Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книжка-діл.м-2..doc
Скачиваний:
71
Добавлен:
27.05.2015
Размер:
3.9 Mб
Скачать

Конспект як форма запису прочитаного

Конспект — це короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів.

Основа конспекту — план, тези і виписки. Однак конспект дає змо­гу не лише занотовувати прочитане й почуте, але й виражати наше став­лення до нього, записувати власні думки.

Призначення конспекту — одержати можливість за короткий час відновити у пам'яті основний зміст книги.

Технологія конспектування

1. Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання відмічанням не­зрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат. Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, над якою працює­ те (про бібліографічний опис книги див. нижче).

  1. Розділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).

  2. Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план — послідовний перелік основних думок автора. (В основі плану конспекту може бути зміст книги, вміщений у кінці або на початку видання. Якщо ж зміст і структура тексту зазнають під час конспектування помітної переробки, план конспекту може значно відріз­нятися від оглаву. Попередньо складений план допоможе озаглавити частини конспекту. Заголовки можна виділити. Під час повторного читання відзначте, як автор доводить основні думки своєї роботи (одержуємо тези)).

  3. Прочитайте відзначені місця і коротко послідовно їх запишіть.

  4. На полях помічайте значення нових та незнайомих слів, понять, а та­кож записуйте власні думки, коментарі, оцінки прочитаного.

  5. Намагайтеся виразити думки автора своїми словами.

  6. Цитуйте лише те, на що можна буде посилатися як на авторитетний виклад думки (Детальніше про цитування див. нижче).

  7. Під час конспектування тексту великого розміру на полі вказуйте сторінки книги, які охоплені певною частиною конспекту.

Отже, конспект включає в себе всі інші форми запису: план, тези. Без точного, детально продуманого плану неможливо скласти хороший конспект. І щоб навчитися правильно конспектувати, потрібно перш за все навчитися складати план і тези твору, що вивчається. Можна сказати, що конспект— це тези у розширеному вигляді, доповнені конкретним матеріалом, фактами (цифри, таблиці, схеми). Позитивним у конспекті є й те, що його можна увесь час доповнювати новими записами і узагаль­неннями. Розрізняють два види конспектів: текстуальний і вільний.

Працюючи над текстуальним конспектом, необхідно віднайти у те­ксті, що вивчається, текстуальну відповідь на поставлене питання. Такий конспект може бути коротким і детальним.

Вільний конспект вимагає вміння виразити основні думки своїми словами, упускаючи все другорядне і зупиняючись лише на найголовні­ших фактах.

Крім конспектування окремих творів, іноді виникає потреба законс­пектувати декілька творів, близьких за тематикою. Такий конспект нази­вається тематичним. Побудований він на основі спеціального плану, складеного під час вивчення певного теоретичного питання. Мета тема­тичного конспекту— глибше, всебічно вивчити певну проблему, підго­тувати матеріали для доповіді, лекції. Складанню тематичного конспекту передує підбір необхідної літератури, тобто тих творів, запис змісту яких він буде містити. Потім ця література детально вивчається, на основі цьо­го складається план конспекту. Відповідно до плану складається темати­чний конспект. У багатьох відношеннях він наближається до реферату, до доповіді на певну тему. Зрозуміло, що тематичний конспект більше, ніж конспект одного твору, повинен постійно поповнюватися новими фа­ктами, матеріалами, творчо перероблятися.

Існує два основні способи оформлення конспекту: в зошиті і на окремих аркушах.

Ведення конспекту в зошиті зручне тим, що його легше оформити, зручніше брати з собою і т.д. У той же час у зошиті конспект носить де­що застиглий характер: його важче поповнювати новими матеріалами, висновками і узагальненнями.

Конспект на окремих листках (картках) полегшує наступну роботу над ним: його легше «поновлювати», редагувати; у такому конспекті ле­гше знайти і використати фрагмент запису під час підготовки до виступу чи доповіді.