- •М.Д. Бабич, с.І. Куприков
- •1. Невизначений інтеграл
- •1.1. Первісна функція. Невизначений інтеграл.
- •1.2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •1.3. Таблиця основних невизначених інтегралів
- •Покажемо на прикладах, що наведені табличні інтеграли будуть вірні, коли - незалежній змінній і коли- диференційовній функції відx.
- •1.4. Основні методи інтегрування
- •1.5. Інтегрування раціональних дробів
- •1.6. Інтегрування простих ірраціональностей
- •1.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •1.8. Інтегрування деяких трансцендентних функцій
- •2. Визначений інтеграл
- •2.1. Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •2.2. Обчислення визначеного інтеграла. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •2.3. Основні властивості визначеного інтеграла.
- •2.4. Методи обчислення визначених інтегралів
- •2.5. Застосування визначеного інтеграла
- •3. Функції двох змінних
- •3.1. Поняття функції двох змінних та їх геометричне зображення
- •3.2. Локальні екстремуми функції двох змінних
- •Дослідимо цю функцію всередині трикутника
- •4. Диференціальні рівняння
- •4.1. Основні поняття. Задача Коші.
- •4.2. Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними
- •4.3. Лінійні диференціальні рівняння. Однорідні диференціальні рівняння
- •4.4. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку
- •4.5. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •4.6. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •4.7. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •5. Числові та функціональні ряди
- •5.1. Числові ряди. Ознаки збіжності
- •5.2. Знакозмінні ряди
- •5.3. Функціональні ряди
- •5.4. Степеневі ряди. Радіус збіжності
- •5.5. Ряди Тейлора і Маклорена
- •Контрольна робота № 2
- •Рекомендована література
5. Числові та функціональні ряди
5.1. Числові ряди. Ознаки збіжності
Основні поняття і означення
Нехай задана деяка нескінчена послідовність чисел .
Утворений з цих чисел вираз
(5.1) |
називається числовим рядом або просто рядом.
Член ряду, виражений у вигляді функції його змінного номеру , називається загальним членом ряду. Ряд вважається заданим, якщо заданий його загальний член. Наприклад, ряд із загальним членоммає такий вигляд
Сума перших членів ряду називається-ою частковою сумою ряду:
Означення. Скінчена (або нескінчена) границя послідовності часткових сум ряду називається сумою ряду: .
Означення. Якщо ряд має скінчену суму, то він називається збіжним, в протилежному випадку – розбіжним.
Якщо в ряду (5.1) відкинути перші членів, то отримаємо ряд
який називається залишком ряду після -го члена (або-тим залишком ряду). Залишок ряду будемо позначати так:.
Теорема. Якщо ряд збігається, то збігається і будь-який із його залишків; навпаки, із збіжності залишку витікає збіжність вихідного ряду.
Наслідок 1. Додавання (або відкидання) скінченого числа початкових членів ряду не впливає на збіжність ряду.
Наслідок 2. Якщо ряд збігається, то сума його залишку після-го члена із зростаннямпрямує до нуля.
Теорема (необхідна ознака збіжності ряду). Якщо ряд збігається, то його -й член прямує до нуля при необмеженому зростанні.
Теорема. Якщо члени збіжного ряду помножити на один і той же множник , то його збіжність не зміниться, а сума помножиться на число.
Теорема. Якщо ряди тазбігаються і їх суми відповідно дорівнюютьта, то і ряд(що є сумою даних рядів) також збігається, а його сума дорівнює.
Ряди з додатними членами
Ряд називається знакододатним (додатним), якщо. Для таких рядів найпростіше розв‘язується питання про збіжність ряду.
Теорема (ознака порівняння). Нехай задані два ряди із додатними членами: (А) і(В). Тоді, якщо виконується нерівність, то
1) із збіжності ряду (В) збіжність ряду (А);
2) із розбіжності ряду (А) випливає розбіжність ряду (В).
Відмітимо ряди, які найчастіше використовуються для порівняння:
узагальнений гармонійний ряд
збігається при , розбігається при;
геометричний ряд , збігається при, розбігається при.
Приклад. Дослідити збіжність ряду .
Розв‘язок. Порівняємо цей ряд із збіжним геометричним рядом (його знаменник). Очевидно,, а звідси випливає, що досліджуваний ряд також є збіжним.
Теорема (гранична ознака порівняння). Якщо і- ряди із додатними членами і існує скінчена границя відношення їх загальних членів, то ряди збігаються або розбігаються одночасно.
Приклад. Дослідити збіжність ряду .
Розв‘язання. Порівняємо досліджуваний ряд із збіжним геометричним рядом :
.
Оскільки границя скінчена і не дорівнює нулеві, а ряд збігається, то збігається і досліджуваний ряд
Теорема (гранична ознака Даламбера). Нехай для ряду з додатними членами існує границя відношення-го члена до-го:. Тоді, якщо, то ряд збігається; якщо, то ряд розбігається; припитання про збіжність лишається невирішеним.
Приклад 1. Дослідити збіжність ряду
Розв‘язання. Для досліджуваного ряду ;
.
Отже, ряд збігається.
Приклад 2. Дослідити збіжність ряду .
Розв‘язання.
;
, отже ряд розбігається.
Теорема (гранична ознака Коші). Нехай заданий ряд з додатними членами , і нехай. Тоді ряд збігається приі розбігається при. Припитання про збіжність лишається невирішеним.
Приклад. Дослідити збіжність ряду .
; .
Ряд є збіжним.
Теорема (інтегральна ознака збіжності ряду). Нехай члени ряду , є додатними і не зростають, тобтоі нехай- така неперервна незростаюча функція, що,, ... ,, ... Тоді для збіжності рядунеобхідно і достатньо, щоб збігався невласний інтеграл.
Приклад. Дослідити збіжність узагальненого гармонійного ряду .
Розв‘язання. Застосуємо інтегральну ознаку, поклавши . Ця функція задовільняє всім умовам теореми. Розглянемо інтеграл
.
Прямуючи до нескінченності, з‘ясуємо збіжність невласного інтегралу в різних випадках.
При буде:
; .
Отже, при невласний інтеграл скінчений і за теоремою ряд збігається.
При буде:
; .
Отже, при невласний інтеграл розбігається, значить, розбігається і досліджуваний ряд.
При :
; .
Таким чином, узагальнений ряд збігається приі розбігається при.