок проведення дезінфекції хімічними засобами

Приміщення, устаткування, інвентар та інші об'єкти обробляють розчинами хімічних дезінфікуючих засобів шляхом рівномірного зрошення їх, поверхонь, аж до повного змочування. Для дезінфекції закритих приміщень застосовують також аерозолі, які одержують із розчинів дезінфікуючих засобів. Окремі об'єкти знезаражують за допомогою інших методів дезінфекції (термічний, газовий, радіаційний, повітряний, паровий, пароповітряний, пароформаліновий), відповідно до діючих інструкцій і настанов. Залежно від характеру об'єкта, ступеня його очищення й мети дезінфекції для однократного зрошення розчини дезінфікуючих засобів готують із розрахунку 0,3-0,5 л/м² сумарної площі об'єкта. В деяких випадках, за вказівкою ветеринарного фахівця, відповідального за проведення дезінфекції, норма витрати розчинів може бути збільшена. При визначенні сумарної площі враховують площу підлоги, стін, стель, перегородок, зовнішньої й внутрішньої поверхонь всіх елементів устаткування тваринницьких приміщень чи інших об'єктів, що підлягають зволоженню дезінфікуючими розчинами. Поверхні приміщень зрошують дезінфікуючими розчинами у такому порядку: спочатку, починаючи з ближнього від входу кутка приміщення, рівномірно зволожують підлогу у станках, стійлах, міжстійлові перегородки, устаткування, стіни, а потім стелю і підлогу в проході. Одночасно дезінфікують предмети догляду за тваринами й інвентар, що використовується у даному приміщенні. При застосуванні для дезінфекції суспензії свіжогашеного вапна (методом побілки) спочатку обробляють стіни, міжстійлові перегородки, стелю й інші об'єкти, що підлягають побілці, а потім зрошують іншим дезінфікуючим розчином інші елементи (підлогу, годівниці й ін.) приміщення й устаткування. Після нанесення дезінфікуючих розчинів приміщення закривають на 3 год. Якщо є можливість, то експозицію збільшують до 6-12 год. При виборі експозиції необхідно враховувати також стійкість устаткування тваринницьких приміщень до дії використаного дезінфікуючого засобу. По закінченні дезінфекції приміщення провітрюють, а поїлки, годівниці та канали для стоку гною звільняють від залишків препарату. Доступні тваринам ділянки поверхні приміщень і устаткування обмивають водою. Будівлю провітрюють до повного зникнення запаху препарату. Винесене перед дезінфекцією устаткування протирають дрантям, зволоженим розчином дезінфікуючого засобу, а через 1 год. повторно протирають дрантям, змоченим водою. Після цього його встановлюють у приміщенні. Концентрацію робочих розчинів дезінфі куючих засобів визначають, виходячи з мети дезінфекції (профілактична чи вимушена) і приналежності збудника хвороби до відповідної за стійкістю до дії хімічних дезінфікуючих засобів групи.

Збудників основних інфекційних хвороб тварин і птахів, за стійкістю до хімічних дезінфікуючих засобів, поділяють на чотири групи: малостійкі, стійкі, високостійкі й особливо стійкі.

До групи малостійких (перша група) належать збудники лейкозу, бруцельозу, колібактеріозу, лептоспірозу, лістеріозу, хвороби Ауєскі, пастерельозу, сальмонельозу, трихомонозу, кампілобактеріозу, трипаносомозу, токсоплазмозу, інфекційного ринотрахеїту, парагрипу і вірусної діареї великої рогатої худоби, контагіозної ектими, інфекційній агалактії і контагіозній плевропневмонії овець і кіз, набрякової хвороби, інфекційного атрофічного риніту, дизентерії, трансмісивного гастроентериту, балантидіозу, гемофільозної плевропневмонії й бешихи свиней, ринопневмонії коней, пулорозу-тифу, мікоплазмозу птахів, міксоматозу кроликів, діарейних захворювань молодняку, що викликаються умовно-патогенною мікрофлорою (протей, клебсіели, морганели і т.п.).

До стійких (друга група) належать збудники аденовірусних інфекцій, ящуру, віспи, туляремії, орнітозу (псітакозу), диплококозу, стафілококозу, стрептококозу, сказу, чуми, некробактеріозу, аспергильозу, кандидомікозу, трихофітії, мікроспорії, інших мікозів тварин і птахів, хламідіозів, рикетсіозів, ентеровірусних інфекцій, грипу сільськогосподарських тварин і птахів, злоякісної катаральної лихоманки, плевропневмонії, актиномікозу великої рогатої худоби, інфекційної катаральної лихоманки, копитної гнилі й інфекційного маститу овець, везикулярної хвороби свиней, інфекційної анемії, інфекційного енцефаломіеліту, епізоотичного лімфангіту, сапу й миту коней, гепатиту каченят, вірусного ентериту гусенят, інфекційного бронхіту, ларинготрахеїту, хвороби Марека, хвороби Гамборо, інфекційного енцефаломіеліту і Нюкаслської хвороби птахів, вірусного ентериту, алеутської хвороби, псевдомонозу й інфекційного гепатиту м'ясоїдних, вірусної геморагічної хвороби кроликів. По режимах другої групи збудників дезінфекцію проводять також при хворобах, які викликаються некласифікованими вірусами.

Високостійкі до дії хімічних дезінфікуючих засобів (третя група) - збудники туберкульозу тварин і птахів і паратуберкульозного ентериту великої рогатої худоби.

До особливо стійких (четверта група) належать збудники сибірки, анаеробної дизентерії ягнят, анаеробної ентеротоксимії поросят, брадзоту, злоякісного набряку, інфекційної ентеротоксимії овець, емфізематозного карбункула, інших спорових інфекцій, кокцидіозу. По режимах четвертої групи збудників дезінфекцію здійснюють також, при гостроперебігаючих інфекційних хворобах тварин (птахів) нез'ясованої етіології. При інфекційних хворобах, що рідко зустрічаються, дезінфекцію проводять відповідно до діючих інструкцій по боротьбі з цими хворобами.

1. Концентрація розчинів хімічних дезінфікуючих засобів для профілактичної й вимушеної дезінфекції, %

Дезінфікуюча речовина	Групи стійкості збудників
	перша	друга	третя	четверта
Натр їдкий	2	4	3	10
Формалін, параформальдегід	2	2	3	4
Хлорне вапно	2	3	5	5
Нейтральний кальцію гіпохлорит	2	3	5	5
Глутаровий альдегід	0,5	1	1	2
Лізол	5	н/з	н/з	н/з
Дезонол	5	10	н/з	н/з
Фєносмолін	3	5	8	18
Технічний розчин натрію фенолятів	4	5	н/з	н/з
ДП-2	1,5	2,0	4,0	5,0
Йод однохлористий	5	5	10	10
Свіжогашене вапно	20	20	20	н/з
Кальцинована сода	5	н/з	н/з	н/з
Препарати на основі надоцтової кислоти	0,3	0,5	1,0	н/з
Фрезет	2	4	3	н/з

Примітка, н/з - препарат для дезінфекції не застосовують.

Для профілактичної дезінфекції об'єктів тваринництва застосовують хімічні дезінфікуючі засоби в концентрації, зазначеній для збудників першої групи стійкості. У господарствах промислового типу й комплексах профілактичну дезінфекцію проводять по режимах, що відповідають діючим інструкціям із дезінфекції. Концентрація розчинів формаліну, параформальдегіду, хлорного вапна, нейтрального кальцію гіпохлориту, глутарового альдегіду, лізолу, феносмоліну, технічного розчину натрію фенолятів, ДП-2, препаратів на основі надоцтової кислоти і фрезету - зазначена за діючою речовиною, а натру їдкого, дезонолу, йоду однохлористого і кальцинованої соди - по препарату. Розчини натру їдкого, кальцинованої соди і фрезету застосовують гарячими (80-90°С). Суспензію свіжогашеного вапна й кальциновану соду використовують лише для профілактичної і поточної дезінфекції.

При туберкульозі й паратуберкульозі натр їдкий чи фрезет і формалін чи параформ застосовують у вигляді лужного розчину формальдегіду, що містить 3 % лугу і 3 % формальдегіду, а при мікозах відповідно 1 % і 2 %.

При аспергильозі птахів усі дезінфікуючі засоби, крім дезонолу, застосовують після зволоження поверхонь 0,5 %-м розчином миючих засобів ОП-7 чи ОП-10 із розрахунку 0,3 л/мЗ або ж додають їх у дезінфікуючий розчин.

При миті коней хлорне вапно і нейтральний кальцію гіпохлорит застосовують у 4 %-й концентрації.

При дерматофітозах і аспергильозі птахів застосовують 4 %-й глутаровий альдегід.

При дезінфекції автомобільного транспорту після перевезення хворих туберкульозом тварин використовують 3 %-і глутаровий альдегід і фрезет (без формальдегіду). Витрата розчинів 0,5 л/м² Експозиція І год. Для заключної дезінфекції при туберкульозі препарат ДП-2 застосовують у 5 %-й концентрації.

При сибірці хутрових звірів для дезінфекції шедів і кліток, крім зазначених у таблиці препаратів, використовують також 7 %-й (за діючою речовиною) розчин перекису водню з додаванням 0,2 % молочної кислоти і такої ж кількості миючого засобу ОП-7. Обробляють дворазово з інтервалом 1 год.

При сказі хутрових звірів і собак металеві клітки обпалюють вогнем паяльної лампи з дотриманням заходів протипожежної безпеки.

При стрептококозі нутрій звільнені від тварин приміщення дезінфікують 2 %-м розчином натру їдкого з додаванням до нього 2 %-в натрію метасилікату, 2 %-м розчином формальдегіду чи хлораміну, а сітчасті вигули в зайнятих тваринами приміщеннях при стрептококозі і колібактеріозі обробляють 2 %-м розчином хлораміну чи дезмолу.

При дезінфекції поверхонь приміщень для І групи стійкості збудників суспензію негашеного вапна витрачають із розрахунку 10 г/м², для II групи - 20, для III групи - 40 r/м², а при знезараженні препаратами ДП-2, хлорним вапном, нейтральним кальцію гіпохлоритом відповідно групам витрата активного хлору повинна бути 1 г/м² 2 і 3 г/м².