1.3. Профілактична дезінфекція

Профілактичну дезінфекцію приміщень для тварин (птахів) здійснюють за планом, складеним з урахуванням особливостей технології вирощування й виробництва та епізоотичного стану зони розташування господарства. Одночасно з приміщеннями знезаражують усе устаткування й інвентар, що в них знаходяться. У господарствах, вільних від інфекційних хвороб і розташованих у благополучній зоні, профілактичну дезінфекцію приміщень для утримання дорослих тварин проводять один раз на рік перед переводом худоби на зимове стійлове утримання. Родильні відділення, телятники, профілакторії, приміщення для відгодівлі великої й дрібної рогатої худоби, лікувально-санітарні пункти чи окремі станки в цих приміщеннях знезаражують щоразу після звільнення чи перед постановкою в них інших тварин. Зимові приміщення для свиней при літньо-табірному утриманні дезінфікують перед постановкою в них тварин по закінченні табірного періоду, а в подальшому - щоразу перед розміщенням у них нового поголів'я (після кожного туру опоросів, кожного циклу дорощування поросяти чи відгодівлі свиней). При цілорічному використанні приміщень для свиней їхню дезінфекцію проводять щоразу у технологічні розриви. У постійно зайнятих тваринами приміщеннях усі станки, що вивільняються, дезінфікують по черзі. Приміщення для утримання тварин на карантинних фермах знезаражують щоразу по закінченні терміну карантинування чергової партії тварин. Під партією тварин варто розуміти однорідну групу тварин, що надійшли від одного постачальника і супроводжувана одним ветеринарним свідоцтвом (довідкою). У птахівницьких господарствах при клітковому й безвигульному утриманні птахів дезінфекцію приміщень здійснюють щоразу перед посадкою нової партії птахів: у пташниках із вигульним утриманням -два рази на рік (навесні й восени), а при утриманні на глибокій підстилці - один раз на рік при її заміні. Інкубаторій знезаражують перед початком і по закінченні інкубації яєць. Приміщення для утримання кроликів і хутрових звірів дезінфікують у міру їхнього звільнення в період технологічних розривів. Літні будиночки для тварин (птахів) по закінченні періоду їхнього використання (восени) очищають від забруднень, а дезінфікують навесні перед розміщенням у них тварин (птахів), а також щоразу при зміні поголів'я. Профілактичну дезінфекцію приміщень у місцях періодично діючих тваринницьких виставок проводять перед постановкою в них тварин і після їхнього видалення, а в інших пунктах тимчасового скупчення худоби - за вказівкою працівників відповідних ветеринарних служб. У благополучних по інфекційних хворобах господарствах, розташованих у загрозливій зоні, зимові приміщення для утримання дорослої худоби при пасовищному й стійлово-вигульному утриманні дезінфікують дза рази на рік (навесні й восени). Приміщення кормоцехів дезінфікують не рідше одного разу на місяць, устаткування для приготування й роздачі кормів - один раз на тиждень, а після кожного приготування (роздачі) корму чи годівлі промивають водою. Періодичність дезінфекції приміщень санітарно-забійного пункту (забійних площадок) установлюють з урахуванням особливостей їхнього використання. У забійному залі дезінфекцію проводять щодня наприкінці зміни і щоразу після забою тварин, при розтині туш яких виникла підозра на захворювання інфекційними хворобами. Одночасно дезінфікують все устаткування забійного залу (візки, столи для розбирання внутрішніх органів, вішала й ін.). Приміщення для розтину й утилізації знезаражують щоразу після розтину трупів чи завантаження трупоспалювальної печі (автоклава). Інструмент, що використовується для розтину й ветеринарно-санітарної експертизи туш і патологоанатомічноґо розтину, дезінфікують після розтину (огляду, розтину) кожної туші (трупа) із підозрою на інфекційну хворобу. Холодильні камери дезінфікують одночасно з розморожуванням і очищенням від снігової шуби холодильних батарей і стін. Крім цього, холодильні камери незалежно від часу попередньої дезінфекції знезаражують щоразу після видалення з них продуктів забою від тварин, хворих на інфекційні хвороби чи бактеріоносіїв. Особливо ретельно при цьому очищають і дезінфікують ті ділянки поверхні, із якими стикалися продукти забою від хворої тварини.

Для дезінфекції взуття, при вході у виробничі споруди на всю ширину проходу, обладнують дезванночки завдовжки 1,5 м, які на глибину 10 см заповнюють дезінфікуючим розчином. Усередині споруди при вході в кожну ізольовану секцію (бокс) установлюють дезкилимки, заповнені поролоном, тирсою чи іншим пористим еластичним матеріалом, який рясно просочують дезінфікуючим розчином, який використовують для дезінфекції приміщень. Не рідше одного разу на місяць на фермі встановлюють санітарний день, протягом якого піддають ретельному очищенню територію виробничої зони, очищають від пилу вікна, стіни й стелі в побутових і допоміжних приміщеннях, коридорах. Забруднені місця миють гарячою водою чи 1,5-2 %-м розчином кальцинованої соди. При необхідності здійснюють побілку стін, стель і дезінфекцію підлоги. Після завершення будівництва, капітального ремонту чи реконструкції тваринницьких приміщень чи інших об'єктів на території виробничої зони ферми безпосередньо перед уведенням в експлуатацію проводять їх передпускове очищення й дезінфекцію. Передпускову дезінфекцію закритих приміщень здійснюють (по можливості) аерозолями дезінфікуючих засобів чи вологим методом по режимах профілактичної дезінфекції. Для профілактичної дезінфекції застосовують засоби, зазначені в таблиці 1 для збудників першої групи стійкості. У благополучних по інфекційних хворобах тваринницьких господарствах, розташованих у загрозливій зоні, для профілактичної дезінфекції використовують засоби, рекомендовані при захворюванні, загроза поширення якого існує в даному регіоні. У господарствах, розташованих у благополучній зоні, у постійно зайнятих тваринами приміщеннях для утримання дорослої худоби (корів, нетелів і супоросних свиноматок, кнурів, ремонтного молодняку) профілактичну дезінфекцію окремих станків при їхньому звільненні проводять шляхом ретельного механічного очищення й мийки. Для профілактичної дезінфекції кормокухонь у звірівницьких господарствах застосовують гарячий (60-70°С) розчин дезмола (5%-й), 2 %-й хлораміну, 1 %-й глутарового альдегіду, 2 %-й розчин формальдегіду. Розчин дезмола наносять дворазово з інтервалом ЗО хв., а розчини інших препаратів - однократно з розрахунку 0,5 л/м . Експозиція знезараження 3 год. При використанні розчинів формальдегіду після закінчення експозиції залишки препарату нейтралізують 0,5 %-м розчином аміаку. Для профілактичної дезінфекції можна використовувати порошкоподібні палене негашене вапно і хлормісткі препарати (ДП-2, хлорне вапно, кальцію гіпохлорит нейтральний) із розрахунку 60-150 мл/м² (табл. 1). Перед застосуванням цих засобів поверхні приміщень попередньо зволожують обприскувачами ОПВ-1200, ОВТ-1, ОВТ-1А, а розпорошують агрегатом ОСУ-50А.