псих пед засади мовного спілкуванняpdf

271

Муздыбаев К. Психология зависти // Психол. журн. — 1997. — № 6. — С. 3-12.

Муздыбаев К. Психология ответственности. — Л.: ЛГУ, 1983.

Муздыбаев К. Феноменология надежды. Статья 1 // Психол. журн. — 1999. — № 3. — С. 18-27.

Муздыбаев К. Эгоизм личности // Психол. журн. — 2000. — № 2.

Мясищев В. Н. Психология отношений // Избр. психол. труды. — М.; Воронеж, 1998.

Мясищев В. Н. Личность и неврозы. — Л., 1960.

Нартова-Бочавер С. К. Два типа нравственной самоактуализации личности (альтруистическое поведение) // Психол. журн. — 1993. — № 4. Национально-культурная специфика речевого поведения. — М.: Наука, 1977.

Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995. — Т. 3.

Никитин Е. П., Харламенкова Н. Е. Феномен человеческого самоутверждения. — СПб., 2000.

Обуховский К. Психология влечений человека. — М., 1972

Оллпорт Г. Личность в психологии. — М.: Ювента, 1998.

Опросник межличностных отношений. Методическое руководство. — СПб: СПбГУ, 1992.

Осорина М. В. О некоторых традиционных формах коммуникативного поведения детей // Этнические стереотипы поведения. — М.: Наука, 1985.

Панферов В. Н. Общение как предмет социально-психологических исследований: Дис. ... докт. психол. наук. - Л., 1983.

Панферов В. Н. Когнитивные эталоны и стереотипы взаимопонимания людей // Вопр. психол. — 1982. — № 5.

Парамей Г. В. Контурные изображения лица и эмоциональные состояния // Психол. журн. — 1996. — № 1.- С. 70.

Парфенова Н. Б. Психологические особенности развития уверенности в младшем школьном возрасте: Дис.... канд. психол. наук. — СПб., 1993.

Пезешкиан Н. 33 и одна форма партнерства. Пер. с нем. — М.: Медицина, 1998.

Петренко В. Ф. Лекции по психосемантике. — Самара, 1997.

272

Петренко В. Ф. Психосемантика сознания. — М.: МГУ, 1988; Вопр. психол. — 1986. — № 3.

Петровская Л. А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг. — М.: Изд-во МГУ, 1989.

Пирожков В. Ф. Криминальная субкультура: психологическая интерпретация функций, содержания, атрибутики // Психол. журн. — 1994. — № 2. — С. 38.

Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий. — М., 1984.

Поголъша В. М. Социально-психологический потенциал личного влияния: Дис. ...

канд. психол. наук. СПб., 1998.

Погольша В. М. Социально-психологические факторы личного влияния. Теоретические и прикладные вопросы психологии (параметры личности). — СПб., 1996. — Вып. 2, Ч. 2. — С.77-84.

Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. — М.: Педагогика-Пресс, 1998.

Психология. Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. — М.: Политиздат. 1990.

Психология: Учебник. — М.: Проспект, 1999. — Гл. 12.

Психология и психоанализ характера: Хрестоматия по психологии и типологии характеров. — Самара: Изд. Дом «БАХРАХ», 1997.

Ратайчак 3. Межличностное доверие // Человек как субъект общественной жизни. — Вроцлав; Варшава; Краков, 1983. — С. 85-102 (на польском яз.).

Раев М. А. Психологическая близость со значимыми лицами и некоторые особенности самосознании старшеклассника // Проблемы общения и воспитание.

— Тарту, 1974. — С. 168-178.

Реан А. А. Агрессия и агрессивность личности. — СПб., 1996.

Реан А. А., Коломинский Я. Л. Социальная педагогическая психология. — СПб.: Питер, 1999.

Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. — М.: Прогресс, 1979.

Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. — М.: Прогресс, 1993.

273

Розенберг М. Эффективное общение без принуждения. — М., 1996.

Романова Е. С, Гребенников Л. Р. Механизмы психологической защиты: генезис, функционирование, диагностика. — Мытищи, 1996.

Ромек В. Г. Уверенность в себе как социально-психологическая характеристика личности: Дис. ... кан. психол. наук. — Ростов-н/Д, 1997.

Рубинстайн К., Шейвер Ф. Опыт одиночества // Лабиринты одиночества. — М., 1989. — С. 275-300.

Руденский Е. В. Основы психотехнологии общения менеджера: Учебное пособие.

— М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1997.

Садлер У. А., Джонсон Т. Б. От одиночества к аномии //Лабиринты одиночества.

— М., 1989. — С. 21-52

Салливан Г. С. Интерпретационная психология. — М.: КСП+, СПб: Ювента, 1999. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения / Под ред. В. А. Ядова.

— Л.: Наука, 1979.

Сатир В. Как строить себя и свою семью. — М.: Педагогика-Пресс, 1992.

Сафонов В. С. О психологии доверительного общения // Проблема общения в психологии. — М., 1981.

Сент-Экзюпери А. Маленький принц. — Барнаул, 1978.

Сидоренко Е. В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию // Психологические проблем самореализации личности, — СПб.: СПбГУ, 1997. — С. 123-142.

Сикорский И. А. Всеобщая психология с физиогномикой. — Киев, 1912.

Скрипкина Т. П. Психология доверия. — Ростов-н/Д, 1997.

Скрипкина Т. П. Взаимодоверие как основание межличностных взаимодействий // Вопр. психол. — 1999. — № 5.

СлавскаяА. Н. Соотношение эгоизма и альтруизма личности: интерпретации// Психол. журн. — 1999. — № 6.

Смаглий Е. А. Проявление и формирование психического состояния уверенности.

— Киев, 1989.

Собчик Л. Н. Введение в психологию индивидуальности. — М., 1997.

274

Собчик Л. Н. Диагностика межличностных отношений (тест Лири): Методическое руководство. — М., 1990.

Соковнин В. М. О природе человеческого общения. — Фрунзе, 1973.

Соколова Е. Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. — М.: МГУ, 1983.

Соловьева О. В. Обратная связь в межличностном общении. — М., 1992.

Стефаненко Т. Г. Факторы и механизмы восприятия другого в социальном познании // Мир психологии. - 1999. - № 3.

Сухов А. Н. Психология криминогенного общения в среде осужденных: Дис. ...

канд. психол. наук. — , 1991.

Тарасова И. П. Речевое общение, толкуемое с юмором, но всерьез. — М.: Высшая школа, 1992.

Тедески Дж. Т., Неслер М. С. Основы социальной власти и социального влияния // Иностранная психология. - 1994. — Т. 2. — № 2 (4). – С. 25-31

Толстой Л. Н. Анна Каренина. — Л.: Художественная литература, 1979.

Турецкая Г. В. Страх успеха: психологическое исследование феномена // Психол. журн. — 1998. — № 1.

Тхостов А. Ш., Колымба И. Г. Эмоции и аффекты: общепсихологический и патопсихологический аспек-/ Психол. журн. — 1998. — № 4.

Уатсайд Р. О чем говорят лица. — СПб.: Питер, 1996.

Фаст Дж. Язык тела. — М.: Вече, Персей, АСТ, 1995.

Феофраст. Характеры. — М.: Наука, 1967.

Филонов Л. Б. Психологические аспекты установления контактов между людьми. Методика контактного модействия. — М., 1982.

Фромм Э. Иметь или быть. — М., 1986

Фромм Э. Искусство любить. — М., 1990.

Фромм Э. Душа человека. — М.: Прогресс, 1990.

Хазанова М. А. Благополучие в общении как фактор развития личности // Психологические проблемы профессионально-технического образования. — Ереван, 1977. — С. 61-64.

275

Хараш А. У. Личность в общении // Общение и оптимизация совместной деятельности / Под ред. Г. М. Андреевой, Я. Яноушек. — М., 1987.

Харре Р. Социальная эпистемология: передача знания посредством речи // Вопросы философии. — 1992. — №9.

Харламенкова Н. Е., Бабанова И. В. Стратегии самоутверждения и ценностные предпочтения одинокого человека // Психол. журн. — 1999. — № 2.

Хекхауэен X. Мотивация и деятельность. — М., 1986.

Холл Э. Как понять иностранца без слов. — М.: Вече, Персей, АСТ, 1995.

Хорошшюва Е. А. Феномен субъективной значимости другого человека: Дис....

канд. психол. наук. — М., 1984.

Цуканова Е. В. Психологические трудности межличностного общения. — Киев, 1985.

Чалдини Р. Психология влияния. — СПб.: Питер, 1999.

Шафранская К. Д. Психологические трудности общения лиц с косметическими дефектами // Психология межличностного познания. — М., 1981. — С. 212-221.

Швалб Ю. М., Данчева О. В. Одиночество: социально-психологические проблемы.

— Киев, 1991.

Шерковин Ю. А. Некоторые социально-психологические вопросы пропагандистского воздействия // Вопр. психол. - 1969. - № 4. - С. 134.

Шерковин Ю. А. Психологические проблемы массовых информационных, процессов. — М., 1973.

Шибутани Т. Социальная психология. — Ростов-н/Д: Феникс, 1999.

Шихирев П. Н. Современная социальная психология. — М.: ИП РАН; КСП+; Академический Проект, 1999.

Шостром Э. Анти-Карнеги, или человек-манипулятор. — Минск:

Экман П. Психология лжи. — СПб.: Питер, 1999.

Ядов В.А.Социальная идентичность личности. — М., 1994.

Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы. — М.: Прогресс, 1987.

276

Додатки

277

Додаток А

ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

з дисципліни

“Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування ”

Напрям підготовки 0101 – “Педагогічна освіта”

Cпеціальність 6.010100 “Соціальна педагогіка”

1. Міжособистісне спілкування – це …

1)особисте спілкування, яке орієнтується на припущення, що кожний з його учасників визнає незмінність, унікальність свого партнера, зважає на особливості його емоційного стану, самооцінки, особистісних характеристик

2)обмін вербальними та невербальними повідомленнями між адресатом та адресантом, які знаходяться в безпосередній близькості

3)обмін невербальними повідомленнями між співрозмовниками

4)здійснювана за допомогою мовленнєвих та не мовленнєвих засобів взаємодія між декількома людьми, в результаті якої виникає психологічний контакт та певні зв’язки між її учасниками

2. Поняття „міжособистісна взаємодія” акцентує увагу на …

1)активності співрозмовників, дозволяє більш детально дослідити форми і види індивідуальних дій, які призводять до взаємним змінам поведінки, ставлень, установок

2)аналізі способів обміну повідомленнями між партнерами, їх прийому та переробці

3)на стосунках партнерів зі спілкування

4)на емоційно-чуттєвому аспекті взаємодії між людьми та вводить фактор часу в аналіз спілкування

3. Координаційна функція спілкування передбачає …

1)адекватне сприймання та розуміння змісту повідомлення та взаємне розуміння намірів, переживань, станів

2)взаємне орієнтування та узгодження дій при організації сумісної діяльності

3)сприймання емоційного стану співрозмовника

4)встановлення контакту як стану обопільної готовності до прийому та

278

передачі повідомлень та підтримці зв’язку

4.Згідно аналітичної моделі структура будь-якого акту спілкування включає

…сторони спілкування.

1)	емоційну	2)	перцептивну
3)	інтерактивну	4)	комунікативну
5)	інформативну	6)	розвиваючу
7)	пізнавальну	8)	виховуючу

5. Представляє комунікацію як процес одночасного відправлення та одержання повідомлень комунікаторами …модель спілкування.

1) лінійна

2) інтерактивна

3) трансакційна

4) перцептивна

6. Мовленнєве спілкування це …

1)процес встановлення та підтримки цілеспрямованого, прямого чи опосередкованого контакту між людьми за допомогою мови

2)спеціалізоване використання мовлення в процесі взаємодії між людьми

3)використання мовленнєвих та не мовленнєвих засобів спілкування

4)використання мови людьми в запропонованих обставинах, різноманітних життєвих ситуаціях

7.	Структурними одиницями мовлення виступають …
1)		слова	2)	речення	3)	висловлювання		4) репліки
8.	До схеми комунікативного акту входять …
1)		адресат	2)	слова	3)	рухи	4)		контекст
5)		повідомлення	6)	адресант	7)	код	8)		мовлення

9. Значення слова, що визнається більшістю людей певного лінгвістичного співтовариства називається …

1) денотацією

2) конотацією

3) полісемією

4) синонімією

279

10. Ситуативність, мимовільність, синтетичність є ознаками …

1)вербальної комунікації

2)невербальної комунікації

3)мовленнєвої комунікації

4)вербальної та невербальної комунікації

11. Соціальною перцепцією називають …

1)процес відбору, організації та інтерпретації чуттєвих даних

2)процес, який виникає при міжособистісній взаємодії на основі природного спілкування та протікає в формі сприймання і розуміння однією людиною іншої

3)процес знайомства та представлення співрозмовників

4)процес налагодження контакту та підтримки стосунків між представниками різних соціальних спільнот

12. Процес сприймання партнерами один одного, їх взаємопізнання – це … сторона спілкування.

1) перцептивна

2) комунікативна

3) інформаційна

4) інтерактивна

13. Короткочасний, специфічно мотивований і організований процес представлення інформації про себе в вербальній та невербальній поведінці – це …

1) імідж

2) самопрезентація

3) самореклама

4) знайомство

14. Синтетичність невербальної комунікації означає, що …

1)обмін повідомленнями відбувається «тут і зараз», в межах конкретної ситуації

2)невербальні повідомлення важко розкласти на окремі одиниці

3)невербальні засоби вказують на нинішній стан промовця і ставлення до предмету розмови

4)невербальна мова засвоюється шляхом спостереження, копіювання, наслідування

15.Канали передачі інформації – це …

1)обставини, в яких відбувається спілкування

2)мова та її різновиди

280

3)учасники спілкування

4)матеріальні носії для знаків, в яких втілилось повідомлення

16.Доповніть наведений перелік функцій невербальних повідомлень при взаємодії з вербальними:

доповнення

спростування

регулювання

17. Знайдіть відповідність між основними системами невербальної комунікації та їх назвами.

1)	акустична	a)	екстралінгвістика
2)	оптична	b)	просодика
3)	тактильно-кінестезична	c)	такесика
4)	ольфакторна	d)	кінесика

18. До оптичних невербальних засобів спілкування належать …

1)	жести	2)	хода	3)	паузи
4)	кашель	5)	міміка	6)	поза

19. Невербальна комунікація, пов’язана з тактильною системою сприймання називається …

1) проксеміка

2) такесика

3) міміка

4) контакт очей

20. Яка тип відстані для спілкування найбільш зручний для формального спілкування та сягає від 120 до 260 см?

1) особиста

2) публічна

3) інтимна

4) соціальна

21. Виберіть з перерахованих критерії, за якими взаємодія між людьми може бути охарактеризована як міжособистісна.

1)особистісний характер спілкування

2)необов’язковість просторової близькості учасників взаємодії

3)невелика кількість людей (группа з 2-3 осіб )

4)відсутність зворотнього зв’язку

5)безпосередність взаємодії